Растко Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Растко Петрович
серб. Растко Петровић
Растко Петрович, 1929 р. Фотограф Воїслав Йованович
Народився 3 березня 1898(1898-03-03)[1]
Белград, Королівство Сербія
Помер 15 серпня 1949(1949-08-15)[2][3][1] (51 рік)
Вашингтон, США
Поховання Новий цвинтар
Громадянство Югославія Югославія
Національність серб
Діяльність поет, есеїст і критик, перекладач, дипломат
Сфера роботи літературна діяльністьd[4], літературна критика[4] і дипломатія[4]
Мова творів сербська
Напрямок «сербський експресіонізм, синтетична критика»
Жанр поезія
Брати, сестри Надежда Петрович і Q31181857?
Автограф
CMNS: Растко Петрович у Вікісховищі

Растко Петрович (3 березня 1898 — 15 серпня 1949) — сербський і югославський письменник, поет-експресіоніст, один з фундаторів сербського сюрреалізму, казкар, романіст, есеїст, художник і дипломат. Брав участь у художній і літературній критиці. Залишив цікаві записи з численних поїздок по Європі та Африці.

Біографія[ред. | ред. код]

Растко Петрович народився 3. березня 1898 р. у Белграді, був дев'ятим сином у батька Дімітрія Петровича, історика, та матері Мілеви, вчительки. Растко був молодшим братом Надежди Петрович, знаної художниці. 5 червня був хрещений у храму Святого Марка у Белграді. Його хресним батьком став новосадський письменник Яша Томич. Сім'я Петровичів була дуже помітною і шановною в Белграді. Будинок, де народився Р., було зруйновано під час бомбардувань Белграда 6 квітня 1941 р. У ранньому дитинстві залишився без матері, і турботу про нього взяли на себе сестри. У 1905-1914 рр. навчався у початковій школі та молодших класах гімназії в Белграді. У розпалі Балканські війни 1912 р. перервав освіту у гімназії. Пішов на фронт добровольцем, пройшов Албанію і переїхав до Франції, де закінчив гімназію у Ніцці, і на правах стипендіата французького уряду вступив до юридичного факультету у Парижі.

У Парижі зустрічався і спілкувався з багатьма поетами, художниками. Писав вірші, оповідання і доповіді про виставки живопису, публікував їх на своїй батьківщині. У 1921 р. видає унікальний комічний роман про життя древніх слов'ян «Бурлеск Господа Перуна бога грому». " Наприкінці 1922 р. видає збірку віршів «Одкровення». Протягом усіх цих років активно співпрацює в Белграді з численними авторами, такими як Мілан Дедінац, Марко Ристич, Тін Уєвич та інші. Їхня творчість започаткувала сюрреалізм у Сербії.

Пізніше працював клерком у Міністерстві закордонних справ, наприкінці 1923 р. був прийнятий помічником. Через це менше займався творчою діяльністю. У жовтні 1926 р. був призначений чиновником в Міністерстві закордонних справ місії у Ватикан під руку Мілана Ракича. М.Ракич ​​дозволяє йому подорожувати по Італії, Іспанії, Франції і Туреччині, і, найголовніше, по Африці. Таким чином, у 1930 р. вийшло його велике оповідання про свої подорожі під назвою « Африка ».

У 1935 р. був призначений віце-консулом шостого розряду у генеральне консульство в Чикаго. У 1936 р. переїхав на роботу в Вашингтон, як секретар посольства. Подорожує по США, Канаді, Мексиці, Кубі. У 1938 р. проведений в чин консула п'ятого розряду в Чикаго. Протягом ІІ світової війни жив у США. Писав вірші у збірку «Опівночні праці».

Захворів. У віці 51 року, 15 серпня 1949 р. раптово помер у Вашингтоні. Був похований на кладовищі Тінистого струмка у Вашингтоні (Shady Creek Cemetery in Washington). Посмертний прах було передано до Белграду тільки у червні 1986 р., похований на родинному цвинтарі на Новому кладовищі (Белград).

Праці[ред. | ред. код]

  • Роман «Бурлеска Господа Перуна бога грома» (1921)
  • Збірка поезій «Одкровення» (1922)
  • Путівник «Африка» (1930)
  • Роман «Люди говорять» (1931)
  • Роман «День шости» (1941)
Растко Петрович. Обкладинки перших видань
  • Растко Петрович, художник: Африка. Обкладинка книги «Африка», видавець Геца Кон, Белград, 1930.
  • Міло Мілунович, художник: Одкровіння. Ілюстрація до збірки віршів Растко Петровича «Откровење». Штамп, 20 x 12 cм, видавець С. Б. Цвіянович, Белград, 1922.
  • Растко Петрович, художник: Люди говорять. Обкладинка книги «Људи говоре», видавець Геца Кон, Белград, 1931.

