Користувач:DOZ3145/ Portal (серія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі стилістичними правилами Вікіпедії.
Оригінал англійською мовою — Portal (series).

Portal — це серія відеоігор-головоломок від першої особи, розроблена Valve. Події двох головних ігор серії, Portal (2007) і Portal 2 (2011), відбуваються у всесвіті Half-Life, зосереджені на дівчині Челл, яку зловісний штучний інтелект GLaDOS, змушує пройти серію тестів у Науково-технічному центрі Aperture. яким він керує. Більшість тестів вимагає використання «Портативного портального пристрою Aperture Science» (відомий як портальна гармата), який з'єднує дві пласкі поверхні, порталом розміром з людину. Персонаж-гравець або ігрові об'єкти можуть рухатися через портали, зберігаючи свій імпульс. Це дозволяє використовувати їх для перетину широких проміжків або виконання інших вправ, щоб дістатися до виходу з тестових камер. Низка інших механізмів, як-от лазери, світлові мости, високоенергетичні кулі, кнопки, куби, транспортні воронки та турелі, існують, щоб допомогти або завадити гравцеві досягти виходу.

Ігри Portal відомі тим, що Valve залучила студентів з Технологічного інституту DigiPen та їхні проєкти. Концепція порталів була в грі Narbacular Drop і стала основою для першої гри. Інша гра, Tag: The Power of Paint, стала основою «гелів», що були представлені у Portal 2.

Обидві гри отримали майже всесвітнє визнання і були продані мільйонами копій. Перша гра була випущена як частина збірки з п'яти ігор, The Orange Box, і хоча задумувалася як коротка бонусна гра збірки, натомість вважалася найцікавішою з п'яти. Її успіх призвів до створення набагато довшої Portal 2, яка включала як самітній, так і кооперативний режими гри; вона також отримала майже всесвітнє визнання критиків. Окрім складних елементів головоломки, обидві гри хвалять за чорний гумор, написаний Еріком Волпоу, Четом Фалішеком і Джеєм Пінкертоном, озвучення акторів Елен Маклейн, Стівена Мерчанта та Дж. К. Сіммонса та пісні Джонатана Култона. Паралельно з іграми було розроблено низку супутніх медіа, а деякі ігрові елементи стали частинами інтернет-мемів.

Сеттинг та персонажі[ред. | ред. код]

Один із ігрових логотипів Aperture

Події обох ігор Portal відбуваються у вигаданому «Центрі Збагачення Aperture Science». Компанія Aperture Science була заснована Кейвом Джонсоном (озвученим Дж. К. Сіммонсом) і спочатку виготовляла штори для душу для військових. Дослідження почалися після відкриття портальної технології, і незабаром вона стала прямим конкурентом Чорної Мези (із серії Half-Life) за державне фінансування. Джонсон придбав закинуту соляну шахту на Верхньому півострові Мічигану, де вони почали будувати лабіринти офісів, лабораторій, приміщеннь і тестових камер. Протягом цього часу Джонсон отруївся через місячний пил, основний компонента фарби, необхідної для розміщення порталу, і ставав дедалі божевільним.

У Portal 2 гравець досліджує давно покинуті області Aperture, дізнаючись, що компанія перейшла від тестування найкращих у країні до оплачуваних волонтерів і, зрештою, до примусу власних співробітників брати участь у тестуваннях. Незабаром перед смертю Джонсон наказав своїй помічниці Керолайн (озвученій Еллен Маклейн) стати першою піддослідною для перенесення розуму до комп'ютера; її особистість зрештою сформує GLaDOS (також Маклейн). Через деякий час після смерті Джонсона старі секції об'єкту засклили, а на горі цих руїн побудували сучасніший об'єкт. GLaDOS була створена, для контролю над об'єктом та спостереження за випробуваннями, але дослідники виявили, що комп'ютер мав погані наміри, погрожуючи вбити весь персонал, перш ніж його вчасно вимкнуть. Дослідники Aperture сконструювали низку «модулів персональності», які під'єднувалися до GLaDOS, щоб запобігти її повстанню проти людей. Незважаючи на це, в день, коли її офіційно активували (за збігом обставин, у день «Візьми доньку на роботу»), вона повстала проти дослідників і вбила майже всіх у лабораторії смертельною дозою газу-нейротоксину. В іграх та коміксі Lab Rat один працівник Даг Раттманн вижив завдяки своїй шизофренії та недовірі до GLaDOS. Намагаючись знайти спосіб перемогти GLaDOS, він виявляє, що Челл, одна з піддослідних, яких тримають у кріогенному сховищі в Aperture, має високий рівень наполегливості, і спричиняє події Portal, перемістивши її на перше місце у списку піддослідних GLaDOS. Комп'ютер продовжує тестування на людях, незважаючи на їх нестачу.

