Сеїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах
Аллах
ЄдинобожністьІсторіяТермінологія
 
Шаблон ШаблониКатегорія КатегоріяAllah-green.svg Портал

Сеї́д (араб. سيد‎‎‎ — вождь, пан, господар) — почесний титул у мусульман. В багатьох хадисах це слово вживається у значенні вождя племені, керівника общини, господаря рабів. Сам пророк Мухаммед носив титули Сеїд ас-Сакалайн (володар двох світів), Сеїд аль-Анбія (глава всіх пророків).

Сеїдами називали також нащадків пророка Мухаммеда від його внуків Хасана і Хусейна. Пізніше нащадків Хасана стали називати шаріфами. Титул сеїдів закріпився лише за нащадками Хусейна.

Мусульмани з великою повагою ставились до нащадків Хасана і Хусейна. Та вони часто піддавались переслідуванням і жорстокому ставленню з боку деяких халіфів, особливо за часів правління династії Омеядів. Після приходу до влади Аббасидів становище сеїдів значно покращилось. Одначе, переслідування деяких пролітично небезпечних нащадків Мухаммеда продовжувалося і за часів їх правління.
Пізніше в халіфаті Фатімідів, Османській імперії та інших мусульманських державах були навіть створені спеціальні державні органи, які займались справами нащадків пророка Мухаммеда.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]