Сито
Си́то[1] — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Предмет хатнього начиння.
Від решета відрізняється дрібнішими вічками і призначене для просіювання дрібніших матеріалів[2]. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.
Походження слова[ред. | ред. код]
Праслов'янське *sito (раніша форма *sēi-to) за походженням пов'язане з *sejati/*sěti, «сіяти»[3]. Не пов'язане із словами ситий і ситник («оситняк»)[3].
Історія[ред. | ред. код]
Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Вживані для плетіння сит маленькі верстати називалися кросонка́ми[4], а використовувана замість човника дерев'яна голка — глицею[5].
Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо.
_Sieve,_Flour_Sifter.JPG)
Побутові сита[ред. | ред. код]
У господарстві використовується для пересівання борошна, різноманітного насіння тощо. Призначення залежить від розміру вічок сітки. Довгий час обичайки робилися з дерева або бересту, а сітки на них були з конського волосу. Зараз ободи сит частіше виготовляються з нержавкої сталі, алюмінію або пластмаси, а сітки — із дроту або тканини (як правило, нейлону). У побуті вживаються також маленькі ситечка, призачені для проціжування рідин, напр. чайне ситечко, стрейнер та ін.
Також існують механічні сита у вигляді кухля із ситовим дном та двосекційної ручки з пружиною. Борошно насипається у кухоль, потім треба натиснути на ручку. Просіяне борошно буде висипатися у посуд або на дошку-стільничку. Завдяки невеличкому діаметру борошно не просипається мимо.
Сито в бджільництві[ред. | ред. код]
Сита використовують для проціджування меду під час його відкачування. Очищають мед від сторонніх домішок при зливанні його із баку медогонки у тару для транспортування і зберігання. Можуть бути різної конструкції, також як і з одним, так і з двома дротяними сітками. У ситах із двома сітками нижню роблять наглухо закріпленою в корпусі сита, із комірками по 1,5 мм, а верхню, обрамлену ободом, із комірками по 3 мм, при потребі виймати, і очищати від накопичених воскових кришечок, шматочків щільників, та бджіл які могли випадково потрапити в мед[6].
Лабораторні сита[ред. | ред. код]
Сита також використовують у хімічних і біологічних лабораторіях для пересівання порошків. Вони теж можуть бути як ручними, так і механічними.
Промислові сита[ред. | ред. код]
Сита застосовуються у гірничодобувній промисловості — у пристроях для збагачення руд (там вони також називаються «грохотами»). Також сита використовуються у харчовій промисловості та виробництві комбікормів — для сортування крупів та борошна на борошномельних заводах, просівання борошна для випечення хліба на хлібозаводах і пекарнях тощо. Для промислового сита частіше вживається назва — «просіювач».
Приказки, мовні звороти[ред. | ред. код]
- Пройти крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності.
- Бачити як крізь сито — «невиразно, нечітко, неокреслено».
- Йти наче крізь сито — «густо, безперервно йти» (про дощ, мряку).
- Ситник берднику не товариш[7]
Інше[ред. | ред. код]
- Ситник — хліб зі борошна, просіяного на ситі.
- Ситник[8], сита́р[9] — майстер з виготовляння сит.
- Молекулярне сито — поруватий адсорбент, розміри пор якого близькі до розмірів молекул. Уживається у виробництві склопакетів.
- Одна з кісток мозкового черепа, що в українській мові називається решітчастою, у багатьох слов'янських має назву «си́тної», «ситово́ї» (пол. kość sitowa, мак. ситеста коска, серб. ситаста кост/sitasta kost, словен. sitka).
- Латинські назви дірчастої пластинки решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis) і решітчастої пластинки склери (lamina cribrosa sclerae) утворені від лат. cribrum, «сито».
Див. також[ред. | ред. код]
- Друшляк
- Молекулярне сито
- Просіюючі поверхні
- Ситовий аналіз
- Грохот
- Питель
- Решето
- Розсійник
- Сита механічного аналізу
- Ситник (хліб)
- Стрейнер
- Чайне ситечко
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Решето // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Кросонки // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Глиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 407.
- ↑ Жайворонок В. В. Бердо // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 33.
- ↑ Ситник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Ситар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сито // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Сито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Український тлумачний словник http://ukrainian_explanatory.academic.ru
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сито |