Салва Киїр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 39: Рядок 39:
| партія = [[Народна армія визволення Судану]]
| партія = [[Народна армія визволення Судану]]
}}
}}

'''Салва Киїр Маярдіт''' (''Сальва Киїр Маярдіт, Салва Киїр''; {{lang-en|Salva Kiir Mayardit}}; нар. [[13 вересня]] [[1951]], [[Бахр-ель-Газаль (регіон, Південний Судан)|Бахр-ель-Газаль]], [[Англо-Єгипетський Судан]]) — перший [[президент]] [[Південний Судан|Республіки Південний Судан]] з 9 липня 2011 року, глава уряду (президент) автономного Південного Судану (в тому числі виконувач обов'язків з 2005 року) і віце-президент Судану в [[2005]]-[[2011]] роках, лідер [[Народна армія визволення Судану|НАВС]] (наступник [[Джон Гаранг|Джона Гаранга]] c 2005 року). Представник найбільшої в Південному Судані народності [[дінка]].
'''Салва Киїр Маярдіт''' (''Сальва Киїр Маярдіт, Салва Киїр''; {{lang-en|Salva Kiir Mayardit}}; нар. [[13 вересня]] [[1951]], [[Бахр-ель-Газаль (регіон, Південний Судан)|Бахр-ель-Газаль]], [[Англо-Єгипетський Судан]]) — перший [[президент]] [[Південний Судан|Республіки Південний Судан]] з 9 липня 2011 року, глава уряду (президент) автономного Південного Судану (в тому числі виконувач обов'язків з 2005 року) і віце-президент Судану в [[2005]]-[[2011]] роках, лідер [[Народна армія визволення Судану|НАВС]] (наступник [[Джон Гаранг|Джона Гаранга]] c 2005 року). Представник найбільшої в Південному Судані народності [[дінка]].

== Біографія ==
== Біографія ==
З [[1967]] року брав участь у збройній боротьбі з владою [[Судан]]у в складі повстанської армії Анья-Анья. Після мирної угоди з урядом в [[1972]] році став офіцером армії Судану.
З [[1967]] року брав участь у збройній боротьбі з владою [[Судан]]у в складі повстанської армії Анья-Анья. Після мирної угоди з урядом в [[1972]] році став офіцером армії Судану.
Рядок 47: Рядок 46:
Під час другої громадянської війни, що почалася в [[1983]] році, очолив військове крило [[Народна армія визволення Судану|Народної армії визволення Судану]], очолив раду вищого командування. З 1996 року став заступником лідера НАВС [[Джон Гаранг|Джона Гаранга]], і його представником на переговорах, які почали вести уряд Судану з повстанцями півдня.
Під час другої громадянської війни, що почалася в [[1983]] році, очолив військове крило [[Народна армія визволення Судану|Народної армії визволення Судану]], очолив раду вищого командування. З 1996 року став заступником лідера НАВС [[Джон Гаранг|Джона Гаранга]], і його представником на переговорах, які почали вести уряд Судану з повстанцями півдня.


[[Джон Гаранг]] був згідний на автономію [[Південний Судан|Південного Судану]], проте Салва Киїр домагався повної незалежності, тому з 2002 року Джон Гаранг намагався відсторонити Салву Киїра з посади глави військового штабу руху.
[[Джон Гаранг]] був згідний на автономію [[Південний Судан|Південного Судану]], проте Салва Киїр домагався повної незалежності, тому з 2002 року Джон Гаранг намагався відсторонити Салву Киїра з посади глави військового штабу руху.


Салва Киїр очолив НАВС після загибелі Джона Гаранга і його найближчих соратників в авіакатастрофі 30 серпня [[2005]] року, до проголошення незалежності Південного Судану [[9 липня]] [[2011]] року був виконувачем обов'язків [[Президент Південного Судану|президента Південного Судану]], з 9 липня 2011 року є лідером цієї країни.
Салва Киїр очолив НАВС після загибелі Джона Гаранга і його найближчих соратників в авіакатастрофі 30 серпня [[2005]] року, до проголошення незалежності Південного Судану [[9 липня]] [[2011]] року був виконувачем обов'язків [[Президент Південного Судану|президента Південного Судану]], з 9 липня 2011 року є лідером цієї країни.


