Сеїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Сеї́д (араб. ‎ سيد‎‎ — вождь, пан, господар) — почесний титул у мусульман. В багатьох хадисах це слово вживається у значенні вождя племені, керівника общини, господаря рабів. Сам пророк Мухаммед носив титули Сеїд ас-Сакалайн (володар двох світів), Сеїд аль-Анбійа (глава всіх пророків).

Сеїдами називали також нащадків пророка Мухаммеда від його внуків Хасана і Хусейна. Пізніше нащадків Хасана стали називати шаріфами. Титул сеїдів закріпився лише за нащадками Хусейна.

Мусульмани з великою повагою ставились до нащадків Хасана і Хусейна. Та вони часто піддавались переслідуванням і жорстокому ставленню з боку деяких халіфів, особливо за часів правління династії Омеядів. Після приходу до влади Аббасидів становище сеїдів значно покращилось. Одначе, переслідування деяких пролітично небезпечних нащадків Мухаммеда продовжувалося і за часів їх правління.
Пізніше в халіфаті Фатімідів, Османській імперії та інших мусульманських державах були навіть створені спеціальні державні органи, які займались справами нащадків пророка Мухаммеда.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]