Сокирянська балка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландшафтний заказник місцевого значення «Сокирянська балка»
48°34′58″ пн. ш. 29°48′28″ сх. д. / 48.58278° пн. ш. 29.80778° сх. д. / 48.58278; 29.80778Координати: 48°34′58″ пн. ш. 29°48′28″ сх. д. / 48.58278° пн. ш. 29.80778° сх. д. / 48.58278; 29.80778
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Теплицький район
Найближче місто: с. Сокиряни
Площа: 10,5 га
Заснований: 2009 р.
Керівна
організація:
Сокирянська сільська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Ландшафтний заказник місцевого значення «Сокирянська балка». Карта розташування: Вінницька область
Ландшафтний заказник місцевого значення «Сокирянська балка»
Ландшафтний заказник місцевого значення «Сокирянська балка»

Сокирянська балка — ландшафтний заказник місцевого значення. Оголошений відповідно до Рішення 25 сесії Вінницької обласної ради 5 скликання від 29.07.2009 р. № 834. Розташований на схід від с. Сокиряни Теплицького району Вінницької області, перебуває у віданні Сокирянської сільської ради. Площа 10,5 га.

Охороняється ділянка водно-болотних угідь в долині річки Удич з місцем зростання болотної (очерет, осока, рогіз) рослинності та гніздування водно-болотних птахів (качка, курочка-водяна, чирок).

За геоботанічним районуванням України (1968) територія належить до Хмільницько-Погребищенського району геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів Південної гіідпровінції Правобережної провінції Європейської широколистяної області.

Для цієї території характерні хвилясті лесові рівнини з фрагментами дубово-грабових лісів на опідзолеяих, реградованих та типових вилугованих і карбонатних чорноземних ґрунтах, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою Південпобузьку лесову розчленовану рівнину.

В геологічному відношенні територія відноситься до фундаменту Українського кристалічного щита, що представлений ранньопротерозойськими складчастостями: гранітів та гнейсів. Осадкові відклади, що перекривають кристалічний фундамент приурочені до неогенової системи і складені сіро-зеленими місцями жовтими глинами.

Ґрунтовий покрив характеризується типовими чорноземами неглибокими і глибокими мало гумусними карбонатними і вилугуваними.

Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлантико-коятинеитальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього є характерним тривале нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить — 6° С, а липня становить і 19°С. Річна кількість опадів становить від 575 і менше мм.

Ділянка являє собою невід'ємну частину екомережі, діяльність якої спрямована на відтворення та збереження екосистем.

В заказнику на плато та його схилах переважає асоціація грабово-дубових лісів зі значною участю ясена та клена у деревостані, у трав'яному покриві домінує зірочник жорстколистний та ланцетолистий. Лісові утрупування дещо трансформовані і не відзначаються високим флористичним різноманіттям.

На крутих схилах заказника сформувалися дубові ліси асоціацій татарськокленовозірочникових з порушеним травостоєм, в склад яких входить окремі субсередземноморські види: купина широколиста, шоломник високий тощо. На схилах обернених на північ зростають папороті - щитник чоловічий, пухирник ламкий, аспленій колосовидний та інші.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1968. — 683 с.: рис., табл. — Библиогр.: с. 670—680.(рос.)
  • Барбарич А. І. (відп.ред.) Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. — 304 с.
  • Рішення 25 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 29.07.2009 р. № 834 «Про створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення»