Влад III Дракула

Влад III Дракула рум. Vlad Ţepeş
рум. Vlad al III-lea Țepeș
Влад III Дракула рум. Vlad Ţepeş
Господар Волощини
жовтень 1448 — грудень 1448
Попередник	Владислав II
Наступник	Владислав II
Господар Волощини
22 серпня 1456 — 1462
Попередник	Владислав II
Наступник	Раду III Фрумос Басараб IV Цепелюш
Господар Волощини
листопад 1476 — грудень 1476
Попередник	Лайота Басараб III Батрин
Наступник	Басараб IV Цепелюш
Народився	листопад 1431 Сігішоара, нині Румунія
Помер	грудень 1476 Бухарест, Волощина
Похований	Snagov Monasteryd
Відомий як	правитель
Країна	Волощина
Національність	волох
Батько	Влад II Дракул
Мати	Vasilissad
У шлюбі з	Ілона Жилегай
Діти	сини Михня, Влад
Рідня	батько Влад II Дракул мати Княгиня Василіса (монахиня Євпраксія, пом 1447)
Релігія	православний
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Портрет Влада Дракули XIX століття

Влад III або Влад Цепеш (Дракул, рум. Vlad Ţepeş, Влад Наштрикувач, Влад Дра́кула рум. Vlad Drăculea — «син дракона» чи «син диявола»; 14 листопада 1431–1476) — валаський князь і воєвода (1448, 1456–1462, 1476 роки), румунський національний герой. Вів непримиренну боротьбу проти османського поневолення Валахії, за що здобув репутацію жорстокого правителя. Сприяв і вітав розвиток торгівлі та ремесел  — у центральному Державному історичному архіві Львова зберігається його грамота, дарована львівським купцям.

Походження імені

Прізвисько «Це́пеш» («Наштрикувач», від рум. ţeapă — паля) одержав за жорстокість у розправі з ворогами і підданими, яких саджав на палю. Ветеран воєн проти Османської імперії. Резиденція Влада III розташовувалася в Тирговіште. Незважаючи на своє румунізоване прізвисько (від народно-латинського слова dracus («дракон», «диявол»)), сам Дракула народився в Семигороді, який тоді належав Угорському королівству, але був волохом, а не секеєм, як іноді думають. Його батько Влад II Дракул був з роду Басарабів, а мати з молдовського княжого роду Мушатів — княгиня Василіса, дочка господаря Молдовського князівства Олександра «Доброго».

Прізвисько Дракула («син дракона») Влад одержав завдяки членству його батька (з 1431 року) в елітному рицарському ордені Дракона, створеному імператором Сигізмундом І Люксембургом ще в 1408 році. Членам ордену, метою якого було підкорення «невірних» і навернення їх до християнства, дозволено носити на шиї медальйон зі зображенням дракона. Батько Влада III не тільки носив знак ордену — але й карбував його на своїх монетах, зображував на стінах споруджених ним церков.

Біографія

Будинок у Сігішоарі, де народився Влад III Дракул

Народився в Сігішоарі, маленькому містечку Трансильванії, син валаського воєводи Влада II на прізвисько Дракул (Дракон).

У віці 13 років Влад Дракул був свідком розгрому османами валаських, угорських і славонських військ у битві під Варною. Проти османської влади то тут, то там виникали повстання, які вона жорстоко придушувала, але все ж таки ці повстання змушували турків іти на деякі компроміси.

Одним з таких компромісів було збереження державного статусу окремих князівств за умови їх васальної залежності від султана. Кожному встановлювали щорічний податок — Волощина сплачувала своїм ворогам сріблом і лісом. А для того, щоб той чи інший князь ні на хвилину не забував про свої обов'язки щодо повелителя Стамбула, він змушений був відправляти в заручники до султанського двору свого сина. І якщо князь починав виявляти свою непокірність — юнака чекала смерть.