Свій перший офіційний закордонний візит президент Південного Судану зробив [[20 грудня]] 2011 року в [[Ізраїль]]. В ході візиту він зустрівся з прем'єр-міністром [[Біньямін Нетаньягу|Біньяміном Нетаньяху]], президентом [[Шимон Перес|Шимоном Пересом]], міністром закордонних справ Авігдором Ліберманом, міністром оборони [[Егуд Барак|Ехудом Бараком]]. Велися переговори з питань відкриття посольства Південного Судану в [[Ізраїль|Ізраїлі]], сприяння в галузях сільського господарства, охорони здоров'я та освіти. Ізраїль визнав незалежність Південного Судану і встановив з ним дипломатичні відносини майже відразу після проголошення відокремлення Півдня від [[Хартум|Хартума]] 9 липня 2011 року.<ref>[http://ru.danielpipes.org/10508/yuzhnyj-sudan-novyj-soyuznik-izrailya Южный Судан, новый союзник Израиля]</ref><ref>[http://newsru.co.il/israel/20dec2011/kiir8009.html Израиль поможет Южному Судану с развитием инфраструктуры]</ref>.
Свій перший офіційний закордонний візит президент Південного Судану зробив [[20 грудня]] 2011 року в [[Ізраїль]]. В ході візиту він зустрівся з прем'єр-міністром [[Біньямін Нетаньягу|Біньяміном Нетаньяху]], президентом [[Шимон Перес|Шимоном Пересом]], міністром закордонних справ Авігдором Ліберманом, міністром оборони [[Егуд Барак|Ехудом Бараком]]. Велися переговори з питань відкриття посольства Південного Судану в [[Ізраїль|Ізраїлі]], сприяння в галузях сільського господарства, охорони здоров'я та освіти. Ізраїль визнав незалежність Південного Судану і встановив з ним дипломатичні відносини майже відразу після проголошення відокремлення Півдня від [[Хартум]]а 9 липня 2011 року.<ref>[http://ru.danielpipes.org/10508/yuzhnyj-sudan-novyj-soyuznik-izrailya Южный Судан, новый союзник Израиля]</ref><ref>[http://newsru.co.il/israel/20dec2011/kiir8009.html Израиль поможет Южному Судану с развитием инфраструктуры]</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 64: Рядок 63:
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}


{{DEFAULTSORT:Киїр, Салва}}
{{DEFAULTSORT:Киїр Салва}}
[[Категорія:Політики Судану]]
[[Категорія:Політики Судану]]
[[Категорія:Президенти Південного Судану]]
[[Категорія:Президенти Південного Судану]]

Версія за 10:01, 18 вересня 2021

Салва Киїр Маярдіт
англ. Salva Kiir Mayardit
Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-din" does not exist.
Салва Киїр Маярдіт англ. Salva Kiir Mayardit
Салва Киїр Маярдіт
англ. Salva Kiir Mayardit
1-й Президент Південного Судану
Нині на посаді
На посаді з 9 липня 2011
Віце-Президент Судану
11 серпня 2005 — 8 липня 2011
Попередник Джон Гаранг
Наступник Алі Осман Таха
Народився 13 вересня 1951(1951-09-13) (72 роки)
Бахр-ель-Газаль, Англо-Єгипетський Судан
Відомий як політик, військовослужбовець
Громадянство Південний Судан
Національність Дінка
Політична партія Народна армія визволення Судану
У шлюбі з Mary Ayen Mayarditd
Релігія Католик
 Медіафайли у Вікісховищі

Салва Киїр Маярдіт (Сальва Киїр Маярдіт, Салва Киїр; англ. Salva Kiir Mayardit; нар. 13 вересня 1951, Бахр-ель-Газаль, Англо-Єгипетський Судан) — перший президент Республіки Південний Судан з 9 липня 2011 року, глава уряду (президент) автономного Південного Судану (в тому числі виконувач обов'язків з 2005 року) і віце-президент Судану в 2005-2011 роках, лідер НАВС (наступник Джона Гаранга c 2005 року). Представник найбільшої в Південному Судані народності дінка.

Біографія

З 1967 року брав участь у збройній боротьбі з владою Судану в складі повстанської армії Анья-Анья. Після мирної угоди з урядом в 1972 році став офіцером армії Судану.

Під час другої громадянської війни, що почалася в 1983 році, очолив військове крило Народної армії визволення Судану, очолив раду вищого командування. З 1996 року став заступником лідера НАВС Джона Гаранга, і його представником на переговорах, які почали вести уряд Судану з повстанцями півдня.

Джон Гаранг був згідний на автономію Південного Судану, проте Салва Киїр домагався повної незалежності, тому з 2002 року Джон Гаранг намагався відсторонити Салву Киїра з посади глави військового штабу руху.

Салва Киїр очолив НАВС після загибелі Джона Гаранга і його найближчих соратників в авіакатастрофі 30 серпня 2005 року, до проголошення незалежності Південного Судану 9 липня 2011 року був виконувачем обов'язків президента Південного Судану, з 9 липня 2011 року є лідером цієї країни.

Свій перший офіційний закордонний візит президент Південного Судану зробив 20 грудня 2011 року в Ізраїль. В ході візиту він зустрівся з прем'єр-міністром Біньяміном Нетаньяху, президентом Шимоном Пересом, міністром закордонних справ Авігдором Ліберманом, міністром оборони Ехудом Бараком. Велися переговори з питань відкриття посольства Південного Судану в Ізраїлі, сприяння в галузях сільського господарства, охорони здоров'я та освіти. Ізраїль визнав незалежність Південного Судану і встановив з ним дипломатичні відносини майже відразу після проголошення відокремлення Півдня від Хартума 9 липня 2011 року.[1][2].

Примітки

  1. ↑ Южный Судан, новый союзник Израиля
  2. ↑ Израиль поможет Южному Судану с развитием инфраструктуры

Посилання


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Королі
Президенти
Алжир Алжиру (Абдельмаджид Теббун) • Ангола Анголи (Жуан Лоренсу) • Бенін Беніну (Патріс Талон) • Ботсвана Ботсвани (Мокгвітсі Масісі) • Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо (Ібрагім Траоре (в. о.)) • Бурунді Бурунді (Еварист Ндаїшиміє) • Габон Габону (Бріс Оліґі (в. о.)) • Гамбія Гамбії (Адама Берроу) • Гана Гани (Нана Акуфо-Аддо) • Гвінея Гвінеї (Мамаді Думбуя (в. о.)) • Гвінея-Бісау Гвінеї-Бісау (Умару Сісоку Ембало) • Джибуті Джибуті (Ісмаїл Омар Гелле) • ДР Конго ДР Конго (Фелікс Чісекеді) • Екваторіальна Гвінея Екваторіальної Гвінеї (Теодоро Обіанг Нгема Мбасого) • Еритрея Еритреї (Ісаяс Афеверкі) • Ефіопія Ефіопії (Сахле-Ворк Зевде) • Єгипет Єгипту (Абдель Фаттах Ас-Сісі) • Замбія Замбії (Хакаінде Хічілема) • Зімбабве Зімбабве (Еммерсон Мнангагва) • Кабо-Верде Кабо-Верде (Жозе Марія Невіш) • Камерун Камеруну (Поль Бія) • Кенія Кенії (Вільям Руто) • Коморські Острови Коморських Островів (Азалі Ассумані) • Республіка Конго Конго (Дені Сассу-Нгессо) • Кот-д'Івуар Кот-д'Івуару (Алассан Уаттара) • Ліберія Ліберії (Джозеф Боакаї) • Лівія Лівії (Мухамед аль-Менфі) • Маврикій Маврикію (Притвіраджсінг Ропун) • Мавританія Мавританії (Мухаммед ульд аш-Шейх аль-Газуані) • Мадагаскар Мадагаскару (Анрі Радзуеліна) • Малаві Малаві (Лазарус Чаквера) • Малі Малі (Ассімі Гоїта (в. о.)) • Мозамбік Мозамбіку (Філіпе Н'юсі) • Намібія Намібії в.о. (Нанголо Мбумба) • Нігер Нігеру (Абдурагман Тчіані) • Нігерія Нігерії (Бола Тінубу) • ПАР ПАР (Сиріл Рамафоса) • Південний Судан Південного Судану (Салва Киїр) • Руанда Руанди (Поль Кагаме) • Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе і Принсіпі (Карлуш Віла-Нова) • Сейшельські Острови Сейшельських Островів (Вавел Рамкалаван) • Сенегал Сенегалу (Бассіру Фай) • Сомалі Сомалі (Хасан Шейх Махмуд) • Судан Судану (Абдель Фаттах аль-Бурхан) • Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне (Джуліус Маада Біо) • Танзанія Танзанії (Самія Сулуху) • Того Того (Фор Гнассінгбе) • Туніс Тунісу (Каїс Саїд) • Уганда Уганди (Йовері Мусевені) • Центральноафриканська Республіка ЦАР (Фостен-Аршанж Туадера) • Чад Чаду (Магамет Дебі Ітно (в. о.))
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Салва_Киїр&oldid=33450114