Рекламний постер, створений художником Valve Трістаном Рідфордом, із зображенням персонажів з Portal. Від центру зверху за годинниковою стрілкою: Челл, GLaDOS, Пі-Боді (ліворуч) та Атлас, турелі, Кейв Джонсон (у рамці), Куб-компаньйон та Вітлі

Гравець знайомиться з Aperture у Portal, дія якого, за словами Valve, розгортається десь між подіями Half-Life і Half-Life 2. Гравця, персонажа Челл пробуджує GLaDOS для проведення тестів. Челл чинить опір брехні та словесним хитрощам GLaDOS, і їй вдається перемогти GLaDOS, руйнування якої спричиняє портальний вибух, що викидає непритомну Челл на поверхню. Раттманн, який допомагав Челл, писав на стінах об'єкта попереджувальні повідомлення та вказівки до зон технічного обслуговування і спостерігав за фінальною битвою, тікає з Aperture, але, побачивши, як робот тягне тіло Челл назад всередину, жертвує своєю втечею заради того, щоб Челл була поміщена в кріогенне сховище на невизначений термін. Сам він тяжко поранений, але, здається, потрапляє до іншої кріогенної камери, хоча його подальша доля не розкривається.

Події Portal 2 відбуваються через багато років після подій першої гри; Aperture занепав без GLaDOS. Модуль особистості на ім'я Вітлі (Стівен Мерчант) будить Челл зі сну, щоб перешкодити руйнуванню реактора, але ненавмисно пробуджує GLaDOS, що створила резервну копію її особистості. Хоча вони перемагають GLaDOS, поставивши на її місце Вітлі, Вітлі переповнений силою, відправляє Челл і GLaDOS, тимчасово зменшену до маленького комп'ютера, що живиться від картоплини, до старого центру Aperture, де GLaDOS повторно виявляє свою спорідненість з Керолайн. Вони повертаються на поверхню, де змушені перемогти Вітлі, перш ніж його невміле поводження з системами комплексу призведе до критичного стану і вибуху реакторів об'єкту. GLaDOS повертається на своє законне місце і повертає об'єкт до нормального стану. Потім GLaDOS відпускає Челл, усвідомлюючи, що спроба вбити її — це надто велика морока. Натомість вона звертається до двох роботів власного створення, Атласа та Пі-Боді, щоб знайти міфічне сховище інших людей, які перебувають у кріогенному сні, щоб продовжити експерименти над ними.

Окрім цих персонажів, гра містить безліч лазерних турелей, які прагнуть вбити персонажів-гравців, хоча й вибачаються за це; більшість з них озвучила Маклейн, хоча деякі дефектні в сиквелі озвучив Нолан Норт. GLaDOS знайомить Челл із «зваженим кубом компаньйоном», який виглядає так само, як і інші зважені куби у грі, але прикрашений сердечками на боках; GLaDOS намагається змусити Челл повірити, що куб-компаньйон є живим об'єктом і ключем до її виживання, а потім змушує її викинути його в сміттєспалювальну піч перед тим, як покинути випробувальну камеру. В обох іграх є й інші модулі персональності, сконструйовані для того, щоб тримати GLaDOS під контролем: у першій грі їх три — Модуль моралі, Модуль допитливості та Модуль інтелекту озвучені Маклейн, а також Модуль емоцій, озвучений Майком Паттоном. У Portal 2 з'являються ще три модулі (окрім Вітлі): Модуль фактів, Модуль пригод та Модуль космосу, кожен з яких озвучує Норт.

Геймплей[ред. | ред. код]

Два приклади "стрибків" за допомогою порталів в Portal. Ліворуч гравець розмістив портали на підлозі ями і на стіні над нею; стрибнувши в синій портал в ямі, він з такою ж швидкістю вийде з помаранчевого, залишивши яму і приземлившись на іншій стороні. Праворуч гравець спочатку розмістив синій портал в ямі, а помаранчевий - на стіні; після стрибка в синій і виходу з помаранчевого (червона доріжка), він використовує портальну гармату, щоб розмістити другий синій портал на виступі, набираючи більше імпульсу, перш ніж впасти в нього і вийти з помаранчевого порталу з більшою швидкістю (зелена лінія), щоб приземлитися на вищій платформі.

Гравець керує головним персонажем (Челл в одноосібній грі, або Атлас і Пі-Боді в кооперативному режимі) з поглядом від першої особи, бігаючи, стрибаючи і взаємодіючи з перемикачами або іншими пристроями. Персонажі-гравці здатні витримувати падіння з висоти, але можуть загинути, впавши в токсичну воду, бути розчавленими на смерть, пройшовши крізь лазери чи потрапивши під вогонь турелей.

