Березова Рудка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Березова Рудка
Berezova rudka-gerb.JPG
Герб
Садиба Закревських
Садиба Закревських
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Пирятинський район
Рада/громада Березоворудська сільська рада
Код КОАТУУ 5323880701
Облікова картка картка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Березова Рудка
Березова Рудка на мапі Пирятинського району
Основні дані
Засноване 1717
Населення 1 971
Площа 4,051 км²
Густота населення 486.55 осіб/км²
Поштовий індекс 37040
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°19′02″ пн. ш. 32°14′30″ сх. д. / 50.31722° пн. ш. 32.24167° сх. д. / 50.31722; 32.24167Координати: 50°19′02″ пн. ш. 32°14′30″ сх. д. / 50.31722° пн. ш. 32.24167° сх. д. / 50.31722; 32.24167
Водойми р. Перевід
Місцева влада
Адреса ради 37040 Полтавська область Пирятинський район с. Березова Рудка
Карта
Березова Рудка is located in Україна
Березова Рудка
Березова Рудка
Березова Рудка is located in Полтавська область
Березова Рудка
Березова Рудка

WC: Березова Рудка у Вікісховищі

Бере́зова Ру́дка — село в Пирятинському районі Полтавської області. Населення — 1 971 особа, площа — 4,051 км². Орган місцевого самоврядування — Березоворудська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Березова Рудка знаходиться на правому березі річки Перевід, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Крячківка, на протилежному березі — село Вечірки. По селу протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Навколо села багато іригаційних каналів, та Березоворудське водосховище.

Історія[ред.ред. код]

Засноване в 1717 році гетьманом Іваном Скоропадським. У 1752 році село у нащадків гетьмана викупили Закревські і зробили своїм родовим помістям. Через нього пройшло п'ять поколінь Закревських. В Березовій Рудці вони проживали до революції 1917 року. Чоловіки родини несли державну службу і жили в Петербурзі, а по виходу на відпочинок поверталися в село. До того — воно було їх літньою резиденцією.

Березову Рудку п'ять разів за життя відвідав Тарас Шевченко18431846 роках).

У 1923—1931 роках село було адміністративним центром однойменного району.

У часи німецької окупації 18 травня 1942 року у Березовій Рудці розстріляно 21 єврея.[1] З 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року село входило до складу Пирятинського ґебіту.

Економіка[ред.ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Березоворудський аграрний технікум.
  • Школа.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У зводі пам'яток Пирятинського району записані наступі об'єкти:

  • Березоворудський — гідрологічний заказник місцевого значення (природа)
  • Парк — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення (природа)
  • Археологічний комплекс: Селище І, курганний могильник І, давньоруський час (археол.)
  • Поселення І, епоха бронзи, рання залізна доба (археол.)
  • Поселення II, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
  • Поселення III, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, ранньослов'янський час, пізнє середньовіччя (археол.)
  • Поселення IV, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
  • Курганний могильник II (археол.)
  • Курганний могильник III (археол.)
  • Курганний могильник IV (археол.)
  • Курган І (археол.)
  • Курган II (археол.)
  • Курган III (археол.)
  • Курган IV (археол.)
  • Курган V (археол.)
  • Курган VI (археол.)
  • Курган VII (археол.)
  • Курган VIII (археол.)
  • Братська могила радянських військовополонених, мирних жителів (1942) (іст.)
  • Братська могила радянських воїнів (1941,1943), пам'ятний знак полеглим землякам (1957) (іст.)
  • Земської школи будинок (1915) (іст.)
  • Могила радянського воїна (1943) (іст.)
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 pp. (іст.)
  • Пам'ятник Ульянову (Леніну) Володимиру Іллічу (1987) (іст.) — демонтовано
  • Пам'ятник Шевченку Тарасу Григоровичу (2001) (мист.)
  • Садиба Закревських

Березоворудський парк[ред.ред. код]

Один із чотирьох на Полтавщині парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Тут зростає понад 40 видів дерев та чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами, любив відпочивати Т. Г. Шевченко під час неодноразового перебування у Березовій Рудці. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на ньому — два штучні острівки, засаджені плакучими вербами.

Історико-краєзнавчий музей[ред.ред. код]

Народний історико-краєзнавчий музей в селі був створений в 1974 році.

Він включає могильник доби Київської Русі XII століття і палацово-парковий комплекс в стилі провінційного класицизму садиби Закревських кінця XVIII— початку XIX століття. Комплекс складається з палацу Закревських (1838), парку (пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення) площею 45 га та пірамідимавзолею родини Закревських (1899). Детальніше в статті: Піраміда Закревського.

На базі меморіальних кімнат діє народний музей. Господарський дім нині слугує навчальним закладом (Березоворудський сільськогосподарський технікум).

Значення[ред.ред. код]

Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Березова Рудка до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.

Персоналії[ред.ред. код]

Тут він також зустрічався з дружиною Платона Закревського, в яку був закоханий — Ганною.

В цьому селі Шевченко в 1843 році намалював портрети Платона Закревського, Ганни Іванівни Закревської та Віктора Закревського.

На споруді колишнього палацу Закревських встановлено меморіальну дошку про перебування Тараса Шевченка в селі Березова Рудка.

Культура[ред.ред. код]

Щорічно в селі проводиться обласне пісенно-мистецьке свято «Осіннє золото».

У 2016 році започатковано етнографічний фестиваль «Свіччине весілля», мета якого збереження та популяризація народних традицій, мистецької спадщини а також сприяння розвитку зеленого туризму.

Галерея[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Пирятинський район [Текст] = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Pyriatyn district / Полт. краезн. муз.; B.A. Андрієць, C.l. Бочарова, O.O. Вільмовська та ін.; обл. ред. кол.: В. О. Пархоменко (голова), В. А. Андрієць, О. А. Білоусько та ін.; ред. кол. тому: Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, В. В. Кривошея та ін.; [упорядн., наук, ред. В. О. Мокляк]. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — с.412., іл. (ISBN 978-966-182-279-4)

Примітки[ред.ред. код]