Самоправедність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самоправедність[1], яку також називають фарисейством і святенництвом[2] — це почуття або демонстрація (зазвичай самовдоволена) моральної вищості, що випливає з відчуття, що чиїсь переконання, дії або приналежності є більш чеснотними, ніж у середньостатистичної людини. Самовпевнені люди часто нетерпимі до думок і поведінки інших.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Також самовідданість, самовдоволення.
  2. holier-than-thou. TheFreeDictionary.com (англ.). Процитовано 13 вересня 2023.
  3. Self-righteous Definition & Meaning. Dictionary.com (англ.). Процитовано 13 вересня 2023.