Подібна доля чекала й молодого Влада: разом із кількома юнаками — боснійцями, сербами, угорцями — він провів декілька років у Адріанополі як полонений. Враження, набуті в цей період, стали вирішальними у формуванні характеру майбутнього волоського володаря. Турки були гарними вчителями, а Влад — розумним учнем.

1447 року батька Дракули — Влада Дракулу замордували члени родини Данів, які з допомогою угорського воєводи Яноша Гуняді отримали трон Мультан, та посадили на трон Влада Дана. Ними був також замордований 1447 року й старший брат Влада Дракули — Мірко.

У свої 17 років Влад довідався про вбивство боярами батька і старшого брата. Османи звільнили його — і посадили на престол, який він залишив за кілька років через смуту. Цепеш був змушений просити притулку у Молдові, однак через 4 роки, під час молдовської смути, загинув правитель Молдови. Цепеш знову втік — цього разу в Угорщину — чотири роки перебував у Трансільванії поблизу валаських кордонів.

У 1456 році став Господарем Валахії за допомогою угорців і валаських бояр. На початку правління під владою Цепеша перебувало близько 500 тисяч людей, за 6 років свого правління (1456—1462) не враховуючи жертв, за особистим наказом Цепеша було знищено понад 100 тисяч людей.

На четвертому році князювання Влад перестав виплачувати османам данину. Дітей у князя не було, а тому і не було заручників. Спочатку султан Мехмед II відправив у Волощину каральний загін з тисячі вершників — дати непокірному добрий урок і привезти його голову до Стамбулу. Але турки попали у засідку і самі потрапили в полон.

Непокірний князь Влад накликав смертельну небезпеку з боку османів не тільки на Волощину, але і на всіх своїх сусідів, зокрема на багату Трансільванію, яка підтримувала з турками торговельні зв'язки. Розпочалась дипломатична кампанія щодо зміщення Влада з політичної сцени. На престол вирішили посадити одного з фаворитів угорського короля Дана III. У зв'язку з цим стосунки між Угорщиною і Волощиною ускладнились настільки, що грізний князь мав вирушити з військом на північ, у Трансільванію. Трансільванці жорстоко заплатили за свою політику — міста були захоплені, а головні інтригани посаджені на палі.

Покаравши Трансільванію, Влад повернувся додому. Однак те, що не змогла зробити турецька зброя, зробило трансільванське золото. На кошти кількох торгових будинків був надрукований памфлет, в якому анонімні автори живописали всі «звірства» Влада і вигадані плани Цепеша стосовно Угорського королівства. Публікація справила очікуваний результат. Дії Влада викликали обурення в Європі.

1460 за договором укладеним в Адріанополі з турками, Влад Дракула віддав Мультани в довічне підданство Османській імперії. Вже в 1461 році він порушив договір і заключив договір з Угорщиною. У цей час Владу належали замки Кілія і Білгород, які в 1462 році взяв у облогу Стефан Великий, маючи намір приєднати Мультани до Молдови, в той час коли війною на Букорощ йшов Мехмед II. Султан Мехмед II на противагу сподіванням Стефана Великого, посадив в Мультанах свого ставленика — Раду.

У розправі з Цепешем допоміг випадок. У 1462 році турки знову напали на Волощину. Влад не встиг зібрати військо і потрапив в облогу в замку Поенери. Він зумів вислизнути з фортеці, намагаючись добути підкріплення, але запізнився. Турки захопили замок і повністю зруйнували його. Молода дружина Влада, не бажаючи потрапити в полон, викинулась з башти.

У Влада лишився один шлях до порятунку — на захід, в Угорщину. Проте король Дан зразу ж посадив його у в'язницю. Дванадцять років Влад пробув у полоні. Керуючись політичними міркуваннями, прийняв католицизм. Повіривши у покірність полоненого, король звільнив його і дав згоду на шлюб зі своєю небогою, а також дозволив набрати військо, щоб знову зайняти престол Волощини.

