Перейти до вмісту

Бовтиська западина

Координати: 48°54′ пн. ш. 32°15′ сх. д. / 48.900° пн. ш. 32.250° сх. д. / 48.900; 32.250
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бовтиська западина
Частина Бовтиської западини (кратера) біля с. Бовтишка
Частина Бовтиської западини (кратера) біля с. Бовтишка

Частина Бовтиської западини (кратера) біля с. Бовтишка

48°54′ пн. ш. 32°15′ сх. д. / 48.900° пн. ш. 32.250° сх. д. / 48.900; 32.250
КраїнаУкраїна Україна
РегіонКіровоградська область
Типастроблема
Найбільша глибина600 м
У базах даних
EID
Бовтиська западина (Україна)
Бовтиська западина
Бовтиська западина
Бовтиська западина (Кіровоградська область)
Бовтиська западина
Бовтиська западина
CMNS: Бовтиська западина у Вікісховищі

Бо́втиська запа́дина — астроблема (залишки метеоритного кратера) поблизу села Бовтишка, на глибині кількасот метрів у центральній частині Українського щита (північне крило українського літосферного щита).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Западина розташована у верхів'ї річки Тясмин — правої притоки Дніпра, на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області.

Закладена в кристалічних породах щита, вкритих червоноколірними пісками тріасового — ранньоюрського віку[1]. Являє собою лійкоподібну депресію діаметром 24—25 км та завглибшки до 600 м, ускладнену центральним підняттям. У плані ізометрична[2]. Оскільки западину «поховано» під товщею осадових порід потужністю до 500 м, її вивчення здійснювалося за кернами свердловин[3].

Більшість дослідників дотримується думки про метеоритне походження западини[4].

У межах Бовтиської западини розташована природоохоронна територія — ландшафтний заказник «Розумівська балка».

Породи

[ред. | ред. код]

Основну частину розрізу становить 300-метрова товща вулканогенних та осадово-вулканогенних відкладів верхньоюрського, крейдового та ранньопалеогенового віку. Завершують розріз осадові утворення кайнозою — глини, алеврити, глинисті горючі сланці, буре вугілля, торф[2].

Історія досліджень

[ред. | ред. код]
Бовтиська западина на мапі.

Уперше на Бовтиську западину звернув увагу Л. Ткачук (1933). Через 20 років тут було закладено перші свердловини, в яких було виявлено горючі сланці[5].

В 1963 році розвідку горючих сланців здійснювали працівники тресту «Київгеологія» під керівництвом Ю. Басса та В. Грабовського. Під осадовими породами було виявлено вулканічні туфи. Було висловлено припущення, що мільйони років тому тут діяв вулкан із кратером понад 20 кілометрів у діаметрі[1][5]. Пізніше була запропонована гіпотеза, що Бовтиська западина — це астроблема, яка утворилася внаслідок падіння на Землю метеорита[6][7]. Структура має всі ознаки вибухового метеоритного кратера: правильна кругла форма, кільцевий вал, центральна гірка, у межах кратера наявне плавлене скло, імпактити та брекчії вибухового походження[3]. Остаточне визнання метеоритна гіпотеза здобула наприкінці 1990-х[8][9][10][11][12][13].

Бовтиський кратер є найбільшим серед подібних в Україні[3] та входить до переліку найбільших у світі[14].

Згідно з початковими дослідженнями, вік кратера було визначено в межах від 55 до 170 млн років. Найчастіше траплялося значення 88 ± 3 млн років[3][15].

Дно кратера після його формування було заповнено розплавом, під впливом якого на першому етапі атмосферні опади випаровувалися й утворення кратерного озера почалося лише після остигання розплаву до 100 °C і нижче. Гаряча вода реагувала з породами стінок кратера, змінюючи їхній хімічний склад. Висока температура перешкоджала розвитку життя, тому нижні 120 м розрізу відкладень зовсім позбавлено органічних залишків. Наступний етап характеризувався накопиченням осадів в умовах прісноводного басейну з нормальною температурою води. Потужність цієї частини розрізу, яка за палеофлористичними даними належить до палеоцену, сягає 300 метрів у центрі кратера. В еоцені кратер і прилеглі до нього ділянки було перекрито осадами потужністю 80—100 м[16].

Вік кратера

[ред. | ред. код]

