Ботанічний сад Хмельницького національного університету
| Ботанічний сад Хмельницького національного університету | |
|---|---|
 | |
| Статус: | ботанічна пам'ятка природи |
| Заснування: | 2003 рік |
| У віданні: | Хмельницького національного університету |
| Площа: | 2,21 га. |
| Розташування: | місто Хмельницький |
| |
Ботанічний сад Хмельницького національного університету — пам'ятка природи у місті Хмельницькому. На його території зростають квітково-декоративні рослини, хвойні дерева та кущі, які використовуються у наукових та навчальних цілях[1]. Ботанічний сад Хмельницького національного університету є об'єктом природно-заповідного фонду області та ботанічним садом місцевого значення відповідно до рішення двадцять четвертої сесії Хмельницької обласної ради від 18 листопада 2009 року № 20-24/2009[2].
Історія
Виникнення ботанічного саду
Програма розвитку Технологічного університету Поділля (сучасна назва — Хмельницький національний університет) з 2002 по 2006 рік передбачала ландшафтне облаштування території університету та створення ботанічного саду. В 2002 році були вирішені юридичні питання, що стосувались земель університету. Раніше деякі території були самозахопленні. Перед створенням ботанічного саду потрібно було ліквідувати городи, гаражі та торгівельні майданчики. Проект «Будівництво гідротехнічних споруд та проведення підготовчих робіт під закладку ботанічного саду на території Технологічного університету Поділля» був розроблений Хмельницьким філіалом «Львівдіпроводгосп». «Проект ландшафтного облаштування території, озеленення і благоустрою університету» почав розвиватись за підтримки представників Національного лісотехнічного університету України. Створення ботанічного саду на території Хмельницького національного університету підтримав міський голова М. І. Приступа, який здійснив фінансову підтримку цього проекту. Роботи по озелененню території розпочались восени 2002 року. Перед четвертим корпусом університету створили клумби та посадили нові види рослин.
У 2003 році були проведені основні будівельні роботи та роботи агротехнічного спрямування. Розчистили водойми та річки, створили систему поливу. Відбулось прокладення доріжок та стежок. Територію навчального закладу огородили металевою огорожею, довжина якої склала 1407 метрів. Для втілення проекту завезли 80 метрів кубічних каменю та більше 2 тисяч метрів кубічних ґрунту. Про закладку ботанічного саду було оголошено 30 жовтня 2003 року під час проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шляхи вирішення екологічних проблем урбанізованих територій: наука, освіта, практика». Відбулась висадка перших колекційних рослин: горіха ведмежого, магнолії Кобус, метасеквойі гліптостробовидної, ялини колючої, які були подаровані ботанічному саду в Хмельницькому Національним ботанічним садом імені М. М. Гришка НАН України, Національним дендропарком «Софіївка» НАН України, ботанічними садами, що розвиваються при Українському національному лісотехнічному університеті та Львівському національному університеті імені Івана Франка[2]. Весною 2004 року ректором університету була затверджена концепція ботанічного саду та його штат. Об'єкт став структурним підрозділом університету[3], основною задачею якого було збереження та поповнення ботанічних колекцій. На його базі стало можливим проведення робіт освітнього, навчального та наукового характеру.
Природоохоронний об'єкт був створений при підтримці ректора університету, професора Миколи Скиби. Проект, згідно якого розпочалось спорудження саду, належав Володимиру Кучерявому — завідувачу кафедри ландшафтної архітектури садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України. Виконання робіт, які впливають на функціонування ботанічного саду, покладене на структурні підрозділи, що відносяться до адміністративно-господарської частини університету та службу охорони[2]. Студенти денної форми навчання допомагають в облаштуванні територій ботанічного саду[4].
Створення експозицій
Протягом 2004–2005 років був створений Японський сад. Ідея його заснування належить науковому консультанту та професору В. П. Кучерявому. Проект був розроблений працівниками ботанічного саду та кафедри ландшафтної архітектури. Певний спектр робіт виконували студенти університету. Протягом вересня та жовтня 2004 року в три зміни на території ботанічного саду працювало близько 1800 студентів. Було проведене планування території, перенесені та викладені 70 метрів кубічних каміння, насипаний шар родючого ґрунту. При створенні Японського саду спеціалісти використали елементи-символи: «медузу», «басейн», «протектор», «листок» та «черепаху». Елементом саду є композиція, яка нараховує п'ять каменів, а також тис ягідний та гінкго дволопатевий. Оточена композиція колом стовпчиків, виготовлених з дерева. П'ять каменів є символами інститутів денної форми навчання. На території ботанічного саду Хмельницького національного університету розташована група каміння, що виступає символом Віри, Надії, Любові і Софії. Біля каміння висаджені різнокольорові квіти. Головним елементом символічного Японського саду вважається композиція з каміння, яка нагадує черепаху. Площа ділянки Японського саду становить 0,5 гектара. Він представлений декількома типами: рівнинним, ландшафтним, горбисто-кам'яним та рокарієм, який називається «Плин часу»[2]. Місцем побудови останньої експозиції був обраний крутий схил. Створена вона у вигляді чотирьох терас. Розташовується навпроти Символічного саду. Листя, каміння та квіти і їх кольорова гамма відображають життєвий цикл людини, який починається народженням і закінчується старістю. Проводиться аналогія з сезонами року[5].