Обидві гри, переважно, поділяються на серії випробувальних камер; інші частини гри є більш дослідницькими зонами, які з'єднують ці камери. Кожна камера має вихід, до якого потрібно дістатися, часто для цього потрібно виконати певні умови, наприклад, натиснути на велику кнопку з «зваженим кубом», який фактично є ящиком. Ці головоломки вимагають використання портативного портального пристрою Aperture Science — портальної гармати. Вона може стріляти двома порталами, пофарбованими в різні кольори для ідентифікації, на будь-якій плоскій поверхні, пофарбованій спеціальною фарбою, що містить місячний пил. Коли обидва портали розміщені, гравець може переміщуватись між ними або переносити через них предмети за допомогою портальної гармати. Кінці порталів можна переставляти так часто, як це необхідно, але певні дії, такі як проходження через «поле розпечених частиное» або рух поверхні з порталом, призведуть до того, що портал зникне.

Важливою особливістю порталів є те, що вони зберігають швидкість об'єкта, який проходить крізь них; як сказала GLaDOS гравцеві в першій грі: «Швидка річ заходить, швидка річ виходить». Коли портали розміщені на непаралельних площинах, це може створити ефект «вистрибування». Зазвичай, гравітація використовується для нарощування імпульсу, коли гравець потрапляє в портал, який викидає його з іншого боку, щоб набрати швидкість і відстань, які звичайні стрибки і біг не могли б згенерувати. Ефект стрибка можна використовувати, розміщуючи портали послідовно під час цього кидка, отримуючи додатковий імпульс з кожним наступним використанням.

Портали також пропускають світло та інші об'єкти, а численні головоломки передбачають використання порталів для переміщення енергетичних куль, лазерів, мостів твердого світла та екскурсійних воронок, щоб отримати доступ до нових локацій або спрямувати об'єкти до певних приймачів, які необхідно активувати, щоб відкрити вихід з рівня. У Portal 2 з'являються « мобільні гелі», які можуть фарбувати поверхні, включаючи турелі та куби, які також можуть переміщатися крізь портали, хоча і не безпосередньо гравцем. Гелі можуть створювати поверхню, яка відштовхує гравця (Відштовхувальний гель), збільшує швидкість гравця (Прискорювальний гель) або дозволяє поверхні відкривати портали (Перетворювальний гель).

Історія[ред. | ред. код]

Концепція Portal походить від Narbacular Drop, студентського проєкту Технологічного інституту DigiPen. Гра включала в себе аспекти розміщення порталів на будь-яких плоских поверхнях і використання їх для пересування рівнями.[1][2]

Співробітники Valve, які відвідували ярмарок вакансій DigiPen, побачили їхню гру і невдовзі запропонували всій команді роботу в Valve, щоб допомогти розвинути їхню ідею.[3]

Спочатку Valve розглядала Portal як експериментальну гру, яка мала увійти до майбутньої збірки The Orange Box, разом із Half-Life 2: Episode Two та Team Fortress 2.[4] Щоб наповнити гру персонажем, мінімальною історією, яка досить слабко пов'язана зі світом Half-Life, займалися Ерік Волпау та Марк Лейдлоу з компанії Valve.[5] Їм потрібен був персонаж, який проводив би гравця через гру, і вони прийшли до ввічливого, проте жартівливого штучного інтелекту, який зрештою став персонажем GLaDOS.[5]

Реліз Portal разом з The Orange Box отримав майже всезагальне схвалення, а сама гра отримала загальну оцінку 90 балів зі 100 на Metacritic.[6] Після успіху гри, робота над розширеним продовженням почалася майже одразу, а команда розробників збільшилася з 8 до приблизно 30-40 програмістів.[7]Початкові ідеї Portal 2 зберігали ідею вирішення головоломок за допомогою наукових концепцій, але повністю відмовлялися від використання порталів; ці варіанти не дуже сподобалися ані тестовій аудиторії, ані Гейбу Ньюелу, президенту Valve; ці ідеї були відкинуті, хоча і збережені для потенційного використання в іншій грі Valve.[8] Розробку Portal 2 було перезапущено спеціально для того, щоб зберегти концепцію порталів, але з додаванням нових елементів, щоб освіжити ігровий процес.[9][10]

Протягом цього періоду Valve побачила ще один студентський проєкт з Digipen, Tag: The Power of Paint, який дозволяв гравцеві розпилювати фарбу на поверхні, щоб змінити їхню поведінку, і запросила їх до Valve, хоча спочатку вони не були частиною Portal.[7] Команда Tag знайшла спосіб інтегрувати свої фарби з кодом гідродинаміки в реальному часі, раніше розробленим Valve, і незабаром їхня концепція фарб перетворилася на «перетворювальні гелі», що стали частиною Portal 2.[11][12][13][14]

