Палац Харакс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 44°25′48″ пн. ш. 34°06′55″ сх. д. / 44.430056° пн. ш. 34.115193° сх. д. / 44.430056; 34.115193

Палац Харакс

44°25′48″ пн. ш. 34°06′54″ сх. д. / 44.43005600002777555° пн. ш. 34.11519300002777300° сх. д. / 44.43005600002777555; 34.11519300002777300Координати: 44°25′48″ пн. ш. 34°06′54″ сх. д. / 44.43005600002777555° пн. ш. 34.11519300002777300° сх. д. / 44.43005600002777555; 34.11519300002777300{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Статус Пам'ятка історії і культури та корпус в санаторії
Країна  Україна Україна / Росія Файл:Flag of Ukraine.svg|border|20x13px|Україна Україна / Росія Росія
Розташування смт. Гаспра, Автономна республіка Крим
Будівник Микола Краснов
Засновано XIX століття
Палац Харакс. Карта розташування: Україна
Палац Харакс
Палац Харакс (Україна)
Мапа

CMNS: Палац Харакс у Вікісховищі

Вілла Харакс — садибний будинок з парковою зоною на території селища Гаспра, Крим.

Історія

Історія палацу починається, коли в Гаспрі був придбаний маєток великим князем Миколаєм Миколайовичем (молодший син імператора Миколи I) у княгині Мещерської у 1869 році. Ділянка близько 70 десятин (понад 100 га) була розташований від Севастопольського шосе до берега моря, закінчуючись мисом Ай-Тодор. Свою назву маєток отримав на честь римської фортеці, яка була розташована на цьому місці до середини III століття н. е.

Деякий час ділянка пустувала через відсутність на ній води. Після покупки у гаспринських татар джерела, Георгій Михайлович замовив архітекторові Миколі Краснову проект маєтку, розмір якого становив 16 га. Краснов вибрав для Харакса популярний тоді стиль пізнього модерну. У 1909 році в Хараксі побував Микола II. Сам архітектор так описує своє творіння:

«…Виконаний з сучасним шотландським смаком з місцевого вапняку мозаїчною кладкою зі вставкою орнаментальних частин, висічених з того ж каменю, і покритий англійської черепицею».

У 1922 році Харакс був перетворений на однойменний санаторій, а у 1955 році його назву замінили на «Дніпро». Німецько-радянська війна не пожаліла будівлю — палац сильно постраждав. Реставрація, на жаль, не повністю повернула колишній вигляд маєтку[1]. У 1983 році санаторій був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. У 1987 році на території оздоровниці відбулося відкриття історико-археологічного музею.

Парк

Докладніше: Харакський парк

Розбивкою Харакського парку, як і зведенням садибного будинку, керував М. П. Краснов. Серед малих архітектурних форм особливий інтерес представляє антична альтанка, що збереглася до теперішнього часу (за іншими даними — це копія з античними колонами).

Примітки

Посилання