Дошка (заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник місцевого значення «Дошка»
Заказник Дошка.jpg
48°37′49″ пн. ш. 27°28′41″ сх. д. / 48.63028° пн. ш. 27.47806° сх. д. / 48.63028; 27.47806Координати: 48°37′49″ пн. ш. 27°28′41″ сх. д. / 48.63028° пн. ш. 27.47806° сх. д. / 48.63028; 27.47806
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Мурованокуриловецький район
Найближче місто: с. Жван
Площа: 40 га
Заснований: 2016 р.
Керівна
організація:
Жванська сільська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Ботанічний заказник місцевого значення «Дошка». Карта розташування: Вінницька область
Ботанічний заказник місцевого значення «Дошка»
Ботанічний заказник місцевого значення «Дошка»

До́шка — ботанічний заказник місцевого значення.

Опис[ред. | ред. код]

Розташований у долині р. Жван, притоки Дністра, на околицях с. Жван Мурованокуриловецького району Вінницької області. Оголошений відповідно до Рішення 10 сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 22.09.2016 № 197[1]

Охороняється добре збережена ділянка лучно-степової рослинності. Ділянка розташована на вершині схилу з мальовничими краєвидами на каньйон р. Жван.

У 2005 році науковцями Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України була проведена науково-дослідна робота по створенню кадастру рідкісних видів рослин області і виділення на його основі природних ядер екомережі. Проведено флористичне та геоботанічне обстеження долини р. Дністер, за результатами якого виділені ділянки на території Мурованокуриловецького району перспективні до заповідання.

На даних територіях відмічено степові угруповання з переважанням Bothriochloa ischaemum та за участю типових для регіону степових елементів (Achillea setacea, Festuca valesiaca, Galium tyraicum, Taraxacum serotinum, Teucrium chamaedrys, Thymus serpyllum, Astragalus onobrychis, A.cicer, A.sulcatus). Антропогенний вплив призвів до поширення синантропних елементів (Echium vuigare, Elytrigia repens, Matricaria perforata, Falcaria vulgaris, Arctium lappa, Verbascum phlomoides, Cirsium arvense, Tussilago farfara). Рідкісні види флори. Відмічено місце зростання трьох регіонально рідкісних видів (Leopoldia tenuiflora, Adonis vernalis, Equisetum telmateia).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Науковий звіт «Розробка місцевих схем екологічної мережі Мурованокуриловецького та Жмеринського районів». Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського. Науковий керівник — доцент, к.геогр.н. Ю. В. Яцентюк. Вінниця, 2013.
  • Повний науковий звіт про науково-дослідну роботу «Створення кадастру рідкісних рослин області та виділення на його основі природних ядер екомережі». Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України. Науковий керівник с.н.с. відділу систематики та флористики судинних рослин, к.б.н. М. М. Федорончук. Київ-2005.