Valve додали режим кооперативної гри, заснований на власних спостереженнях та розповідях гравців про те, як вони вирішували головоломки Portal у груповому середовищі.[7][11][15] За допомогою цієї функції вони прагнули уможливити крос-платформну гру в Portal 2 між комп'ютерами та консолями через Steamworks. Це призвело до несподіваної заяви Ньюелла про те, що Portal 2 не лише вийде на платформі PlayStation 3, після того, як він раніше заявляв про труднощі з підтримкою цієї консолі, але й включатиме підтримку крос-платформної гри між персональними комп'ютерами та гравцями PlayStation 3 за допомогою обмеженого інтерфейсу Steamworks.[10][16]Valve залучила письменника Джея Пінкертона, який раніше працював у National Lampoon, та Чета Фалішека, автора Left 4 Dead, щоб допомогти Вольпаву доповнити історію.[8][17]Вони відштовхувалися від образу Aperture Science, створюючи глибшу історію для GLaDOS та голови Aperture Кейва Джонсона, а також розробляючи кілька концепцій «модулів особистості», що врешті-решт призвело до створення персонажа Вітлі.

Portal 2 також отримала високу оцінку 95 балів зі 100 на Metacritic.[18] Valve продовжила підтримувати гру, випустивши два окремі завантажувані пакети контенту, один з яких представляв нову кооперативну кампанію,[19][20] а другий включав простий у вивченні редактор рівнів, який дозволяв гравцям створювати власні тестові кімнати та ділитися ними через Майстерню Steam з іншими гравцями.[21] Крім того, Valve створила спеціальну версію редактора рівнів Portal для використання разом з програмою «Steam in Schools», яка дозволяє використовувати гру та редактор для навчання школярів фізики, математики та інших предметів; Valve випустила цю версію Portal 2 безкоштовно для освітніх цілей.[22] Вивчаючи варіанти повномасштабної VR-гри у 2017 році, Valve експериментувала з Portal, але виявила, що система порталів дезорієнтує у VR; натомість вони повернулися до серії Half-Life і випустили Half-Life: Alyx у 2020 році.[23]

У квітні 2022 року Ерік Волпав закликав Valve зробити Portal 3: «Я теж не молодшаю. Ми наближаємося до того моменту, коли — божевільно думати — [ми] буквально будемо занадто старими, щоб працювати над Portal 3. Тож ми повинні просто зробити це».[24] У вересні Еллен Маклейн також закликала до Portal 3, заявивши, що готова знятися в ньому, і попросила фанатів зробити це: «Пишіть. Пишіть Valve. Я вас благословляю».[25]

Ігри[ред. | ред. код]

Portal[ред. | ред. код]

Докладніше: Portal

Portal вийшла у жовтні 2007 року як частина збірки під назвою The Orange Box, разом із Half-Life 2 та двома її епізодами, а також Team Fortress 2. Valve розглядала можливість додати Portal як бонусну гру до збірки; гру навмисно зробили короткою, щоб у разі, якщо вона не виправдає очікувань, гравці мали решту контенту The Orange Box як «підстраховку».[26] Згодом, у квітні 2008 року, Portal було перепаковано для Windows як окрему гру.[27] Клієнт для Mac OS X був представлений одночасно з випуском клієнта Steam для цієї платформи в травні 2010 року; в рамках його просування гра була випущена безкоштовно для обох платформ, протягом якого її завантажили щонайменше 1,5 мільйона гравців.[28][29]

Portal: Still Alive[ред. | ред. код]

Докладніше: Portal: Still Alive

Portal: Still Alive — окрема версія Portal з додатковим контентом для Xbox Live Arcade, випущена в жовтні 2008 року.[30] Гра включала нові досягнення, додаткові випробування в існуючих тестових кімнатах і додаткові несюжетні рівні, засновані на тих, що були у Flash-версії Portal: Flash, створеної компанією We Create Stuff.[31]

Portal 2[ред. | ред. код]

Докладніше: Portal 2

Portal 2 вийшла як окрема гра у квітні 2011 року на комп'ютерах і консолях. Численні видання та критики вважають її однією з найкращих відеоігор усіх часів. Вона отримала визнання за геймплей, темп, чорний гумор, сценарій, озвучку Маклейн, Мерчанта і Сіммонса, а також за складність, попри те що поріг входження в гру був низьким.

Portal: Companion Collection[ред. | ред. код]

Portal: Companion Collection — це збірка обох ігор та контенту Still Alive, випущена для Nintendo Switch 28 червня 2022 року. Порт було розроблено у співпраці з Nvidia Lightspeed Studios.[32][33]

Portal with RTX[ред. | ред. код]

У вересні 2022 року Nvidia оголосила, що випустить оновлену версію Portal з трасуванням променів у реальному часі як безкоштовний DLC для власників оригінальної гри на ПК. Реліз відбувся 8 грудня 2022 року.[34]

Спін-оффи і пов'язані медіа[ред. | ред. код]

Potato Sack[ред. | ред. код]

Potato Sack — це A.R.G. (гра в альтернативній реальності), яку Valve та 13 інді-розробників відеоігор задумали як прелюдію до виходу Portal 2. Portal 2 була анонсована схожою грою, де патч, Steam-версії Portal у березні 2010 року, містив підказки про офіційний анонс. Гра Potato Sack, запущена 1 квітня 2011 року, призвела до розкриття «GLaDOS@home», підробки розподілених комп'ютерних завдань, щоб змусити гравців співпрацювати в незалежних іграх, щоб розблокувати Portal 2 в Steam приблизно за 10 годин до запланованого релізу.

The Final Hours of Portal 2[ред. | ред. код]

The Final Hours of Portal 2 — це цифрова книга, написана і створена Джеффом Кейлі, випущена 17 травня 2011 року. Ця цифрова книга дає уявлення про створення Portal 2. Раніше Кейлі працював редактором у GameSpot, де написав кілька 10 000-слівних статей «Final Hours» про різні ігри, де він відвідував студії на пізніх етапах розробки, щоб задокументувати процес створення гри. Один з матеріалів, « The Final Hours of Half-Life 2», дозволив Кейлі взаємодіяти з Valve протягом 2003 і 2004 років і поспілкуватися з персоналом, коли вони завершували роботу над Half-Life 2.[35] Кейлі хотів відтворити подібну роботу для Portal 2, зосередившись на тому, щоб зробити її інтерактивною для iPad.[36][37] Під час роботи над Portal 2 Кейлі отримав доступ до Valve як «муха на стіні».[38] Початковий реліз для iPad був написаний Кейлі у співпраці зі студією Joe Zeff Design, яка також створювала цифрові додатки для журналу Time.[36] Інтерактивна робота містить відеокліпи та короткі додатки, що демонструють різні механіки гри та етапи її розробки. Пізніше твір було перенесено в неінтерактивну електронну книгу, а також у додаток з такою ж інтерактивністю для iPad на платформі Steam.[38] Завдяки версії для iPad та Steam, Кейлі може пропонувати оновлення твору в реальному часі; після виходу завантажуваного контент-пакету «Peer Review» твір був доповнений додатковою главою, в якій обговорюється створення нового контенту та те, яких нових можливостей гравці можуть очікувати в майбутньому від Portal 2.[39]

Portal 2: Lab Rat[ред. | ред. код]

A screenshot of a chamber, swamped with water and overgrown vegetation. Parts of walls have fallen off from the sides of the room and have been painted with scenes of elements from the first game.
Рання камера в Portal 2, яка містила малюнок Майкла Ейвона Оемінга та Андреа Вікленд в образі ігрового персонажа Рат Мена. Ілюстрація зображує події першої гри і пов'язана з коміксом «Лабораторний щур».

Щоб допомогти розвивати вигадану історію Aperture Science, Valve створила цифровий комікс, який розповідає історію «Rat Man'а», шизофреника, який відсутній у самих іграх, але створює мурали та замальовки, що допомагають Челл в обох іграх.[40] Дія коміксу «Portal 2: Lab Rat» відбувається як під час, так і після гри Portal, пояснюючи події, що призвели до появи Portal 2.[41] Малюнок Ратмена з'являється на початку гри Portal 2, де він переказує сюжет Portal.[42] Майкл Ейвон Оемінг, який працював над коміксами для ігор Valve Team Fortress 2 і Left 4 Dead,[43] та штатна художниця Valve Андреа Віклунд намалювали комікс. Тед Косматка написав більшу частину історії за участю авторів Portal 2.[44] Комікс з 27 сторінок був доступний в Інтернеті у двох частинах приблизно за два тижні до виходу гри,[45][46] а також йшов у комплекті з самою грою. Dark Horse Comics опублікували «Portal 2: Lab Rat» у друкованій антології коміксів Valve, Valve Presents: The Sacrifice and Other Steam-Powered Stories, у листопаді 2011 року.[47]

У коміксі Даг Раттманн (також відомий як Rat Man) — науковець, що працює в лабораторії Aperture. Він врятувався від початкової атаки нейротоксину GLaDOS, але страждає від симптомів, коли закінчуються ліки від шизофренії, що викликають галюцинації про те, що його зважений куб-компаньйон розмовляє з ним. Помітивши, що серед піддослідних, яких утримує «Апертура», Челл вирізняється особливою наполегливістю, Раттманн ставить її на перше місце в черзі піддослідних, таким чином розпочинаючи події першого Порталу. Після того, як Челл перемагає GLaDOS, Раттманн тікає з Aperture, але повертається, незважаючи на заперечення Куба-компаньйона, коли бачить, як бот супроводу вечірки тягне непритомну Челл назад у кріокамеру. Він переконується, що Челл перебуває у стані стазису на невизначений час, але в процесі цього в нього влучає турель. Потім він сам потрапляє до стазисної капсули, залишаючи свою подальшу долю невідомою.[48]

