Курінька
село Курінька | |
---|---|
Вид на село Курінька | |
Країна | ![]() |
Область | Полтавська область |
Район/міськрада | Чорнухинський район |
Рада/громада | Куріньківська сільська рада |
Код КОАТУУ | 5325182101 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Населення | 342 |
Поштовий індекс | 37124 |
Телефонний код | +380 5340 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°12′22″ пн. ш. 32°44′30″ сх. д. / 50.20611° пн. ш. 32.74167° сх. д.Координати: 50°12′22″ пн. ш. 32°44′30″ сх. д. / 50.20611° пн. ш. 32.74167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
99 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37124, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с.Курінька, тел. 5-43-42 |
Карта | |
|
Курі́нька — село в Україні, в Чорнухинському районі Полтавської області. Населення (за переписом 2001 року) становило 342 особи. Село Курінька є центром Куріньківської сільської ради, якій підпорядковуються також села Скибенці та Нетратівка.
Зміст
Географічне розташування[ред. | ред. код]
Село Курінька знаходиться на лівому березі річки Удай, на відстані 33 км від районного центру, за 18 км від залізничної станції Пирятин та за 5 км від автотраси Пирятин-Шостка. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Нетратівка. Невелика частина села (Червонобережжя) розташована на правому березі річки Удай в невеликому лісовому масиві (сосна, дуб). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історична довідка[ред. | ред. код]
Назва села походить під від однойменної річки - притоки Удая. Перша згадка про річку Курінька датується 1498 роком, коли було здійснено поділ земель братів Глинських.
СҌверь-Сулская, и речка Сула съ верху и до устья, а Григорыю меншому досталося СҌвер Глинщина, и в ВорсклҌ... а на рҌчке Удой СҌвер и городище Полствинъ и рҌчка Куренка“
Перші достеменні писемні відомості про Куріньку датується 1618 роком[1]. У 1628 році в населеному пункті було 5 димів і 10 огородників[2]. Вже в 1647 р. в Куріньці було 346 "димів" і 24 млинарських колеса.
З початком Хмельниччини виникає Курінська сотня (граматика - тодішня), яка існувала в 1648-1661 і 1757-1781 рр. Згдіно Зборівського реєстру 1649 р., Курінська сотня нараховувала 81 козака. Відомо, що в 1666 році в містечку було 47 дворів посполитих. На ріці Удай стояло 6 млинів, власниками яких були: Сава Малютин, Артем Купченко, Онуфрій Шкурат, Степан Фесишин, Богдан Малютин і Матвій Папуга.
В ряду видатних людей села сотники Курінківської козацької сотні, без сумніву, посідають чільне місце: Тиміш ( 1649 р.), Іван Страховський (1763 р.)
Пам'ятки[ред. | ред. код]
За 3 км від Куріньки, на правому березі Удаю, розташований ландшафтний заказник «Червонобережжя» (площа 805 га, заснований 1990 року).
Сучасність[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Соціально-економічні негаразди 90-х років ХХ та фінансова криза початку XXI століття завдали чималої шкоди селу. Так , якщо у 1984 році в Куріньці було 229 дворів (451 житель), то у 2009 році їх лишилось лише 106 дворів (188 постійних жителів).
У 2011 році в Куріньці працює загальноосвітня школа І-ІІ ступенів ( 37 учнів). Також працюють ФАП, бібліотека (понад 10 тис. томів), відділення зв’язку, приватний магазин. Єдиним підприємством на території сільської ради є сільськогосподарське ТОВ «Повстинагроальянс», що обробляє понад 4 тис. га земельних угідь.
Примітки[ред. | ред. код]
Світлини села[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|