Святошинський район
| Святошинський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |
 Україна | |||
| Місто: | Київ | |||
| Утворений: | 27.04.2001 | |||
| Населення: | 340 673[1] | |||
| Площа: | 110 км² | |||
| Густота населення: | 3373 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 50°28′08″ пн. ш. 30°20′06″ сх. д. / 50.468888888916666247° пн. ш. 30.335000000027779521° сх. д.Координати: 50°28′08″ пн. ш. 30°20′06″ сх. д. / 50.468888888916666247° пн. ш. 30.335000000027779521° сх. д. | |||
| Станції метро: |
 «Нивки» «Святошин» «Житомирська» «Академмістечко» | |||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | Святошинська РДА, 03115 м. Київ Берестейський проспект, 97 | |||
| Вебсторінка: | svyat.kyivcity.gov.ua | |||
| Голова РДА: | Сергій Павловський[2] | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
 Святошинський район у Вікісховищі | ||||
Свято́шинський район — район міста Києва, сучасну назву й кордони отримав 27 квітня 2001 року, до цього мав назву Ленінградський. За своєю протяжністю становить понад 12 км. На території району розташовано 5 парків, загальною площею 65,75 га.
Історія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. (квітень 2018) |
Перші згадки про місцевість сучасного району пов'язані з річкою Борщагівкою, назва якої походить від давньоукраїнського слова «борщагівка» (тобто «кисла»), яким називали місцеву рослину. Назва рослини дала ім'я річці, яка в свою чергу утворила відомі назви селищ Борщагівок.
Назва Святошин має витоки ще з часів Київської Русі XII століття і пов'язується з ім'ям Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво з ім'ям Миколай, але в народі його називали Святоша. Звідси, очевидно, і назва Святошинські землі, місця Святоші. Так про це пишеться й у Літописі Руському.
У документах про урочище Біличі вперше згадано в 1161 році. Про хутір Берковець поблизу Києва згадується із середини XVII століття як власність домініканського монастиря.
До революції це були дачні місця багатих промисловців і купців Києва. В 1918 році під час правління гетьмана П. П. Скоропадського відбувся перший адміністративно-територіальний поділ Києва на 17 районів, серед яких був і Святошинський, селище Святошин включене в межі міста у 1919 році.
На початку січня 1924 року територія Києва була поділена на 6 укрупнених адміністративно-територіальних районів, в тому числі зі Святошинським підрайоном, що входив до складу Рахівсько-Святошинського.
12 квітня 1973 року, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР у Києві утворено новий адміністративно-територіальний район — Ленінградський, у межі якого увійшла частково територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. З 27 квітня 2001 року район отримав сучасну назву.
Географічне положення[ред. | ред. код]
Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським, Подільським, Шевченківським і Солом'янським районами міста та Бучанським районом Київської області.
До складу району входять території: Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин. Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани.
Межі району[ред. | ред. код]
Гостомельське шосе, Міська вулиця, вулиця Стеценка, вулиця Академіка Туполєва, Берестейський проспект, на ділянці залізниці від Берестейського проспекту до станції Київ-Волинський смуга залізниці напрямку Київ — Фастів; міська смуга.
На території району розташовано селище міського типу Коцюбинське, територія якого належить до Бучанського району Київської області; межа смт Коцюбинське по чинній міській смузі м. Києва між забудованою територією селища і лісом Святошинського ЛПГ.
Промисловість[ред. | ред. код]
В районі зосереджено 60 промислових підприємств, 17 інститутів Національної Академії Наук України, 18 галузевих науково-дослідних інститутів. Найбільшими підприємствами району, відомими далеко за межами України є Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Антонова, ДП КиДАЗ «Авіант», ЗАТ «Каштан», ДНВП «Електронмаш», ПАТ «ВЕРКОН», ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», ЗАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод» та інші.
Освіта[ред. | ред. код]
У районі функціонує 110 навчально-освітніх закладів, професійно-технічних училищ та середніх спеціальних навчальних закладів, а також вищі навчальні заклади: Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, Київський міжнародний університет, Інститут муніципального менеджменту, Торговельно-економічний коледж КНТЕУ та ряд інших.
Культура[ред. | ред. код]
В районі працюють 3 музичні школи, художня школа, школа мистецтв, Центр культури «Святошин», 10 бібліотек.
Музична школа № 22 отримала нову окрему будівлю по вул. Зодчих, 22 у 2018 році у тому ж році художня школа № 5 переїхала до окремої будівлі на вул. Василя Стуса, 25.
У районі працюють кінотеатри «Магнат» та «Лейпциг».
На Берестейському проспекті, 112 розташований Культурно-просвітній заклад "Центр культури «Святошин» з концертною залою на 480 місць. Капітальний ремонт ЦК «Святошин» було проведено у 2018 році, відновлено опалення, відремонтована сцена, концертний зал та сцена, встановлено нове сучасне професійне освітлення та звукове обладнання.[3] Раніше — Палац культури київського Авіазаводу.
Охорона здоров'я і спорт[ред. | ред. код]
В районі працюють 5 дорослих та 5 дитячих поліклінік, дитяча клінічна лікарня, пологовий будинок, 5 лікарень та диспансери. До послуг мешканців району — 5 стадіонів, спорткомплекс «Наука», 4 дитячі спортивні школи, численні спортклуби. У районі функціонують санаторій для ветеранів війни та праці, геріатричний пансіонат.
Головний спортивний центр району — Спортивний комплекс стадіон «ТЕМП» (вул. Генерала Вітрука, 10А). Реконструкція комплексу розпочалась у 2017 році за ініціативи районної влади. Станом на червень 2019 року на стадіоні збудовано 4 додаткових поля, де тренується ДЮСШ26.
В районі за 2016—2018 роки в закладах освіти збудовано 25 футбольних поля з системою штучного покриття.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність населення району:[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 77,16% |
| російська | 21,51% |
Анклав на території району[ред. | ред. код]
Святошинський район є єдиною адміністративно-територіальною одиницею столиці України, на території якого розташоване селище Коцюбинське, яке є анклавом міста Ірпеня Київської області.[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Станом на 1 січня 2016 року
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 травня 2020 року № 327/2020-рп «Про призначення С.Павловського головою Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації»
- ↑ Будинки культури. Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація.
- ↑ Населення міських районів України з 1959 року
- ↑ Головне управління статистики м.Києва - Чисельність населення (щомісячна інформація). www.kiev.ukrstat.gov.ua. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ Сайт Коцюбинської селищної ради. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святошинський район |
Джерела[ред. | ред. код]
- Святошин : Поселок : справ. кн. с планом 1914 г. / Изд. Правления О-во благоустройства. — Киев: Тип. Г. Я. Глоубермана, 1914. — 65, 16 с., 1 л. ил.
- Рішення Київської міської ради від 29 листопада 2001 року № 126/1560 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.04.2001 № 280/1257». [Архівовано з першоджерела 28 березня 2015.]
| |||||||||||