На території перед навчальним корпусом № 4 була закладена гірка з каменю. Експозиція з хвойних рослин з'явилась на схилі балки. Для їх створенні були задіяні субпідрядні організації та студентські будівельні загони. Експозиція «Листяні рослини» була закладена 2004 року. Місцем її розташування став лівий схил балки. Це місце розташування моноколекцій таволги, гортензії, вейгели і різних видів покритонасінних деревних рослин. 2006 року відбулось висадження Деканатського березового гаю на схилі від вулиці Інститутської. В День довкілля-2007 навпроти корпусу № 5 висадили Платонову алею. На правому схилі балки розташовується експозиція дендрарію під назвою «Голонасінні рослини». Підпірна стіна однієї з будівель декорована Зеленою стінкою. Вона створена з витких рослин на шпалері. 2007 року у верхній частині балки заклали ділянку Малого Полісся. Студенти розчистили природні джерела, висадили такі рослини, як дуб звичайний та сосну європейську. На західному схилі вулиці Інститутської розміщується Сад папоротей. Там зростають папоротеподібні природної флори Хмельницької області. У вересні 2008 року розпочалось формування Карпатарію на найкрутішій ділянці схилу. Там висадили колекцію рослин карпатської флори. Організатори приурочили цю подію до сходження викладачів університету на Говерлу. До Дня довкілля-2008 була приурочена висадка алеї магнолій поблизу огорожі університету[2].
2009–2011 року був реалізований проект «Долина пізнання». У програмі діяльності ректора Хмельницького національного університету на 2008–2015 року передбачено створення розсадника декоративних рослин та території зростання Товтрової гряди, саду химер, витких рослин, саду безперервного цвітіння та саду розоцвітих. Передбачено будівництво теплиці та оранжереї. З 2010 року розпочалось створення експозиції під назвою «Країна знань» на території Японського саду. Основною метою експозиції є демонстрація шляху знань людини та ідеї поєднання життя та наукової діяльності. В центральній частині експозиції розташовується камінь, який має найбільший розмір. Він символізує філософські знання. Була викладена покрокова японська доріжка нобедан. Для її створення використали камінці плоскої форми. Композиція, що характеризує науки суспільного та історичного значення, розміщується на перетині цих доріжок. Стрекоза зображена з крилами, черевцем та головою, є відображенням природничих наук. Відображенням географічних знань стали гори. Для їх втілення були використані камені великих розмірів. Щоб відобразити фізико-математичні знання обрали камені, форма яких схожа на геометричні фігури[5]. У травні 2010 року був закладений розарій, в колекції якого є усі групи троянд. Участь у церемонії приймали ветерани Великої Вітчизняної війни[2].
29 жовтня 2011 року заклали Сад студентської дружби, який розташовується на території між третім та четвертим корпусами університету. Його заснували студенти — учасники Всеукраїнської студентської конференції під назвою «Органи студентського самоврядування у просторі вищої освіти України»[2]. Сад студентського дозвілля у внутрішньому дворику одного з корпусів містить на своїй території фонтан та колекції рододендронів. Протягом 2012 ріку відкрились нові експозиційні ділянки, створення яких було приурочено до святкування п'ятдесятиріччя з моменту створення університету[5].
Колекції рослин
Ботанічний сад був закладений за умов відсутності будь-яких ботанічних колекцій, тому формування його фонду розпочалось з самих азів. Його територію поділили на декілька секторів: декоративної дендрології, альпінарію, квітково-декоративних рослин, трав'яної флори та моніторингу рослинного покриву Волино-Поділля, інтродукції деревних рослин та ландшафтного дизайну[2]. На території ботанічного саду зростає більше 1400 дерев хвойних та листяних порід і кущів[4]. Кількість багаторічних квітково-декоративних рослин становить більше 7 тисяч. Загальна кількість рослин, які зростають на території ботанічного саду, становить близько 20 тисяч рослин[2]. Серед них виділяють гінкго дволопатеве, магнолії, тис ягідний, метасеквойю та тюльпанове дерево[5]. На території пам'ятки природи зростає 32 види рослин, які занесені до Червоної Книги[4]. Сад налічує 610 найменувань, видів та сортів рослин, з них близько 120 видів східноазіатської флори. Весною 2012 року колекційний фонд пам'ятки природи складався з 812 таксонів[5].