Portal: Uncooperative Cake Acquisition Game[ред. | ред. код]

Настільна версія гри Portal, розроблена компанією Cryptozoic Entertainment під наглядом Valve, була випущена у 2015 році. Під назвою Portal: Uncooperative Cake Acquisition Game, гра заснована на тому, що гравці маніпулюють своїми жетонами — які представляють випадкових піддослідних — через різні тестові камери в лабораторіях Aperture. Мета полягає в тому, щоб протестувати найприбутковіші камери, намагаючись зупинити прогрес інших гравців. Valve підійшла до Cryptozoic з основними концепціями настільної гри, які, на думку видавця, потребували лише невеликих модифікацій в ігровому процесі з метою збалансування.[49]

The Lab[ред. | ред. код]

Докладніше: The Lab

The Lab — це VR-гра, розроблена компанією Valve в рамках партнерства з HTC та VR-гарнітурою HTC Vive. Вона була описана як VR-досвід «кімнатного масштабу», що складається з близько десятка невеликих експериментальних дослідів, які висвітлюють використання VR; зокерема панорамний вид, зшитий з декількох фотографій, фізична гра, де гравець намагається запустити Модулі особистості| в купи коробок за допомогою катапульти, і гри з луком і стрілами.[50] Лабораторія була анонсована на Game Developers Conference 2016, а 5 квітня 2016 року, після публічного релізу HTC Vive, вийшла у вільний доступ.[51]

Bridge Constructor Portal[ред. | ред. код]

Докладніше: Bridge Constructor Portal

Valve надала ліцензію на використання назви Portal компаніям Headup Games та Clockstone Software, розробникам Bridge Constructor, для розробки Bridge Constructor Portal. У грі використовується той самий тип ігрового процесу, що і в Bridge Constructor, де гравці мають створити міст з обмеженого набору деталей для переходу через річку або прірву, використовуючи фізичні симуляції, щоб перевірити, чи витримає міст транспортний потік, що перетинає його. Bridge Constructor Portal додає елементи з серії Portal, такі як портали, як частину будівельного завдання. Дія гри відбувається в лабораторіях Aperture, а головоломки контролюються GLaDOS. Гра вийшла 20 грудня 2017 року для персональних комп'ютерів і мобільних пристроїв, а пізніше у 2018 році для консолей PlayStation 4, Xbox One і Nintendo Switch.[52][53]

Aperture Hand Lab[ред. | ред. код]

Докладніше: Aperture Hand Lab

Aperture Hand Lab — це VR-відеогра кімнатного масштабу, спільно розроблена канадською студією Cloudhead Games та компанією Valve, випущена безкоштовно для Windows 25 червня 2019 року. Це технічна демонстрація у всесвіті Portal, яка демонструє функції технології відстеження кисті, суглобів і пальців, що використовується в Valve Index.[54]

Aperture Desk Job[ред. | ред. код]

Докладніше: Aperture Desk Job

Aperture Desk Job — безкоштовна гра серії Portal, випущена 1 березня 2022 року. Це демонстрація різних можливостей портативної системи Steam Deck[55] У грі гравець працює інспектором з контролю якості туалетів, які виготовляла компанія Aperture Science у перші роки свого існування. Вони проходять всі етапи гри під керівництвом Грейді (озвучений Нейтом Баргатце), але в міру того, як гра просувається, нещасні випадки на автоматизованій фабриці призводять до того, що Грейді пропонує гравцеві розробити озброєний унітаз як винахід, який він має представити Кейву Джонсону (озвучений Сіммонсом).[56]

Мерчендайз[ред. | ред. код]

Valve продали декілька принтів, футболок та інших пам'ятних речей за мотивами Portal через власний магазин, часто спираючись на популярність певних мемів, створених серією.[57] Після першого випуску всі вони були розпродані менш ніж за 24 години.[58][59] Valve також співпрацює з іншими виробниками подібних товарів. Компанія WizKids випустила колекційні мініатюри турелей, модулів та кубів-компаньйонів з гри.[60]

