Роздольне (Кальміуський район)
село Роздольне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Кальміуський район |
Тер. громада | Кальміуська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14100050260024364 |
Облікова картка | с. Роздольне[1] |
Основні дані | |
Засноване | 1779 |
Населення | 2451 |
Поштовий індекс | 87252 |
Телефонний код | +380 6253 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°37′ пн. ш. 38°01′ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
65 м[2] |
Водойми | р. Кальміус, Мокра Волноваха |
Відстань до обласного центру |
57,8 км |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Каракуба |
Відстань до залізничної станції |
11,1 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87252, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Роздольне, вул. Леніна, 98 |
Сільський голова | Дьяконенко Павло Савелійович |
Карта | |
Мапа | |
|
Роздо́льне (до 1946 року — Велика Каракуба) — село в Україні, у Кальміуській міській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 2451 осіб.
Розташоване на місці злиття Мокрої Волновахи та Кальміусу. Відстань до райцентру становить близько 18 км і проходить автошляхом Т 0508.
У 2014 році внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.
Село Велика Каракуба (від кримськотатарського qara qoba — «Кара Коба» — «чорна печера») було засноване в 1779 році грецькими переселенцями з однойменного кримського села. Іменувалося воно також і Старою Каракубою на противагу Новій Каракубі, заснованої вихідцями з Великої Каракуби.
У 1780 році в селі була побудована кам'яна церква. У 1786 році з'явилася нова церква. Жителі пряли шерсть і займалися виготовленням вовняних виробів. Було поширено килимарство. Велика Каракуба славилася своїми килимами на весь повіт.
У селі був млин і каменоломня. Будівельний камінь добували, дробили і сортували за розмірами. Добували камінь різного кольору: білий і сірий вапняк, бурий пісковик.
У 1946 році село перейменоване в Роздольне.
На околиці села знайдено залишки поселень епохи неоліту, міді, бронзи (V—I ст. до н. е.), А також поселення салтівської культури (VIII—X ст. н. е.).
На протилежному (лівому) березі річки знайдено багате сарматське поховання.
На території радгоспу «Каракубський» в місці впадання в Кальміус його правої притоки Мокра Волноваха розташований геологічний заказник загальнодержавного значення Роздольненський, створений у 1974 році. Пісковики і конгломерати верхнього девону (370 млн років) і вапняки нижнього карбону. Тут також трапляються базальтові порфірити і туфи, а також докембрійські граніти і пегматити (2 млрд років). Площа заказника 100 га.
На південному сході села розташоване геологічне заповідне урочище місцевого значення Василівка.
У селі розташовані елеватор і центральна садиба колишнього радгоспу «Каракубський».
Відстані по автомобільних магістралях:
- 54 км — до обласного центру
- 26 км — до російсько-українського кордону
- Найближча залізнична станція:
- 9 км — до залізничної станції «Каракуба»;
- Морський порт:
- 70 км — м. Маріуполь
- Аеропорти:
За даними перепису 2001 року населення села становило 2451 особу, з них 2,49 % зазначили рідною мову українську, 95,23 % — російську та 2,24 % — грецьку мову[3].
- Джуха Іван Георгійович — російський геолог, мінералог; дослідник історії греків Приазов'я та понтійців загалом, керівник проєкту «Грецький мартиролог»; політичний та громадський діяч.
- ↑ Облікова картка с. Роздольне
- ↑ Прогноз погоди в селі Роздольне
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 березня 2022.
- Ясла-садок «Золотий півник» с. Роздольне Роздольненської сільської ради [Архівовано 17 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |