Римська Галлія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Франції
Портал Франція
Armoiries république française.svg

Доісторична Франція

Античність
Галлія
Римська Галлія (50 до н. е.486)

Середньовічна Франція
Династії:
Меровінги (481751)
Каролінги (751987)
Капетинги (9871328)
Валуа (13281589)
Бурбони (15891792, 18141848)
Станова монархія у Франції (13021614)
Дореволюційна Франція

Французький абсолютизм (16431789)

Сучасна Франція
Французька революція (17891799)
Конституційна монархія (17911792)
Перша республіка (17921804)
Перша імперія (18041814)
Реставрація Бурбонів (18141830)
Липнева монархія (18301848)
Друга республіка (18481852)
Друга імперія (18521870)
Третя республіка (18701940)
Паризька комуна (1871)
Режим Віші (19401944)
Тимчасовий уряд (19441946)
Четверта республіка (19461958)
П'ята республіка1958)

Римська Галлія (фр. Gaule romaine) — велика провінція, що входила до складу Римської імперії в I ст до н. е. — V ст. н. е. Була створена римським державним апаратом на місці історичної області Галлія після 58 р. до н. е., після великих завоювань римського полководця Юлія Цезаря.

На півдні межувала з Іспанією, на південному сході — Італією, на сході з Германією. З півночі, від нескорених римлянами кельтських племен Римську Галію захищала Британія. Після відходу римлян з Британії близько 406 року рубежі Галлії піддаються навалі німецьких племен. Галлія отримала назву від імені одного з найбільших кельтських племен ( галли), які населяли обширний регіон до і почасти після підкорення його Римом. У народної етимології романських народів слово було пов'язано і з лат. «Gallus» (півень), який і став національним символом Галлії, а потім і сучасної республіки Франція, яка включає більшу частину території колишньої Римської Галії і фактично є її культурно-мовною спадкоємицею.

Розвиток Галлії в римську епоху[ред.ред. код]

До римського завоювання Галлія являла собою нечітку географічну область, населену розрізненими кельтськими племенами, що знаходяться на стадії общинного ладу. Після римського завоювання почалася посилена (хоча не до кінця завершена в силу великих розмірів) централізація Галлії, а також її інтенсивна колонізація римськими поселенцями з Італії. Вся провінція (а не тільки район Массілії / Марселя) виявилася активно залучена в торгівлю з середземноморським регіоном, отримали розвиток товарно-грошові відносини, була побудована мережа доріг, що з'єднала околиці провінції з великими містами і Римом. На відміну від кельтів, на перетині торгових шляхів і в районах виходу ключів, римляни зводили міські поселення, з часом досягли значних розмірів. Міста мали вулиці, будівлі, акведуки і амфітеатри. Столицею Галлії став античний Лугдунум (суч. Ліон).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

сучасна історична карта, з зображенням Галлії (58)

Попри те що при римлянах Галлія вперше отримала формальну політико-адміністративну єдність, економіко-соціальні відмінності між її регіонами зберігалися. Багато в чому вони були обумовлені відмінностями в рельєфі і кліматі. Римська влада це чудово усвідомлювала, розділивши Римську Галію на кілька одиниць дрібнішого адміністративного порядку.

До речі, під словом «Галлія» у ранньому римському державі мали на увазі дві території, населені кельтами: Цізальпійську Галлію і Трансальпінську Галлію. Цізальпійська Галлія знаходилася на півночі Італії (нинішня Па-данська низовину і південні передгір'я Альп), з неї кельти були витіснені рано, а землі заселені римлянами і італіками. Цизальпійська Галлія з часом стала невід'ємною частиною Італії, хоча її романські діалекти зберегли близькість трансальпійським завдяки загальному кельтського субстрату.

Романізація[ред.ред. код]

Трансальпійська Галлія, тобто розташована за Альпами, приблизно збігалася з нинішньою Францією. Антична романізація почалася і за Альпами, але набагато пізніше. Процес романізації почався з півдня країни, просуваючись вгору по долині р. Рона, а потім торкнувся і більш північні області (Валлонія). Тим не менш, потужний кельтський субстрат в Галії зберігався досить довго. Навіть через сторіччя після завоювання римлянами галли складали переважну більшість сільського населення в центрі і на півночі країни. Лише у великих містах і на південному узбережжі жило багато римлян за походженням. Набули поширення і змішані сім'ї (римляни, кельти, греки, бербери та ін.) Та й у кінці III століття в околицях Ліона зберігалися кельтські поселення, де неможливо було спілкуватися без перекладача. І все ж після едикту імператора Каракалли 212 року римське громадянство отримали всі жителі імперії, в тому числі і Галлії незалежно від національності. Це прискорило процес переходу на латинську мову, яка до того ж, на відміну від кельтських мов, мала добре розвинену писемність. Згодом нащадки галлів не тільки стали називати себе римлянами, а й втратили свою мову, повністю перейшовши на вульгарну латину. До кінця римського періоду в Галлії проживало за різними оцінками від 10 до 12 млн жителів, більшість з яких склали галло-римляни, які сповідують християнство і розмовляють латинською мовою.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]