Растко Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Растко Петрович
серб. Растко Петровић
Растко Петрович, 1929 р. Фотограф Воїслав Йованович

Растко Петрович, 1929 р. Фотограф Воїслав Йованович
Народження 3 березня 1898(1898-03-03)
  м. Белград, Сербія
Смерть 15 серпня 1949(1949-08-15) (51 рік)
  Вашингтон, США
Поховання
Grob Nadežde i Rastka Petrovića.jpg :
Національність серб
Громадянство Югославія Югославія
Мова творів сербська
Рід діяльності поет, есеїст і критик, перекладач, дипломат
Напрямок «сербський експресіонізм, синтетична критика»
Жанр поезія
Автограф: Автограф

Растко Петрович (народився 3 березня 1898 р., помер 15 серпня 1949 р.) був сербський і югославський письменник, поет-екпресіоніст, одинз фундаторів сербського сюрреалізму, казкар, романіст, есеїст, художник і дипломат. Брав участь у художній і літературній критиці. Залишив цікаві записи з численних поїздок по Європі та Африці.

Біографія[ред.ред. код]

Растко Петрович народився 3. березня 1898 р. у Белграді, був девятим сином у батька Дімітрія Петровича, историка,та матері Мілеви, вчительки. Растко був молодшим братом Надежди Петрович, знаної художниці. 5 червня був хрещений у храму Святого Марка у Белграді. Його хрестним батьком став новосадський писатель Яша Томич. Cім'я Петровичів була дуже помітною і шановною в Белграді. Будинок, де народився Р., було зруйновано під час бомбардувань Белграда 6 квітня 1941 р. У ранньому дитинстві залишився без матері, і турботу про нього взяли на себе сестри. У 1905-1914 рр. навчався у початковій школі та молодших класах гімназії в Белграді. У розпалі Балканські війни 1912 р. перервав освіту у гімназії. Пішов на фронт добровольцем, пройшов Албанію і переїхав до Франції, де закінчив гімназію у Ніцці, і на правах стипендіата французького уряду вступив до юридичного факультету у Парижі.

У Парижі зустрічався і спілкувався з багатьма поетами, художниками. Писав вірші, оповідання і доповіді про виставки живопису, публікував їх на своїй батьківщині. У 1921 р. видає унікальний комічний роман про життя древніх слов'ян „Бурлеск Господа Перуна бога грому“. " Наприкінці 1922 р. видає збірку віршів „Одкровення“. Протягом усіх цих років активно співпрацює в Белграді з численними авторами, такими як Мілан Дедінац, Марко Ристич, Тін Уєвич та інші. Їхня творчість започаткувала сюрреалізм у Сербії.

Пізніше працював клерком у Міністерстві закордонних справ, наприкінці 1923 р. був прийнятий помічником. Через це менше займався творчою діяльністю. У жовтні 1926р. був призначений чиновником в Міністерстві закордонних справ місії у Ватикан під руку Мілана Ракича. М.Ракич ​​дозволяє йому подорожувати по Італії, Іспанії, Франції і Туреччині, і, найголовніше, по Африці. Таким чином, у 1930 р. вийшло його велике оповідання про свої подорожі під назвою " Африка ".

У 1935 р. був призначений віце-консулом шостого розряду у генеральне консульство в Чикаго. У 1936 р. переїхав на роботу в Вашингтон, як секретар посольства. Подорожує по США, Канаді, Мексиці, Кубі. У 1938 р. проведений в чин консула п'ятого розряду в Чикаго. Протягом ІІ світової війни жив у США. Писав вірші у збірку „Опівночні праці“.

Захворів. У віці 51 року, 15 серпня 1949 р. раптово помер у Вашингтоні. Був похований на кладовищі Тінистого струмка у Вашингтоні (Shady Creek Cemetery in Washington). Посмертний прах було передано до Белграду тільки у червні 1986 р., похований на родинному цвинтарі на Новому кладовищі (Белград).

