Сито

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сито

Си́то[1] — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Предмет хатнього начиння.

Від решета відрізнюється дрібнішими вічками. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.

Походження слова[ред. | ред. код]

Праслов'янське *sitо (раніша форма *sēi-to) за походженням пов'язане з *sejati/*sěti, «сіяти»[2]. Не пов'язане із словами ситий і ситник («оситняк»)[2].

Історія[ред. | ред. код]

Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо.

Побутові сита[ред. | ред. код]

Механічне сито

В господарстві використовується для пересівання борошна, різноманітного насіння тощо. Призначення залежить від розміру вічок сітки. Довгий час обичайки робилися з дерева або берести, а сітки на них були з конського волосу. Зараз ободи сит частіше виготовляються з нержавкої сталі, алюмінію або пластмаси, а сітки — із дроту або тканини (як правило, нейлону). У побуті вживаються також маленькі ситечка, призачені для проціжування рідин, напр. чайне ситечко, стрейнер та ін.

Також існують механічні сита у вигляді кухля ситовим дном та двосекційної ручки з пружиною. Борошно насипається у кухоль, потім треба натиснути на ручку. Просіяне борошно буде висипатися у посуд або на дошку-стільничку. Завдяки невеличкому діаметру борошно не просипається мимо.

Сито в бджільництві[ред. | ред. код]

Фільтрування меду

Сита використовують для проціджування меду під час його відкачування. Очищають мед від сторонніх домішок при зливанні його із баку медогонки у тару для транспортування і зберігання. Можуть бути різної конструкції, також як і з одним, так і з двома дротяними сітками. У ситах із двома сітками нижню роблять наглухо закріпленою в корпусі сита, із комірками по 1.5 мм, а верхню, обрамлену ободом, із комірками по 3 мм, при потребі виймати, і очищати від накопичених воскових кришечок, шматочків щильників, та бджіл які могли випадково потрапити в мед.[3]

Лабораторні сита[ред. | ред. код]

Сита також використовують у хімічних і біологічних лабораторіях для пересівання порошків. Вони теж можуть бути як ручними, так і механічними.

Промислові сита[ред. | ред. код]

Сита застосовуються у гірничодобувній промисловості — у пристроях для збагачення руд (там вони також зовуться «грохотами»). Також сита використовуються у харчовій промисловості та виробництві комбікормів — для сортування круп та борошна на борошномельних заводах, просівання борошна для випечення хліба на хлібозаводах і пекарнях тощо. Для промислового сита частіше вживається назва — «просіювач».

Інші значення[ред. | ред. код]

Приказки, мовні звороти[ред. | ред. код]

  • Пройти крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності.
  • Бачити як крізь сито — «невиразно, нечітко, неокреслено».
  • Йти наче крізь сито — «густо, безперервно йти» (про дощ, мряку)

Інше[ред. | ред. код]

  • Ситник — хліб зі борошна, просіяного на ситі.
  • Ситник[4], сита́р[5] — майстер з виготовляння сит.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сито // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 407. 
  4. Ситник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Ситар // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.