Умару Сісоку Ембало
| Умару Сісоку Ембало | |
|---|---|
| порт. Umaro Mokhtar Sissoco Embaló | |
.jpg) | |
| Народився |
23 вересня 1972 (50 років) Бісау, Португальська Гвінея |
| Країна |
 Гвінея-Бісау |
| Діяльність | політик, офіцер, політолог |
| Alma mater | Технічний університет Лісабонаd і Мадридський університет Комплутенсе |
| Знання мов | португальська і іспанська |
| Посада | Prime Minister of Guinea-Bissaud і President of Guinea-Bissaud[1] |
| Військове звання | бригадний генерал |
| Партія | Африканська партія незалежності Гвінеї та Кабо-Верде |
| Конфесія | іслам |
Умару Сісоку Ембало (порт. Umaro Mokhtar Sissoco Embaló; 23 вересня 1972, Бісау, Португальська Гвінея) — державний і політичний діяч Гвінеї-Бісау. Політолог і військовий офіцер, який обіймав посаду прем'єр-міністра 18 листопада 2016—16 січня 2018[2]. Президент країни з 27 лютого 2020 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 вересня 1972 року в Бісау, Португальська Гвінея. Здобув ступінь з міжнародних відносин у Вищому інституті соціальних та політичних наук у Технічному університеті Лісабона і ступінь магістра в галузі політичних наук, а також ступінь доктора міжнародних відносин у Мадридському університеті Комплутенсе. Вільно володіє португальською та іспанською мовами, а також володіє англійською, французькою, арабською мовами та суахілі[3].
Проходив військову службу в армії Гвінеї-Бісау, навчався у Центрі національної оборони Іспанії, а потім проводив дослідження в галузі національної безпеки в Брюсселі, Тель-Авіві, Йоганнесбурзі, Японії та Парижі. Йому присвоєно звання бригадного генерала збройних сил Гвінеї-Бісау[3]. До 2020 спеціалізувався на африканських і близькосхідних питаннях, а також у галузі оборони, міжнародного співробітництва та розвитку. Є колишнім міністром у справах Африки. Сформував кабінет уряду 13 грудня 2016 року, після призначення президентом Жозе Маріу Вашем на посаду прем'єр-міністра 18 листопада 2016 року.[4]
Після того, як став прем'єр-міністром, то зіткнувся з бойкотом своєї власної партії - Африканської партії незалежності Гвінеї і Кабо-Верде (ПАІГК), яка силами Центрального комітету висловила йому недовіру: 26 листопад 2016 року «проти» нього проголосувало 112 осіб та 11 «за»[5].
Як голова уряду він міг розраховувати лише на підтримку Партії соціального оновлення, другої за кількістю парламетаріїв у Національному народному зібранні Гвінеї-Бісау. 13 січня 2018 року в нього розпочався конфлікт з президентом країни Жозе Маріу Ваш[6], що призвело до відставки Умару Сісоку Ембало 16 січня 2018 року[7].
24 листопада 2019 року вийшов у другий тур президентських виборів у Гвінеї-Бісау[en], отримавши у першому турі 27,65% голосів виборців та друге місце[8]. 29 грудня 2019 здобув впевнену перемогу у другому турі над колишнім прем'єр-міністром країни Сімойншем Домінгуш Перейра з результатом 53,55% голосів виборців[9]. Про це стало відомо вже 2 січня 2020 року.
На чолі країни[ред. | ред. код]
Проте у січні розпочалися зволікання, багато прихильників діючої влади не хотіли віддавати владу опозиції. Наприкінці січня ЕКОВАС заявило, що воно визнає президентом країни Ембало. 27 лютого 2020 року обійняв посаду президента Гвінеї-Бісау, новим прем'єр-міністром став постійний кандидат в президенти від військових Нуно Гоміш Набіам. На наступний день противники проголосили тимчасовим президентом Сипріану Кассама[10].
У лютому 2022 Умару Сісоку Ембало повідомив, що в країні відбулася невдала спроба державного перевороту. За словами глави держави, це був не просто переворот, а спроба вбити президента, прем'єр-міністра Нуно Гоміша Набіама і весь кабінет міністрів. [11][12][13][14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ رئيس-وزراء-غينيا-بيساو-السابق-إمبالو-يفوز-في-الانتخابات-الرئاسية-بـ54-بالمئة-من-الأصوات
- ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Guinea-Bissau names new prime minister, fifth in nine months - Africa - DW - 19.11.2016. DW.COM.
- ↑ а б Umaro Mokhtar Sissoco Embalo. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 30 січня 2017. Вказано більш, ніж один
|archiveurl=та|archive-url=(довідка); Вказано більш, ніж один|archivedate=та|archive-date=(довідка) - ↑ Foundation, Thomson Reuters. Guinea Bissau prime minister names cabinet amid political crisis.
- ↑ Reuters (28 листопада 2016). Guinea Bissau's dominant party to boycott new government. Business Insider (англ.).
- ↑ Agência Lusa (13 січня 2018). Guiné-Bissau: Presidente analisa pedido de demissão do primeiro-ministro. Deutsche Welle.
- ↑ Agência Lusa (16 січня 2018). Umaro Sissoco Embaló deixa Governo da Guiné-Bissau. Deutsche Welle.
- ↑ [1]
- ↑ [2]
- ↑ Гвінея-Бісау отримала двох президентів в результаті конфлікту.
- ↑ Guinea-Bissau launches probe into botched coup that killed 11. France 24 (англ.). 2 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Президент Гвінеї-Бісау заявив про невдалу спробу держперевороту. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Dabo, Alberto (2 лютого 2022). Guinea-Bissau president: Failed coup may have been linked to drug trade. Reuters (англ.). Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Спроба держперевороту в Гвінеї-Бісау: стало відомо про жертви. РБК-Украина (рос.). Процитовано 3 лютого 2022.
| |||||||
| |||||||
|