Праці[ред.ред. код]

  • Роман „Бурлеска Господа Перуна бога грома“ (1921)
  • Збірка поезій „Одкровення“ (1922)
  • Путівник „Африка“ (1930)
  • Роман „Люди говорять“ (1931)
  • Роман „День шости“ (1941)
Растко Петрович. Обкладинки перших видань
  • Рaстко Петрович, художник: Aфрика. Обкладинка книги "Африка", видавець Геца Кон, Белград, 1930.
  • Міло Мілунович, художник: Oдкровіння. Ілюстрація до збірки віршів Рaстко Петровича "Откровење". Штамп, 20 x 12 cм, видавець С.Б.Цвіянович, Белград, 1922.
  • Растко Петрович, художник: Люди говорять. Обкладинка книги "Људи говоре", видавець Геца Кон, Белград, 1931.

Критика художнього мистецтва[ред.ред. код]

Растко Петрович залишив глибокий слід у сербській культурі і як художній критик. Активно брав участь у художній критиці у 1921 р., коли співпрацював з низкою газет, поперше в Загребі, а потім в Белграді. Фундатор "синтетичної критики" мистецтва, публікував статті у журналах "Зеніт" (Зенит),"Радикал"(Радикал), "Критика"(Критика), "Сучасник"(Савременик), "Думки"(Мисли), "Перехрестя"(Раскрсница, "Час"(Време). У 1931-1935 рр. був офіційним критиком журнала Політика , використовував ініціали 'N' . 'J' . - 'N' (исам) 'J '(а) (дослівно "Це Не Я"). У 1930-40-х рр. публікувався рідко, обирав тільки для нього цікаві об'єкти критики.

Отримав добру освіту в традиціях французької теорії та естетики мистецтва, та через свою вроджену чутливість став піонером і "протагоністом" модерної художньої критики в Сербії. Активно писав о сучасному мистецтві, серед художників його критичне судження було авторитетним і шановним та слугувало доброю рекомендацією. Це Також першим підтримав нові тенденції у сербському живописі - "конструктивізму" і "нового реалізму". Бачив сербське мистецтва в контексті актуальних європейських тенденцій свого часу.

Бібліографія (вибрано)[ред.ред. код]

  • 1921. Picasso, Зенит, № 3. стр. 7–8, Загреб
  • 1921. Сава Шуманович і естетика високого реалізму у новому мистецтві, Савременик, річник XVI, № III. стр. 183–184, Загреб
  • 1922. Мистецька виставка, Мисао, кн. X, св. 6. pp. 1686–1691, Белград
  • 1923. Петар Палавичини, Раскрсница, кн. I, бр. 1. pp. 52–54, Белград
  • 1926. Сучасний французький живопис, Српски књижевни гласник, кн. XIX. стр. 297–301, Белград
  • 1929. З приводу виставки товариства „Земля“ - Загреб, Нова литература, жовтень, № 11. стр. 315–316, Белград
  • 1931. Андре Бретон, Време, 5 квітня, Белград
  • 1931. Весняна виставка югославських художників, Политика, 11 травня, Белград
  • 1931. Шоста виставка „Обліка“, Политика, 8 листопада, Белград
  • 1932. Живопис Ивана Радовича, Политика, 5 березня, Белград
  • 1932. Виставка картин Милана Коньовича, Политика, 30 жовтня, Белград
  • 1933. Художники "Зографа" в Художньому павільйоні, Политика, 22. март, Белград
  • 1933. Тридцята річниця „Лади“, Политика, 5 квітня, Белград
  • 1933. Молодий чорногорець Петар Лубарда виставляється у Белграді, Политика, 17 травня, Белград
  • 1933. Петар Добрович пише картину..., Политика, 28 жовтня, Белград
  • 1933. Десята виставка товариства „Облік“, Политика, 18 грудня, Белград
  • 1934. Колективна виставка Зори Петрович, Политика, 5 січня, Белград
  • 1934. Виставка Сретена Стояновича у Художньому павильоні, Политика, 21-22 квітня, Белград
  • 1934. Живопис Петра Добровича, Политика, 12. децембар, Белград
  • 1935. Леон Коен, сликар „Вечнога Јуде“, Политика, 21 лютого, Белград
  • 1935. Виставка „Землі“, Политика, 3 березня, Белград
  • 1935. Виставка Стояна Араліци, Политика, 22 березня, Белград
  • 1935. Ще один чорногорський художник, Политика, 26 вересня, Белград

Музей[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]