Каролінги: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shmyg (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.5.2) (робот додав: be-x-old:Каралінгі, gl:Dinastía Carolinxia, vi:Karolinger |
||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
[[an:Dinastía Carolinchia]] |
[[an:Dinastía Carolinchia]] |
||
[[ar:كارولنجيون]] |
[[ar:كارولنجيون]] |
||
[[be-x-old:Каралінгі]] |
|||
[[bg:Каролинги]] |
[[bg:Каролинги]] |
||
[[br:Karolingidi]] |
[[br:Karolingidi]] |
||
Рядок 58: | Рядок 59: | ||
[[fr:Carolingiens]] |
[[fr:Carolingiens]] |
||
[[fy:Karolingen]] |
[[fy:Karolingen]] |
||
[[gl:Dinastía Carolinxia]] |
|||
[[he:השושלת הקרולינגית]] |
[[he:השושלת הקרולינגית]] |
||
[[hr:Karolinzi]] |
[[hr:Karolinzi]] |
||
Рядок 81: | Рядок 83: | ||
[[sv:Karolinger]] |
[[sv:Karolinger]] |
||
[[th:ราชวงศ์กาโรแล็งเชียง]] |
[[th:ราชวงศ์กาโรแล็งเชียง]] |
||
[[vi:Karolinger]] |
|||
[[zh:卡洛林王朝]] |
[[zh:卡洛林王朝]] |
Версія за 11:02, 16 травня 2011
Каролі́нги (лат. Carolingi, фр. Carolingiens) — королівська династія у державах франків.
Походження
Каролінги були династією голів палаців (мажордомів), потім франкських королів. Вони успадкували владу від Меровінгів і продовжували керувати в деяких королівствах до 987. Ім'я Каролінгів походить від Карла Мартела (лат. Carolus Martellus), який переміг маврів в битві при Турі в 732. Найвидатніший член династії — Карл Великий, (фр. Carolus Magnus), коронований імператором у 800.
Вважають, що династія заснована Арнульфом Мецським, впливовим єпископом Меца на початку VII сторіччя. Його син Ансежісел (Ansegisel) одружився зі Святою Беггі (Saint Begga), дочкою голови палацу Австразії Піпіна Ланденського (Pepin Landen). Їхнім сином був Піпін Херістальський (Pepin Heristal), також голова палацу Австразії.
Від дідів Пепіна династія одержує свої раніші імена: Арнулфінги (Arnulfing) або Піпініди (Pippinid).
Представники
- Піпін Херістальський— завоював Нейстрію (Neustria) в Битві при Тертрі (Tertry) в 687 і обрав владу Арнулфінгів над усіма франками.
- Карл Мартел, син Пепіна Херістальського. Був батьком Піпіна Короткого.
- Піпін Короткий став королем в 751 році за підтримки франкських дворян і римського Папи Захарія (Zachary). Останнього короля династії Меровінгів, Хілдеріка III (Childeric III) було пострижено і заслано в монастир.
- Карл Великий, син Пепіна, став королем франків в 768 і був коронованим на імператора римським Папою Левом III у 800.
- Людовик I Благочестивий, син Карла, був єдиним наступником, але після смерті Людовіка проходила трирічна громадянська війна між його синами: Лотарем, Людовиком II Німецьким і Карлом II Лисим.
Поділ імперії Карла Великого
Після поділу імперії між трьома онуками Карла Великого згідно з Верденським Договором 843, Каролінги продовжували тримати трон у всіх трьох країнах, які були створені: Західній Франкії, Середній Франкії і Східній Франкії:
- У Західній Франкії, яка стала Францією, вони далі були керівною династією, допоки Капетинги не одержали трон у 987.
- У Середній Франкії, (королівства Лотарингія, Прованс і Ломбардія), сім'я правила до 875, але подальше розділення відбувалося згідно з Мерсенським Договором 870 року.
- У Східній Франкії, ядрі Священної Римської Імперії, Каролінги правили до смерті Людовика IV Дитини в 911. Герцоги племінних герцогств визнали Саксонську династію (Оттонів (Ottonians) або Людольфінґерів (Liudolfinger), які свідомо виставляли себе наступниками Каролінгів. Ззв'язок Карла з Римом був слабким.
|