Леляки (Лубенський район)
село Леляки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Тер. громада | Пирятинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53040090250051278 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | XV cт. |
Населення | 175 |
Площа | 1,518 км² |
Густота населення | 115,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37033 |
Телефонний код | +380 5358 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°19′41″ пн. ш. 32°29′34″ сх. д. / 50.32806° пн. ш. 32.49278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
104 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42 |
Карта | |
Мапа | |
Леляки́ — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 175 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Сасинівська сільська рада.
Село Леляки розташоване на правому березі річки Удай, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Гурбинці, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Кейбалівка, на протилежному березі — село Усівка. Річка в цьому місці заболочена, утворює лимани та заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2501. Біля села розташований Леляківський заказник.
- Засноване у XV ст.
Село вказано на докладній карті Російської Імперії та прилеглих закордонних володінь 1816 року
Приписано до Іллінської церкви с. Митченки (Меченки) Пирятинського повіту.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 238 осіб, з яких 97 чоловіків та 141 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 172 особи.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,86 % |
білоруська | 4,00 % |
російська | 1,14 % |
- Молочно-товарна ферма.
- Коноферма
- Клуб.
Перший клуб розміщувався в іншій частині села, що зветься Подобайлівкою в будинку пана Дзуса з початку 30-х років. Там раз на тиждень перед війною демонстрували кіно.
- Рекреаційна зона "Леляки-3"
- Чотирирічна школа (вчителька М. І. Дамаскіна). Діяла з 20-х років до 60-х ХХ ст.. Приміщення знаходилось в будинку панів Базилевичів, який вони залишили перед Жовтневою революцією. Розташовувалась будівля на території сільського парку, навпроти братської могили.
Старий шлях - один з об'єктів природно-заповідного фонду Полтавської області, комплексна пам'ятка природи місцевого значення.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Леляки [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |