Жаманшин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 48°24′ пн. ш. 60°58′ сх. д. / 48.400° пн. ш. 60.967° сх. д. / 48.400; 60.967 Жаманшін (гора Жаманшін) — метеоритний кратер в Іргізському районі Актюбинської області Республіки Казахстан. Розмір внутрішнього кільця кратера приблизно 7×7 км, є також менш виражене зовнішнє кільце.

Імпактне скло з кратера Жаманшін

За результатами радіоізотопного аналізу вік кратера близько 1 мільйона років (за іншими оцінками — до 53 млн років). За найбільш широко прийнятним припущенням, він утворився в результаті падіння на Землю метеорита (можливо, астероїда чи ядра комети) діаметром від 200 до 400 метрів, що випарувався при вибуху. У момент вибуху температура навколишнього середовища в районі падіння досягала 1700 °C. Безпосередньо після вибуху глибина кратера була не менше 500 метрів (можливо, навіть 1000 метрів). В даний час максимальний перепад висот становить 250–300 метрів.

Має 14 кілометрів в діаметрі.

Вчений Інституту геології і геофізики Сибірського відділення Російської Академії наук доктор геолого-мінералогічних наук Е. П. Ізох протягом багатьох років розробляв гіпотезу походження тектитів, згідно з якою вік кратера приблизно 10 тисяч років. Ця гіпотеза дозволяє усунути протиріччя між радіогенним віком тектитів кратера і віком геологічних порід навколо кратера, в яких знаходиться імпактний прошарок, пов'язаний з утворенням кратера[1].

Це одне з небагатьох на Землі родовищ тектитів (іргізитів) і єдиний кратер, в якому одночасно виявляються тектити та імпактити. У кратері знаходять також спінений лешательєрит (кварцове скло) і мінерали, що містять тривалентний титан.

Вважається, що кратер Жаманшін є місцем останньої ударної події, величина якої могла призвести до порушення, яке можна порівняти з ядерною зимою, але воно було недостатньо великим, щоб викликати масове вимирання.[2]

Кратер є природним заказником Іргізського району. Як цікаве місце, користується популярністю у туристів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Изох Э. П. Кашкаров Л. Л. Генаева Л. И. Возраст стёкол ударного кратера Жаманшин по данным трековым исследований // Следы космических воздействий на Землю: Сб. науч. трудов. — Новосибирск: Наука, 1990. — С. 188–193
  2. Essay «Impact Cratering on Earth», based on: R.A.F. Grieve, 1990, Impact cratering on the Earth, Scientific American, v. 262, 66-73.

Посилання[ред. | ред. код]