Рошшуар (кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 45°49′27″ пн. ш. 0°46′54″ сх. д. / 45.82417° пн. ш. 0.78167° сх. д. / 45.82417; 0.78167

Метеоритний кратер Rochechouart-Chassenon через кілька років після зіткнення. Кратер заповнений водою.

Рошшуар (фр. Rochechouart-Chassenon) — ударний кратер, що знаходиться у Франції.

Його діаметр становив близько 21 км. Остання оцінка віку - 201 ± 2 млн років,[1] тобто близько до тріасо-юрської межі. [2] З тих пір кратер значно зруйнувався і ніяких слідів його первісної морфології на поверхні не видно. Кратер видається надто малим, щоб пояснити тріасово-юрське вимирання.[2]

Його центр орієнтовно розташований в селі Ла Джуді (La Judie) 4 км на захід від Рошешуар в департаменті Верхня В'єнна; поверхня кратера включає в себе комуни і села Рошешуар, Шаяк, Етаньяк, Прессіньяк, Лезіньяк-Дюран, Сен-Кантен-сюр-Шарант, Шероннак, Шасснон і Шабане.

Залишки цієї астроблеми були основним предметом суперечок серед геологів з часу їх відкриття на початку 19 століття. Пояснення було дано тільки в 1969 році французьким геологом Франсуа Краутом (François Kraut), який точно довів ударне походження брекчії.

30-сантиметровий конус розтріскування в граніті, знайденому недалеко від центру падіння метеорита.

Рошшуар - перший кратер, природа якого була доведена через аналіз ударних впливів на каменях, без жодних кругових топографічних ознак, що були б видимими на поверхні.

Вивчення будови земної кори в цій зоні проводилося найсучаснішими методами сейсмічної розвідки і на підставі всіх отриманих даних було обчислено, що швидкість метеорита становила 20 км/с (тобто 72000 км/год), вага тіла 6 млрд тонн, його радіус 750 м (при щільності 3,4 г/см³).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schmieder, M.; Buchner, E.; Schwarz, W. H.; Trieloff, M.; Lambert, P. (2010-10-05). A Rhaetian 40Ar/39Ar age for the Rochechouart impact structure (France) and implications for the latest Triassic sedimentary record. Meteoritics & Planetary Science 45 (8): 1225–1242. Bibcode:2010M&PS...45.1225S. doi:10.1111/j.1945-5100.2010.01070.x. Процитовано 2011-11-18. 
  2. а б Smith, Roff (2011-11-16). Dark days of the Triassic: Lost world. Nature 47 (7373): 287–289. Bibcode:2011Natur.479..287S. doi:10.1038/479287a. Процитовано 2011-11-18. 

Посилання[ред. | ред. код]