У 1950-х роках на території сучасного ботанічного саду були висаджені агролісомеліоративні смуги з дуба звичайного. До 21 століття збереглась частина західної смуги, протяжність якої складає 226 метрів, а ширина від 8 метрів і до 30 метрів. Робітники, зайняті благоустроєм природоохоронної ділянки, назвали цю смуги Подільською дібровою. Вона використовується для інтродукції рослин природної флори. Частина західної смуги збереглась біля навчально-виробничої бази № 1. На цьому місці розташована ділянка експозиційного характеру раритетної фітобіоти первоцвітів Хмельниччини. Вона має назву «Малої діброви», її площа складає 0,021 гектара. На цій ділянці зростають рослини, які охороняються на території Хмельницької області, занесені до Червоної книги України чи міжнародних охоронних списків. Протяжність південно-східної агролісомеліоративної смуги поряд з навчальним корпусом № 1 та розташованим гуртожитком № 1 сягає 90 метрів. Її ширина становить від 7 до 14 метрів. На одній з ділянок ботанічного саду створена Кам'яниста гірка, на якій було зібрано близько сотні багаторічних трав'янистих рослин.
Територія горобинника, висадженого у 1980-х роках, містить більше 170 дерев горобини звичайної, кущі та дерева інших видів. Частину горобинника виділено під Етноботанічний куточок, в якому зростають соняшники, чорнобривці, мальви, жоржини та люпин. Долина квітів розташовується у нижній частині заплави річки Немийки. У ній зростають нарциси, віоли, незабудки, тюльпани[4], алісум, сальвії, агератуми, айстри, петунії. На цій території збирають насіння однорічних рослин. Голонасінні рослини у ботанічному саду Хмельницького національного університету представлені двома класами, які об'єднують 95 таксонів. Серед рослин експозиції виділяються веймутова та чорна сосни, кедрова сибірська та гірська сосни. Серед хвойних рослин найбільша за чисельністю родина кипарисових. Зростають туї: туя Стендиша, туя східна, туя західна, та туя складчаста. Є декілька видів ялівців: козацький, горизонтальний, віргінський, лускатий, китайський, звичайний. 206 видів і 64 форми листяних деревних рослин належать до колекції ботанічного саду. Насадження, які були зроблені до заснування ботанічного саду, виступають фоном для новостворених експозицій. Серед таких рослин дуб звичайний, клен гостролистий, липа дрібнолиста, горобина звичайна. Рослини родини магнолієвих є одними з перших колекційних рослин, які з'явились на території природоохоронного об'єкту. До цієї родини відносяться рослини тюльпанового дерева та 8 видів магнолій. На території ботанічного саду зростає бук лісовий, коркове дерево, клен пальмовидний, виноград тризагострений, лимонник китайський, плющ звичайний, гліцинія китайська, падуб гостролистий, калина зморщенолиста, самшит вічнозелений. Колекційний фонд квітниково-декоративних трав'янистих рослин нараховує 366 таксонів. Зростають рослини, які походять з гірських районів Північної Америки, Азії, Європи та ґрунтопокривні рослини. Колекції тюльпанів, гіацинтів, крокусів і нарцисів систематично поповнюється. Великою за розмірами є колекція первоцвітів Хмельниччини, що представлена родами медунка, проліска, пшінка, рівноплідника, анемона.
Рослини, занесені до Червоної книги України, зростають на ділянках пам'ятки природи, серед них: горицвіт весняний, шафран банатський, сон чорніючий, підсніжник білосніжний, айстра альпійська, лілія лісова, півники сибірські, фіалка біла, тис ягідний. Рослини, що охороняються на території Хмельницької області, представлені у ботанічному саду Хмельницького національного університету. Це плющ звичайний, лопух дібровний, багатоніжка звичайна, анемона лісова, медунка вузьколиста, первоцвіт весняний, півники угорські, голокучник дубовий, медунка м'яка, цибуля подільська та інші. На частинах території зосереджені барбариси, туя, гібіскуси, гортензії, форзиції. Розташовані клумби, які мають правильну геометричну форму. На них зростають хвойні та квітниково-декоративні рослини. Джерелами формування колекцій ботанічного саду виступили ботанічні сади інших українських університетів, розсадники державних підприємств, агробіостанцій, приватні колекції[2].
Примітки
- ↑ Літопис університету//Хмельницький національний університет
- ↑ а б в г д е ж и к л Казімірова Л. П. Ботанічний сад університету / Л. П. Казімірова / Матеріально-технічна база в освітній діяльності: зб. наук.-метод. пр. / за заг. ред. М. Є. Скиби, С. Г. Костогриза. — Хмельницький: ХНУ, 2012. — 95 — 103 с.
- ↑ Відділи та підрозділи//Хмельницький національний університет
- ↑ а б в г Ботанічний сад— гордість Хмельницького національного університету//Газета «Всім»
- ↑ а б в г д Ботанічний сад розрісся до 50-річчя університету//Газета Хмельницької міської ради «Проскурів»
Джерела
- Ботанічний сад Хмельницького національного університету / За ред. Л. П. Казімірової. Кам'янець-Подільський. Видавець Мошинський В. С., 2009 — 68 с.
Посилання
| ||||||||||||||||