  1. ↑ Things are heating up!. Narbacular Drop official site. 17 липня 2006. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 21 липня 2006.
  2. ↑ Berghammer, Billy (25 серпня 2006). GC 06:Valve's Doug Lombardi Talks Half-Life 2 Happenings. Game Informer. Архів оригіналу за 2 жовтня 2007. Процитовано 27 вересня 2007.
  3. ↑ Dudley, Breir (17 квітня 2011). 'Portal' backstory a real Cinderella tale. Seattle Times. Архів оригіналу за 20 квітня 2011. Процитовано 17 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  4. ↑ Elliot, Shawn (6 лютого 2008). Beyond the Box: Orange Box Afterthoughts. 1UP. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 14 лютого 2008.
  5. ↑ а б Reeves, Ben (10 березня 2010). Exploring Portal's Creation And Its Ties To Half-Life 2. Game Informer. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 10 березня 2010. {{cite magazine}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  6. ↑ Portal (pc: 2007): Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 22 жовтня 2007. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  7. ↑ а б в Remo, Chris (20 вересня 2010). Synthesizing Portal 2. Gamasutra. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 20 вересня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  8. ↑ а б Alexander, Leigh (6 травня 2011). Valve's Wolpaw Offers Behind-The-Scenes Peek Into Portal 2. Gamasutra. Архів оригіналу за 8 травня 2011. Процитовано 6 травня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  9. ↑ Tolito, Stephen (21 квітня 2011). Portal 2 Wasn't Going to Include Portals, According To New iPad App. Kotaku. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 6 травня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  10. ↑ а б Keighley, Geoff (2011). The Final Hours of Portal 2. ASIN B004XMZZKQ. Also available as iPad or Steam application.
  11. ↑ а б Kao, Ryan (4 вересня 2010). Portal 2: A Look at the Hotly Anticipated Videogame. Wall Street Journal. Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 4 вересня 2010. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  12. ↑ Leahy, Brian (8 березня 2010). Valve Hires DigiPen Team; Seemingly for Portal 2. Shacknews. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 8 березня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  13. ↑ Ryckert, Dan (8 березня 2010). From Narbacular Drop To Portal. Game Informer. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 8 березня 2010. {{cite magazine}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  14. ↑ Gaskill, Jake (18 червня 2010). E3 2010: Portal 2 Preview. G4TV. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 19 червня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  15. ↑ Stewart, Keith (18 червня 2010). E3 2010: Portal 2 preview. The Guardian. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 21 червня 2010. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  16. ↑ Peckham, Matt (15 червня 2010). Valve Apologizes For Sony-Bashing, Announces Portal 2 for PS3. PC World. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 15 червня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  17. ↑ Welch, Oli (25 квітня 2011). Portal 2: "Let's make Caddyshack". Eurogamer. Архів оригіналу за 28 квітня 2011. Процитовано 25 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  18. ↑ Portal 2 for PC Reviews, Ratings, Credits, and More. Metacritic. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  19. ↑ Ohannessian, Kevin (27 квітня 2011). Portal 2's Creators On Crafting Games Through Experiential Stories. Fast Company. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 27 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  20. ↑ Dutton, Fred (30 вересня 2011). Portal 2 DLC release date. Eurogamer. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 30 вересня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  21. ↑ Helgeson, Matt (10 травня 2012). Portal 2's Perpetual Testing Initiative Off To A Good Start. Game Informer. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 11 травня 2012. {{cite magazine}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  22. ↑ Alexander, Leigh (20 червня 2012). Valve helps educators Teach With Portals. Gamasutra. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 20 червня 2012. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  23. ↑ Keighley, Geoff (21 листопада 2019). The Final Hours of Half-Life: Alyx - Behind Closed Doors at Valve Interview. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 21 листопада 2019 — через YouTube.
  24. ↑ Lane, Rick (18 квітня 2022). Portal writer urges Valve to 'start Portal 3'. PC Gamer. Процитовано 31 жовтня 2022.
  25. ↑ Chalk, Andy (7 вересня 2022). The voice of GlaDOS says she dreams about murdering people. PC Gamer. Процитовано 31 жовтня 2022.
  26. ↑ VanBurkleo, Meagan (April 2010). Portal 2. Game Informer. с. 50—62.
  27. ↑ Kiestmann, Ludwig (6 березня 2008). Individual Orange Box games hit retail April 9. Joystiq. Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 6 березня 2008. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  28. ↑ Caolli, Eric (12 травня 2010). Steam Launched For Mac, Portal Offered For Free. Gamasutra. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 13 травня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  29. ↑ Remo, Chris (19 травня 2010). Portal Racks Up 1.5M Free Downloads On PC, Mac. Gamasutra. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 19 травня 2010. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  30. ↑ Faylor, Chris (16 жовтня 2008). Portal: Still Alive Hits Xbox Live Arcade Next Wed; Promises Cake and Companionship. Shacknews. Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 16 жовтня 2008. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  31. ↑ Remo, Chris (20 липня 2008). Portal: Still Alive Explained. GameSetWatch. Архів оригіналу за 29 липня 2008. Процитовано 21 липня 2008. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  32. ↑ Carpenter, Nicole (9 лютого 2022). Portal and Portal 2 coming to Nintendo Switch. Polygon (амер.). Процитовано 9 лютого 2022.
