Радіодалекомір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Принцип дії імпульсного радіодалекоміра

Радіодалекомір (рос. радиодальномер, англ. radio range meter, tellurometer, radio range finder, нім. Radioentfernungsmesseinrichtung f) – прилад, яким визначають, використовуючи радіохвилі, віддаль до об’єктів. Принцип дії Р. ґрунтується на визначенні часу поширення радіосигналів від приладу до об’єкта і назад або на вимірюванні різниці фаз чи частот випроміненого та прийнятого радіосигналів за час проходження їх вздовж вимірюваної лінії[1][2]. В геодезичних Р. час поширення радіохвиль вимірюють фазовим способом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слюсар В.И. Измерение дальности с точностью, пропорциональной частоте заполнения и длительности радиоимпульса //Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника.- 1997. - Том 40, № 11.- C. 32 - 41. [1]
  2. Солощев O. Н., Слюсар В.И., Твердохлебов В. В. Фазовый метод измерения дальности на основе теории многоканального анализа.// Артиллерийское и стрелковое вооружение. – 2007. - № 2(23).- C. 29 – 32.[2]

Література[ред. | ред. код]