Садиков Союн Касумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садиков Союн Касумович
азерб. Soyun Kasum oğlu Sadıqov, груз. სოიუნ კასუმის ძე სადიკოვი, рос. Садыков Союн Касумович
Soyun Kasum oğlu Sadıqov.jpg
Народився 5 березня 1960(1960-03-05) (61 рік)
СРСР Грузинська РСР Ґардабані
Громадянство Росія Росія
Національність азербайджанець
Діяльність геополітик, політик, політолог
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Військове звання старшина
Конфесія іслам
Нагороди
медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»

Садиков Союн Касумович (азерб. Soyun Kasum oğlu Sadıqov, груз. სოიუნ კასუმის ძე სადიკოვი, рос. Садыков Союн Касумович; 5 березня 1960 року СРСР, Грузинська РСР, Ґардабані) — російський громадський та політичний діяч, бізнесмен. Радянський спортсмен, майстер спорту, чемпіон СРСР, призер чемпіонату Європи по самбо. Входив до складу різних рад з міжнаціональних відносин при уряді і президенті Російської Федерації. Очолював Федеральну національно-культурну автономію азербайджанців Росії (ФНКА АЗЕРРОС)[1][2][3]. З 1996 по 2015 рік був представником Російської Федерації з питань національних меншин в Європарламенті, ПАРЄ і ЮНЕСКО. Довірена особа президента Росії Володимира Путіна[4]. Президент «Центру моделювання стратегічного розвитку».

Біографія[ред. | ред. код]

