Саївка (Лубенський район)

село Саївка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Тер. громада	Гребінківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53040010320085375
Основні дані
Засноване	1820
Населення	33
Площа	0,977 км²
Густота населення	33,78 осіб/км²
Поштовий індекс	37433
Телефонний код	+380 5359
Географічні дані
Географічні координати	50°4′17″ пн. ш. 32°19′35″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	110 м
Водойми	Суха Оржиця
Місцева влада
Адреса ради	37433, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Сербинівка
Карта
Саївка
Саївка
Мапа

Са́ївка — село в Україні, в Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 33 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.

Географія

Село Саївка знаходиться на лівому березі річки Суха Оржиця, вище за течією примикає село Сербинівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Писарщина, на протилежному березі - село Грушківка. На річці велика загата.

Історія

Хутір Ісаєнківський, назва якого згодом перетворилася на Саївку, був заснований на початку XVIII ст. В 1770-х роках частину його купив Пирятинський сотник Плевковський.

Ця частина відділилась від х. Ісаєнківєького і дістала назву Чепурківка. А вже в радянські часи Чепурківка (а точніше - Перше Травня, до складу якого увійшла Чепурківка) витіснила Саївку за його багаторічні межі - на територію колишнього хутора Курилівщини.

У 1774 р. в х. Ісаєнківщині (до продажу його частини Плевковському) мешкало 142 душі обох статей. А після продажу - в 1783 р. мешкало: в с. Сотниківщині (хуторі Плевковського) -74 душі, а в Ісаєнківщині - 53 душі. У 1789 р. хутір записаний Саєнківським, в ньому мешкало 64 душі, володів ним Григорій Огранович.

А в 1803 р. він записаний уже хутором Саївка, в якому мешкало 68 душ. Після смерті Григорія Ограновича (1811 р.) Саївка перейшла його синові Степанові Григоровичу, який в цей час купив х. Писарщину у поміщиків Савицьких.

У 1813 р. в х. Саївка записано 83 душі, а з 1814 р. він уже відносився до складу х. Писарщина і його назва Саївка не зустрічається ні в сповідальних відомостях, ні в матеріалах переписів 1859 і 1900 р.р. (хоча в просторіччі цей хутір селяни продовжували називати Саївкою).

Хутір розширився, коли до Ограновичів перейшла земля х. Курилівщини, і цей спустілий в 1818 р. хутір почав поступово заселятися.

Після перепису населення 1910 р. х. Саївка в документах був відновлений, оскільки після купівлі землі Кублицьким хутір не був зв'язаний з х. Писарщиною і її господарям Ограиовичами. За цим переписом в Саївці було 20 господарств (мешканців - 154 душі), із яких 8 господарств були козацькими (вони поселились на Кублівщииі, серед них декілька господарств козаків Упирів).

За переписом населення 1926 р. в хуторі мешкало 253 душі. В 1927- 1928 р.р. в Саївській земгромаді налічувалось уже 48 господарств, в яких було 436 га землі. А в 1930 р. тут був створений колгосп «Зірка».

За переписом населення 1939 р. тут налічувалось 226 душ. У період німецько-фашистської окупації було вивезено на каторжні роботи в Німеччину - 6 чоловік, розстріляно - 2 чоловіки. У післявоєнні роки чисельність населення становила: в 1959 р. -187 душ, в 1972 р. - 116 душ, в 1980 р. - 101 душа, в 1990 р. - 60 душ.

Вперше школа в Саївці була відкрита в 1920 р., першим учителем був А. С. Бородько (із с. Григорішш), його замінив у 1924 р. П.С. Ватажок (із с. Писарщина). Після війни школа деякий час функціонувала, а згодом була закрита через малу кількість учнів.

Посилання

• Історія села Саївка
• Погода в селі Саївка