Турчинський ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландшафтний заказник місцевого значення «Турчинський ліс»
48°41′31″ пн. ш. 29°44′24″ сх. д. / 48.69200000002777529° пн. ш. 29.74000000002777711° сх. д. / 48.69200000002777529; 29.74000000002777711Координати: 48°41′31″ пн. ш. 29°44′24″ сх. д. / 48.69200000002777529° пн. ш. 29.74000000002777711° сх. д. / 48.69200000002777529; 29.74000000002777711
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Вінницька область,
Теплицький район
Найближче місто смт Теплик
Площа 59,7 га
Засновано 2009 р.
Оператор ВОКСЛП «Віноблагроліс»
Турчинський ліс. Карта розташування: Вінницька область
Турчинський ліс
Турчинський ліс (Вінницька область)
Мапа

Турчинський ліс — ландшафтний заказник місцевого значення. Оголошений відповідно до рішення 25 сесії Вінницької обласної ради 5 скликання від 29.07.2009 р. № 834. Розташований на північно-західній околиці смт Теплик Вінницької області, перебуває у віданні ВОКСЛП «Віноблагроліс». Площа 59,7 га.

Охороняється ділянка грабово-дубового лісу зі значною участю ясена та клена у деревостані, окремих дерев модрини європейської та сосни кримської та травостою в покриві якого домінує зірочник жорстколистний та ланцетолистий тощо та численними джерелами ґрунтової води (8 шт.), які живлять річку Турчинка. Лісові угрупування дещо трансформовані і не відзначаються високим флористичним різноманіттям.

За фізико-географічним районуванням України (1968), територія ландшафтного заказника належить до Бершадського району області Подільського Побужжя Придніпровсько-Приазовської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової зони.

За геоботанічним районуванням України (1968) територія належить до Хмільницько-Погребищенського району геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів Південної підпровінції Правобережної провінції Європейської широколистяної області. Загальна площа 59,7 га. Для цієї території характерні хвилясті лесові рівнини з фрагментами дубово-грабових лісів на опідзолених, реградованих та типових вилугованих і карбонатних чорноземних ґрунтах, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою Південнобузьку лесову розчленовану рівнину.

У геологічному відношенні територія належить до фундаменту Українського кристалічного щита, що представлений ранньопротерозойськими скадчастостями: гранітів та гнейсів. Осадкові — відклади, що перекривають кристалічний фундамент прилучені до неогенової системи і складені сіро-зеленими місцями жовтими глинами. Ґрунтовий покрив характеризується типовими чорноземами неглибокими і глибокими мало гумусними карбонатними і вилугуваними.

Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлантикоконтинентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього є характерним тривале нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить — 6° С, а липня становить + 19°С. Річна кількість опадів станови іь від 575 і менше мм.

Ділянка являє собою невіддільну частину екомережі, діяльність якої спрямована на відтворення та збереження екосистем.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1968. — 683 с.: рис., табл. — Библиогр.: с. 670—680.(рос.)
  • Барбарич А. І. (відп.ред.) Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. — 304 с.
  • Рішення 25 сесії 5 скликання Вінницької обласної ради від 29.07.2009 р. № 834 «Про створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення»