Алассан Уаттара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алассан Уаттара
фр. Alassane Dramane Ouattara
Alassane Ouattara UNESCO 09-2011.jpg
Прапор
5-й Президент Кот-д'Івуару
з 11 квітня 2011
Попередник: Лоран Гбагбо
Прапор
2-й Прем'єр-міністр Кот-д'Івуару
7 листопада 1990 — 11 грудня 1993
Попередник: Посаду відновлено
Наступник: Данієль Каблан Дункан
 
Народження: 1 січня 1942(1942-01-01)[1][2][3] (80 років)
Dimbokrod, Кот-д'Івуар
Країна: Кот-д'Івуар
Релігія: іслам
Освіта: Дрексельський університет і Школа бізнесу Вортона
Партія: Democratic Party of Côte d'Ivoire – African Democratic Rallyd
Шлюб: Dominique Folloroux-Ouattarad
Нагороди:
орден Інфанта дона Енріке Order of the Star of Ghana кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке Grand Cross of the National Order of Benin National Order of the Ivory Coast National Order of Niger Order of the Niger National Order of the Lion of Senegal Order of Mono

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Алассан Драмане Уаттара (фр. Alassane Dramane Ouattara1 січня 1942(1942-01-01)[1][2][3], Dimbokrod, Кот-д'Івуар) — івуарійський політик, чинний президент і другий прем'єр-міністр Кот-д'Івуару.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на території сучасного Кот-д'Івуару. Закінчив Дрексельський університет та Університет Пенсильванії. Працював у Міжнародному валютному фонді19841988 очолював Африканський департамент МВФ) і Центральному банку держав Західної Африки19881990 очолював його).

1990 року президент Кот-д'Івуару Фелікс Уфуе-Буаньї призначив його керівником міжміністерського відомства щодо стабілізації та розвитку економіки. 7 листопада 1990 року був призначений на посаду прем'єр-міністра. 9 грудня 1993, за два дні після смерті Уфуе-Буаньї, Уаттара залишив посаду голови уряду. У 19941999 роках працював у МВФ на посаді заступника директора-розпорядника (Deputy Managing Director). Перед президентськими виборами 1995 року опозиційна партія «Об'єднання республіканців» мала намір виставити його як єдиного кандидата, проте Уаттара згодом відмовився від участі у виборах. 1 серпня 1999 року його обрали керівником «Об'єднання республіканців».

Уаттару не допустили до участі в президентських виборах 2000 року за рішенням Верховного суду через те, що його мати була родом з Буркіна-Фасо (згодом вона отримала івуарійське громадянство). За конституцією країни на посаду президента може претендувати тільки той кандидат, у якого обоє батьків івуарійці за народженням, а не за натуралізацією. Таким чином, усі люди, народжені в змішаних шлюбах, виключаються з можливої боротьби за президентську посаду. Така обставина посилила розкол суспільства, який вже намічався за етнічною ознакою. До того часу від третини до половини населення країни складали особи закордонного походження, в основному працювали раніше в сільському господарстві, які переїхали через погіршений стан економічної кон'юнктури та занепад.

У першому турі президентських виборів 2010 року Алассан Уаттара виборов близько 33 % голосів і пройшов у другий тур. За попередніми даними, він переміг у другому турі виборів, однак ті звістки призвели до заворушень і закриття кордонів країни. Після президентських виборів у Кот-д'Івуарі вибухнула гостра політична криза, що тривала до 11 квітня 2011 року, коли прихильники Уаттари встановили контроль над територією країни й Абіджаном, президент Лоран Гбагбо був заарештований, новим президентом став Уаттара. 21 травня в Ямусукро він офіційно вступив на посаду президента Кот-д'Івуару.

17 лютого 2011 обраний головою Економічного співтовариства країн Західної Африки.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]