Критика художнього мистецтва[ред. | ред. код]

Растко Петрович залишив глибокий слід у сербській культурі і як художній критик. Активно брав участь у художній критиці у 1921 р., коли співпрацював з низкою газет, поперше в Загребі, а потім в Белграді. Фундатор «синтетичної критики» мистецтва, публікував статті у журналах «Зеніт» (Зенит), «Радикал»(Радикал), «Критика»(Критика), «Сучасник»(Савременик), «Думки»(Мисли), «Перехрестя»(Раскрсница, «Час»(Време). У 1931-1935 рр. був офіційним критиком журналу Політика , використовував ініціали 'N' . 'J' . — 'N' (исам) 'J '(а) (дослівно «Це Не Я»). У 1930-40-х рр. публікувався рідко, обирав тільки для нього цікаві об'єкти критики.

Отримав добру освіту в традиціях французької теорії та естетики мистецтва, та через свою вроджену чутливість став піонером і «протагоністом» модерної художньої критики в Сербії. Активно писав о сучасному мистецтві, серед художників його критичне судження було авторитетним і шановним та слугувало доброю рекомендацією. Це Також першим підтримав нові тенденції у сербському живописі — «конструктивізму» і «нового реалізму». Бачив сербське мистецтва в контексті актуальних європейських тенденцій свого часу.

Бібліографія (вибрано)[ред. | ред. код]

  • 1921. Picasso, Зенит, № 3. стр. 7–8, Загреб
  • 1921. Сава Шуманович і естетика високого реалізму у новому мистецтві, Савременик, річник XVI, № III. стр. 183—184, Загреб
  • 1922. Мистецька виставка, Мисао, кн. X, св. 6. pp. 1686—1691, Белград
  • 1923. Петар Палавичини, Раскрсница, кн. I, бр. 1. pp. 52–54, Белград
  • 1926. Сучасний французький живопис, Српски књижевни гласник, кн. XIX. стр. 297—301, Белград
  • 1929. З приводу виставки товариства «Земля» — Загреб, Нова литература, жовтень, № 11. стр. 315—316, Белград
  • 1931. Андре Бретон, Време, 5 квітня, Белград
  • 1931. Весняна виставка югославських художників, Политика, 11 травня, Белград
  • 1931. Шоста виставка «Обліка», Политика, 8 листопада, Белград
  • 1932. Живопис Ивана Радовича, Политика, 5 березня, Белград
  • 1932. Виставка картин Милана Коньовича, Политика, 30 жовтня, Белград
  • 1933. Художники «Зографа» в Художньому павільйоні, Политика, 22. март, Белград
  • 1933. Тридцята річниця «Лади», Политика, 5 квітня, Белград
  • 1933. Молодий чорногорець Петар Лубарда виставляється у Белграді, Политика, 17 травня, Белград
  • 1933. Петар Добрович пише картину…, Политика, 28 жовтня, Белград
  • 1933. Десята виставка товариства «Облік», Политика, 18 грудня, Белград
  • 1934. Колективна виставка Зори Петрович, Политика, 5 січня, Белград
  • 1934. Виставка Сретена Стояновича у Художньому павильоні, Политика, 21-22 квітня, Белград
  • 1934. Живопис Петра Добровича, Политика, 12. децембар, Белград
  • 1935. Леон Коен, сликар «Вечнога Јуде», Политика, 21 лютого, Белград
  • 1935. Виставка «Землі», Политика, 3 березня, Белград
  • 1935. Виставка Стояна Араліци, Политика, 22 березня, Белград
  • 1935. Ще один чорногорський художник, Политика, 26 вересня, Белград

Музей[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Babelio — 2007.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б в Czech National Authority Database
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
BIBSYS: 1058760 · BNF: 12248703h · CONOR.SR: 7817831 · FAST: 203132 · Freebase: /m/0wsd51d · GND: 118790609 · ISNI: 0000000122759120 · J9U: 987007280827705171 · LCCN: n86063771 · MAK: 9810554698605606 · NKC: jo2002139533 · NLA: 1226783 · NLP: a0000001227884 · NTA: 071414215 · NUKAT: n00042345 · RVK: KW 6331 · SHARE: 688010 · SUDOC: 031231470 · ULAN: 500109285 · VIAF: 4987296 · WorldCat: lccn-n86063771
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Растко_Петрович&oldid=38207796