Аналіз продуктів радіоактивного розпаду аргону, проведений у 2002 році, встановив вік кратера у 65,17 ± 0,64 млн років[17][3][18][19]. Хоча ці датування вказують на те, що Бовтиська западина утворилася через сотні тисяч років після кратера Чиксулуб на півострові Юкатан, радіоізотопне та палінологічне дослідження поширеності спор папороті (сплесків папороті), проведене у 2010 році, дозволило припустити, що падіння бовтиського метеорита могло статися за кілька тисяч років до Чиксулубу[20]. Подальші дослідження, проведені у 2021 році, за допомогою аргон-аргонового датування показало, що Бовтиська западина утворилася приблизно 65,39 ± 0,14/0,16 млн років тому, через 650 000 років після Чиксулубської катастрофи. Автори дослідження припускають, що сплески папороті, ймовірно, були наслідком самого зіткнення. Крім того, вони припустили, що зіткнення могло порушити процес відновлення після K-Pg вимирання[21].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б А. Я. Радзивілл. БО́ВТИСЬКА ЗАПА́ДИНА // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
  2. ↑ а б Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  3. ↑ а б в г д А. В. Михеева. Болтышский Украина. Полный каталог импактных структур Земли. ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 серпня 2012. [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Леміш О.В. (2003). Порівняльна характеристика Тернівської структури і астроблем Українського щита (PDF). Геолого-мінералогічний вісник (№ 2). Процитовано 20 грудня 2012.
  5. ↑ а б Василь Білошапка (5 серпня 2012). Загадки Бовтиської западини. ХайВей. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. [Архівовано 2014-07-19 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Юрк Ю.Ю., Ерёменко Г.К., Полканов Ю.А. (1975). Болтышская котловина — ископаемый метеоритный кратер. Советская геология (2): 138—144. (рос.)
  7. ↑ Вальтер А.А., Брянский В.П., Рябенко В.А., Лазаренко Евг.Е. (1976). О взрывной (метеоритной) природе Зеленогайской структуры на Украинском щите. Доклады АН СССР. 229, No.1: 160—162.
  8. ↑ Вальтер А. А., Добрянский Ю. П., Лазаренко Е. Е. (1990). О режиме остывания мощной толщи импактитов (на примере Болтышской астроблемы). XXI Всес. метеорит. конф. Миасс, 24-26 апр., 1990: Тез. докл., M., С. 33-34
  9. ↑ Сазонова Л. В. (1990). Морфология и химические составы ромбических пироксенов расплавных импактитов Болтышской астроблемы. Докл. АН СССР, Vol.310, No.6, С. 1429—143
  10. ↑ Кашкаров Л. Л., Назаров М. А., Лоренц К. А., Калинина Г. В., Кононкова Н. Н. (1999). Трековый возраст Болтышской ударной структуры. Астрон. вестн., Vol.33, No.4, С. 291—298 (рос.)
  11. ↑ Лосевская Н. В. (2002). Строение толщи баллистических выбросов Болтышской импактной структуры (Украинский щит). Геол. ж., No.3, С. 95-100
  12. ↑ Гуров Е. П., Келли С. П. (2003). О возрасте Болтышской импактной структуры. Геол. ж., No.2, С. 92-98
  13. ↑ Ямниченко А. Ю. (2005). Морфология поверхности Болтышской импактной структуры. Геол. ж., No.3, С. 42-46
  14. ↑ Impact Structures Sorted by Diameter. Earth Impact Database. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 серпня 2012. [Архівовано 2013-07-08 у Wayback Machine.](англ.)
  15. ↑ L.L.Kashkarov, M.A.Nazarov, G.V.Kalinina, K.A.Lorenz, and N.N.Kononkova. Fission track dating of the Boltysh impact crater, Ukraine (PDF). Lunar and Planetary Science. XXIX: 1257. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 11 січня 2013.
  16. ↑ Gurov E.P. (Sept. 27 - Oct. 2, 1996). The Boltysh impact crater: lake basin with heated bottom. Abstr. Geol. West Sloven. Field Guide. Postojna: Ljubljana (Role Impact Process. Geol. and Biol Evol. Planet Earth: Int. Workshop.): 30—31. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  17. ↑ Kelley, Simon P.; Gurov, Eugene (2002-08). Boltysh, another end‐Cretaceous impact. Meteoritics & Planetary Science (англ.). 37 (8): 1031—1043. doi:10.1111/j.1945-5100.2002.tb00875.x. ISSN 1086-9379.
  18. ↑ Л.Л.Кашкаров, М.А.Назаров, Г.В.Калинина, К.А.Лоренц, Н.Н.Кононкова (2000). Распределение урана в импактных стеклах Карской и Болтышевской ударных структур (PDF). Вестник ОГГГГН РАН. 2 (12). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2018. Процитовано 24.08.2012.
  19. ↑ Boltysh. Earth Impact Database. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 24 серпня 2012. [Архівовано 2013-03-12 у Wayback Machine.](англ.)
  20. ↑ Jolley, David; Gilmour, Iain; Gurov, Eugene; Kelley, Simon; Watson, Jonathan (2010-09). Two large meteorite impacts at the Cretaceous-Paleogene boundary. Geology (англ.). 38 (9): 835—838. doi:10.1130/G31034.1. ISSN 1943-2682.
  21. ↑ Pickersgill, Annemarie E.; Mark, Darren F.; Lee, Martin R.; Kelley, Simon P.; Jolley, David W. (18 червня 2021). The Boltysh impact structure: An early Danian impact event during recovery from the K-Pg mass extinction. Science Advances (англ.). 7 (25). doi:10.1126/sciadv.abe6530. ISSN 2375-2548. PMC 8213223. PMID 34144979.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • Геолого-структурно-геохімічні особливості формування родовищ горючих сланців та вуглеводневих покладів Бовтиської імпактної структури / І. Д. Багрій, В. І. Почтаренко, В. Р. Дубосарський [et al.] // Геологічний журнал. — 2016. — № 2. — С. 17–42.

Посилання

[ред. | ред. код]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бовтиська_западина&oldid=44092149