Восени 1476 року Влад повернувся на батьківщину на чолі загону угорських найманців. Але війська волоських бояр розгромили його дружину. Волоські бояри вимагали видачі Влада, і угорський король не став його захищати. Дізнавшись, що король погодився видати його, Цепеш втік і, як лицар, загинув у бою. Бояри, знайшовши тіло Дракула, порубали його на шматки і розкидали довкола. Ченці Снагівського монастиря, які пам'ятали щедрість покійного, зібрали рештки тіла і поховали його.

Політика

Влад III проводив політику планомірного очищення суспільства від «асоціальних елементів». Суд був простим і швидким: волоцюг і злодіїв чекали вогнище або плаха. Це ж чекало і на циган, ненадійних людей та конокрадів. Справедливе покарання наздоганяло кожного, хто робив злочин, незалежно від національності і соціального становища. Чужинець, який загубив у Трансильванії на дорозі гаманця, спокійно міг повернутися наступного дня і знайти його там, де він загубився. Природно, що такий сильний правитель мав безліч ворогів. Тому і ввійшов він в історію під прізвиськом Цепеш, що в перекладі означає «садити на палю». Це був його улюблений метод покарання, з допомогою якого він вершив не тільки внутрішню, а й зовнішню політику.

Проте серед простого люду Влад був популярним — ворогував з боярами і перемагав у боях з ненависними і могутніми ворогами — турками. Його підтримувало також християнське духовенство, як свого вірного захисника.

Влада Цепеш і на сьогодні вважають однією з визначних історичних осіб національного руху Румунії. Румунські історики та літературознавці вважають його жертвою історичної несправедливості. Вони вважають, що з легкої руки романіста Брема Стокера на Цепеша звели наклеп і зганьбили його ім'я перед усім світом.

Образ у мистецтві

Літературний образ Влада Дракули

У XIX столітті із легендою про графа Дракулу познайомився ірландський письменник Брем Стокер. На створення роману надихнула його ця страшна легенда, яку було доповнено матеріалами хронік. У 1897 році він створив пригодницький роман «Дракула».

Образ героя роману — графа Дракули — вже більше століття хвилює читачів. Цікавість до нього не згасає, судячи з численних перевидань цієї книги і з багатьох літературних та кінематографічних варіацій на цю тему. Але мало хто знає про життя справжнього Дракули (Стокер змінив прізвище Дракул на ім'я Дракула), приймаючи за історичні достовірні відомості художній образ, створений письменником та його багатьма послідовниками.

Кінематограф

Загальна кількість стрічок, сюжет яких так чи інше базувався на легенді про найпопулярнішого у світі вампіра давно сягнула 140. Найперший фільм було відзнято ще 1920 року Юрiйєм Iвароною. 1979 року за однойменним романом Брема Стокера Джон Бедем зняв фільм «Дракула». 1992 року Френсіс Форд Коппола запропонував свій варіант екранізації книги Стокера, із Вайноною Райдер та Гері Олдменом у головних ролях. Сценарій до цієї стрічки написав сам Джеймс В. Харт.

Музика

Румунський композитор Ґеорґе Думітреску написав оперу, присвячену Владу Цепешу.

Галерея

• 
• 
  Влад II Дракул, батько Влада III Цепеша
• 
  Памфлет, надрукований трансильванськими боярами
• 
  Знак ордена Дракона

Див. також

• Роман «Дракула»
• Телесеріал «Дракула»

Посилання

• Хронологическая таблица биографии Влада III Дракулы-Цепеша (рос.)
• Варварская энциклопедия: Дракула (рос.)
• Граф Дракул(рос.)
• ЛЕГЕНДА О «ВЕЛИКОМ ИЗВЕРГЕ» (рос.)
• Перелік екранізацій романа Брема Стокера «Дракула» (рос.)