Журавлівська Дача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Журавлівська Дача»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
Журавлівське лісництво.jpg
48°35′21″ пн. ш. 28°43′39″ сх. д. / 48.58944444002777630° пн. ш. 28.72750000002777782° сх. д. / 48.58944444002777630; 28.72750000002777782Координати: 48°35′21″ пн. ш. 28°43′39″ сх. д. / 48.58944444002777630° пн. ш. 28.72750000002777782° сх. д. / 48.58944444002777630; 28.72750000002777782
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Тульчинський район,
с. Журавлівка
Найближче місто: Тульчин
Площа: 582 га
Заснований: 1982 р.
Керівна
організація:
Тульчинський держлісгосп
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Журавлівська Дача». Карта розташування: Вінницька область
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Журавлівська Дача»
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Журавлівська Дача»

Журавлівська Дача у Вікісховищі?

Урочище «Журавлі́вська Дача» — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Тульчинського району Вінницької області, на південь від села Журавлівка.

Площа 582 га. Створений у 1982 р. Перебуває у віданні Тульчинського держлісгоспу.

Охороняються лісовий масив — високопродуктивна грабова діброва, яка є еталоном подільських мезофітних лісів. У деревостані, крім домінуючих порід, значну роль відіграє ясен, трапляється явір та рідкісний реліктовий вид — берека. Особливу цінність становить грабова діброва скополієва, де у трав'яному покриві домінує скополія карніолійська. У заказнику також зростає цибуля ведмежа і трапляється підсніжник звичайний, види, занесені до Червоної книги України.

Детальний опис[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Крижопільського району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для території, на якій розташовано заказник, характерними є розчленовані глибокими долинами лесові височини з сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою ерозійно-акумулятивно-денудаційну сильнохвилясту рівнину.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -5,5°... -6°С, липня + 19°...+ 19,5°С. Річна кількість опадів складає 500-525 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.

Рельєф заказника хвилястий із значним за глибиною розчленуванням, що пов'язано з розташуванням його на гребені однієї з найбільших гряд Подільської височини, що тягнеться з північного заходу на південний схід. Переважають на даній території дубво-грабові та грабові ліси віком 60-80 років, що являють собою найрозповсюдженіші угруповання високих межирічних плато. В травостої грабово-дубових лісів на схилах формується типовий еколого-ценотичний ряд: осока волосиста, зірочник лісовий, яглиця звичайна. Найширші слабодреновані гребені займають угруповання грабово-дубових лісів зеленчукових. Зрідка в 24-25 кварталах в нижніх частинах добре дренованих схилів на багатих темно-сірих лісових ґрунтах зустрічається рідкісна асоціація грабово-ясеневих лісів скополієвих, занесена в "Зелену книгу України".

Найбільшу цінність в заказнику мають ділянки (1-2 га) асоціації дубових лісів скополієвих, в яких густий травостій (покриттям 50-70%) утворює, переважно, скополія карніолійська (ЗО-50%). Крім неї постійно зустрічається яглиця звичайна (5-10%), копитняк європейський, зеленчук жовтий, перелісник багаторічний. Також заслуговують охорони невеликі за площею ділянки асоціації ясенево-грабових лісів ведмежоцибулевих, що зустрічаються в нижніх ділянках балок на багатих, добре зволожених та дренованих темно-сірих лісових ґрунтах. Є також фрагменти рідкісних ценозів дубово-грабових лісів барвінкових.

В заказнику є ряд видів, внесених в "Червону книгу України": скополія карніолійська, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, зозулині сльози яйцевидні, гніздівка звичайна, коручка чемерниковидна і темно-червона.

Крім того, в грабово-дубових і грабових лісах заказника добре виражена синузія весняних ефемероїдів: підсніжника білосніжного, проліски дволистої, зірочок жовтих, рясту Галлера, Маршалла та порожнистого, зуб’янки залозистої та цибулевої. Крім даних видів, можна знайти і рідкісний на Подолії вид - білоцвіт весняний.

Також в заказнику охороняються субсередземноморські види, такі як берека і осока парвська, - на пвнічній межі ареалу.

Джерела[ред. | ред. код]