Реамберин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реамберин
Систематична назва (IUPAC)
Comb drug
Ідентифікатори
Номер CAS ?
Код ATC B05XA31
PubChem ?
Хімічні дані
Формула ?
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду Не вивчалось.
Виділення Не вивчалось.
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

Протипоказано [1]

Лег. статус
Шляхи введення Розчин для інфузій

Реамберин — 1,5 % розчин похідного бурштинової кислоти у добре збалансованому іонному розчині, інфузійний препарат виробництва ТОВ "Науково-технологічна фармацевтична фірма «Полісан», м. Санкт-Петербург[2].

На даний момент препарат зареєстрований у частині країн пострадянського простору, Болівії, Венесуелі, В'єтнамі, Лаосі, М'янмі[3]. У США, Канаді та країнах ЄС відсутні інфузійні розчини бурштинової кислоти[4], оскільки не мають достатніх даних щодо ефективності з погляду доказової медицини. Препарати бурштинової кислоти у формі для внутрішнього застосування розглядаються лише як біологічно активні добавки. Українське законодавство не рекомендує застосування препаратів бурштинової кислоти при лікуванні інсультів як на догоспітальному етапі[5], так і в гострому періоді на госпітальному етапі[6].

Склад[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Активний компонент:

  • N-(1-дезоксі-D-глюцитол-1-іл)-N-метиламонію натрію сукцинат (меглуміна натрію сукцинат) — 15,0 г, отриманий з наступних складників: N-метилглюкаміну (меглуміну) — 8,725 г, бурштинової кислоти — 5,280 г

Допоміжні речовини:

Іонний склад розчину

Форма випуску[ред. | ред. код]

Розчин для інфузій у скляних флаконах по 200 та 400 мл.

Фармакотерапевтична група[ред. | ред. код]

Розчини для внутрішньовенного введення. Код АТС В05Х А31 (електроліти у комбінації з іншими препаратами)[7][8].

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Фармакодинаміка. Згідно з інструкцією до препарату, він має таку дію:

  • дезінтоксикаційну
  • антигіпоксичну
  • антиоксидантну
  • гепатопротекторну
  • нефропротекторну
  • кардіопротекторну.

Фармакокінетика. Не вивчалась.

Показання для застосування[ред. | ред. код]

Як антигіпоксичний засіб i засіб для детоксикації при гострих інтоксикаціях різної етіології:

  • гіпоксичний стан різного походження: наркоз, ранній післяопераційний період, значна втрата крові, гостра серцева чи дихальна недостатність, різні порушення кровообігу органів i тканин, порушення мікроциркуляції; (проте ефективність застосування препарату при інсульті не доведена і не рекомендується українськими та світовими клінічними настановами[5][6]).
  • інтоксикація різної етіології: отруєння ксенобіотиками або ендогенна інтоксикація;
  • шок: геморагічний, кардіогенний, опіковий, травматичний, інфекційно-токсичний.

Комплексна терапія токсичних гепатитів, холестазу, затяжних форм вірусних гепатитів з жовтухою.

Спосіб застосування та дози[ред. | ред. код]

Реамберин застосовують тільки внутрішньовенно (краплинно).


Побічна дія[ред. | ред. код]

Протипоказання[ред. | ред. код]

  • Індивідуальна непереносимість.
  • Стан після черепно-мозкової травми, що супроводжується набряком головного мозку.
  • Виражені порушення функції нирок.
  • Вагітність, період лактації[1].

Передозування[ред. | ред. код]

Можлива артеріальна гіпотензія[7].

Особливості застосування[ред. | ред. код]

У зв'язку з активацією препаратом аеробних процесів в організмі можливе зниження концентрації глюкози у крові, залужнення сечі.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами[ред. | ред. код]

Згідно з інструкцією виробника добре поєднується з антибіотиками (якими конкретно не уточнюється), водорозчинними вітамінами, розчином глюкози[1].

Умови відпуску[ред. | ред. код]

За рецептом.


Умови зберігання[ред. | ред. код]

Препарат треба зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 0 до 25 °С. Допустиме замороження. При зміні кольору чи появі осаду застосовувати заборонено[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Інструкція на сторінці виробника. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
  2. ↑ С. В. Оболенский. Реамберин — новое средство для инфузионной терапии в практике медицины критических состояний. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
  3. ↑ Географія реєстрації препарату. Архів оригіналу за 13 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  4. ↑ Бурштинова кислота у базі drugbank. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
  5. ↑ а б Наказ МОЗ України від 15 січня 2014 року № 34 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги»
  6. ↑ а б Наказ МОЗ України від 3 серпня 2012 року № 602 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті»
  7. ↑ а б в Українська інструкція до препарату. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
  8. ↑ Класифікація АТС на сайті ВООЗ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.


Таблетки Це незавершена стаття про лікарські засоби.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реамберин&oldid=38207924