Союн Садыков родился в 1960 году в городе Гардабани. У школі почав займатися самбо. З 1978 по 1980 рік проходив службу в лавах Радянської армії. Чемпіон Радянського Союзу з самбо 1978 року, призер чемпіонатів Європи в 1979 і 1980 роках. У 1980 році закінчив Вищу школу КДБ імені Ф. Е. Дзержинського. У 1980-1981 роках працював в органах Комітету державної безпеки СРСР. 1981-1991 роках — майстер ділянки, виконроб, начальник будівельного управління №210 при КДБ СРСР, керуючий будівельним трестом. У 1990 році закінчив факультет економіки Московський інститут управління імені Серго Орджонікідзе, кандидат економічних наук[1]. У 90-х стає генеральним директором будівельної компанії «Мосреконструкція». Під час Першої російсько-чеченської війни, активно діяв проти вербування азербайджанців в підрозділи чеченського ополчення[5]. У 1999 році була створена Федеральна національно-культурна автономія азербайджанців Росії (ФНКА АЗЕРРОС)[6], яку у 2000 році очолив Садиков[1]. 18 березня 2005 року на Садикова було скоєно замах. Автомобіль в якому він їхав, був обстріляний з автомата на Хавский вулиці у Москві[7][8][9]. У серпні 2008 року підтримав військову операцію Росії проти Грузії[10]. У 2009 році за дорученням Союнов Садикова Микола Горохов запросив Сергія Аксьонова в Москву для консультацій з питання Криму[5]. В тому ж році Садиков від імені ФНКА АЗЕРРОС звинуватили лідера ЛДПР Володимира Жириновського в розпалюванні національної ворожнечі і зажадав у ЦВК зняти його кандидатуру з виборів президента РФ[11]. У 2012 році став довіреною особою Володимира Путіна під час його передвиборної кампанії, а після перемоги Путіна увійшов до складу Ради з питань міжнаціональних відносин при президенті РФ[12]. Є автором адміністративної реформи щодо укрупнення регіонів Російської Федерації[13][14][15][16]. У лютому 2013 року організував створення сепаратиської партії «Борджали» в Грузії. Основна мета партії полягала в тому, щоб домогтися автономії Квемо-Картлі. 1 березня 2013 року Президент Грузії Михайло Саакашвілі заявив, що Садиков відповідальний за розпалювання сепаратистських настроїв серед азербайджанської національної меншини в Грузії і погіршенні відносин між Грузією та Азербайджаном[17][18][19]. Навесні 2014 року підтримав дії Росії в Криму. Тісно працює з представниками кримськотатарського народу в Україні та в Туреччині. З його допомогою в Криму була створена проросійська організація кримських татар. У столиці Туреччини Анкарі був створений фонд «Розвитку Криму»[20][21]. У грудні 2014 року запропонував провести в Москві Всесвітній з'їзд кримських татар[22]. Виступив на підтримку проведення військової операції Росії в Сирії[23]. Чимала заслуга Садикова в справі примирення Росії та Туреччини після конфлікту з приводу збитого в Туреччині російського літака[5]. Садиков курирує питання угорського та польського сепаратизму на Закарпатті та Галичині[20][24]. Також веде переговори з ключовими політиками України. У лютому 2018 року він надав в Кремль закриту доповідь про стан справ в Україні[20]. Союнов Садиков запропонував президенту України Володимиру Зеленському почати процес примирення з Росією[25]. Союн Садиков — євроазієць[26], українофоб, є прихильником об'єднання колишніх радянських республік навколо Росії, активно виступає за створення Євразійського союзу з пострадянських країн, Туреччини та Ірану зі столицею в міста Астрахані. Ініціатор будівництва нової столиці Криму Путінграда[27]. В даний час очолює АНО «Центр моделювання стратегічного розвитку», який займається геополітичними дослідженнями[28].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Media, Noev Kovcheg. Союн Садыков: «Надо найти мужество договориться без посредников». noev-kovcheg.ru (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  2. правды», Комсомольская правда | Сайт «Комсомольской. Встреча-примирение сторон конфликта из-за гибели футболиста из Азербайджана. KP.RU - сайт «Комсомольской правды» (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  3. 33 и еще одна история из жизни нашего «Материка» (ru). ОЛМА Медиа Групп. 2003. ISBN 978-5-224-04553-2. 
  4. Путин 2012. putin2012.ru. Процитовано 2020-02-07. 
  5. а б в Легко ли быть патриотом?. Регионы России (ru-RU). Процитовано 2020-02-07. 
  6. Это многогранное слово "россиянин" / СНГ / Независимая газета. www.ng.ru. Процитовано 2020-02-07. 
  7. Суд оправдал режиссера ГЦКЗ "Россия". www.kommersant.ru (ru). 2007-04-23. Процитовано 2020-02-07. 
  8. tech (2005-03-20). Азербайджанская общественность возмущена покушением на Садыкова. NewsInfo.Ru (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  9. Азербайджанский деятель уклонился от пули. Коммерсантъ. Процитовано 2020-02-07. 
  10. Азербайджан намерен направить в Грузию боевиков для участия в войне против Абхазии?. PanARMENIAN.Net. Процитовано 2020-02-07. 
  11. Узел, Кавказский. Азербайджанцы России требуют снять Владимира Жириновского с выборов президента РФ. Кавказский Узел. Процитовано 2020-02-07. 
  12. Сто дней Владимира Путина: интервью Союна Садыкова - ИА REX. www.iarex.ru (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  13. Владимировна, Бозо Наталья; Витальевна, Михеева Галина (2014). Альтернативный вариант административно-территориального деления в РФ. Идеи и идеалы 2 (2 (20)). ISSN 2075-0862. Процитовано 2020-02-07. 
  14. Об объединении с Липецкой областью заговорили уже в Туле. gorod48.ru (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  15. Русская община Украины. О НОВОМ ТЕРРИТОРИАЛЬНОМ ДЕЛЕНИИ РОССИИ. www.russian.kiev.ua. Процитовано 2020-02-07. 
  16. Необходима общественная дискуссия о новом территориальном делении страны. Информационно-аналитический портал Медиа Холдинга АЗЕРРОС. Процитовано 2020-02-07. 
  17. მიხეილ სააკაშვილი: ვარწმუნებდი აზერბაიჯანელებს, რომ საქართველოში ფული ჩაედოთ |. ნეტგაზეთი (en-US). Процитовано 2020-02-07. 
  18. regnum.ru https://regnum.ru/news/polit/1631098.html Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-02-07. 
  19. Civil.Ge | სააკაშვილი აზერბაიჯანის და საქართველოს წინაშე მდგარ ‘საფრთხეზე’ საუბრობს. old.civil.ge. Процитовано 2020-02-07. 
  20. а б в «Околополитические игры Кремля: Союн Садыков как источник внешней политики Кремля на территории Постсоветского пространства». ВЕДОМОСТИ - УКРАИНА. Процитовано 2020-02-07. 
  21. Третья крымская война / Дипкурьер / Независимая газета. www.ng.ru. Процитовано 2020-02-07. 
  22. Крымских татар просят подтвердить в Москве, что над ними не издеваются - Лента новостей Крыма. crimea-news.com. Процитовано 2020-02-07. 
  23. Союн Садыков: Россия в Сирии «спасает честное имя ислама». EADaily (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  24. Стало известно, кому Путин поручил оторвать Закарпатье от Украины. Политика (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  25. Союн Садыков – об успехе молодого Владимира Зеленского | АНО «Центр моделирования стратегического развития» (ru-RU). Процитовано 2020-02-07. 
  26. Союн Садыков: "Мусульмане - неотъемлемая часть российского общества". Sputnik Азербайджан (ru). Процитовано 2020-02-07. 
  27. Правительство Крыма изучает возможность строительства новой столицы республики | Компания «PR News». www.prnews.ru. Процитовано 2020-02-07. 
  28. Союн Касумович Садыков — АНО «Центр моделирования стратегического развития» (ru-RU). Процитовано 2020-02-07. 

Посилання[ред. | ред. код]