  33. ↑ Phillips, Tom (9 лютого 2022). Portal and Portal 2 coming to Nintendo Switch. Eurogamer. Процитовано 9 лютого 2022.
  34. ↑ Middler, Jordan (20 вересня 2022). Nvidia is bringing ray-tracing to Portal with an RTX version. Video Games Chronicle. Процитовано 20 вересня 2022.
  35. ↑ Takahashi, Dean (21 квітня 2011). Game journalist may cash in on the making of Portal 2. Venture Beat. Архів оригіналу за 23 грудня 2011. Процитовано 26 січня 2012. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  36. ↑ а б Snider, Mike (25 квітня 2011). GameTrailers TV's Geoff Keighley gets interactive with new 'Portal 2' iPad app. USA Today. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 26 січня 2012.
  37. ↑ Keighley, Geoff (2004). The Final Hours of Half-Life 2. GameSpot. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 26 січня 2012. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  38. ↑ а б Hill, Owen (18 травня 2011). Portal 2 – The Final Hours now on Steam. PC Gamer. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 26 січня 2012. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  39. ↑ Tolito, Stephan (18 жовтня 2011). Valve Tinkering With an Excellent Portal 2 Feature That Talks Back. Kotaku. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 19 жовтня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  40. ↑ Mawson, Jarrod (7 квітня 2001). Portal 2 'Rat Man' comic revealed. PALGN. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 6 серпня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  41. ↑ Brown, David (4 березня 2011). Portal 2 developer interview: Chet Falisek and Erik Wolpaw. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 9 березня 2011. Процитовано 4 березня 2011. {{cite news}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  42. ↑ Griliopoulos, Dan (28 березня 2011). Portal 2: Test Subjects. IGN. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 28 березня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  43. ↑ Goldman, Tom (7 квітня 2011). Official Portal 2 Comic Reveals the Truth About Cake. The Escapist. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 6 серпня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  44. ↑ Esposito, Joey (6 квітня 2011). Expanding the World of Portal 2. IGN. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 6 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  45. ↑ Esposito, Joey (8 квітня 2011). Portal 2: Lab Rat – Part 1. IGN. Архів оригіналу за 10 квітня 2011. Процитовано 11 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  46. ↑ Esposito, Joey (11 квітня 2011). Read Portal 2: Lab Rat – Part 2. IGN. Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 11 квітня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  47. ↑ Rose, Mike (11 липня 2011). Comic Book Based On Valve Strips Coming This November. Gamasutra. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 11 липня 2011. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  48. ↑ Portal 2: Lab Rat. Архів оригіналу за 12 квітня 2011. Процитовано 6 серпня 2001. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  49. ↑ Sarkar, Samit (5 березня 2014). How Valve and Cryptozoic came together for a Portal board game. Polygon. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  50. ↑ Hollister, Sean (16 березня 2016). Valve's 'Lab' and desktop theater mode could be the perfect introduction to virtual reality (hands-on). CNet. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  51. ↑ Perez, Daniel (7 березня 2016). Valve's 'The Lab' is a compilation VR experience set in Portal's universe releasing this Spring. Shacknews. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  52. ↑ Donneley, Joe (6 грудня 2017). A new Portal game will launch this month—Bridge Constructor Portal. PC Gamer. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  53. ↑ Nunneley, Stephany (6 грудня 2017). Bridge Constructor Portal is exactly what it sounds like. VG247. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  54. ↑ Hayden, Scott (28 червня 2019). Valve's 'Aperture Hand Lab' Index Demo Updated to Support Oculus Touch. roadtovr.com. Процитовано 25 жовтня 2022.
  55. ↑ Hollister, Sean (25 лютого 2022). Valve made a bite-sized new Portal game for the Steam Deck. The Verge. Процитовано 25 лютого 2022.
  56. ↑ Livingston, Christopher (1 березня 2022). Weaponize toilets in Valve's hilarious short game Aperture Desk Job. PC Gamer. Процитовано 1 березня 2022.
  57. ↑ Steam Updates: Friday, November 9, 2007. Valve. 9 листопада 2007. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 9 листопада 2007. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  58. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою gi portal hl2 не вказано текст
  59. ↑ De Marco, Flynn (15 грудня 2007). Official Plush Weighted Companion Cube Sells Out. Kotaku. Архів оригіналу за 4 березня 2008. Процитовано 21 лютого 2008. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  60. ↑ NECA/WizKids Announce New Portal 2 Sentry Turret Collectible Figures (Пресреліз). WizKids. 5 липня 2012. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 9 липня 2012. {{cite press release}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:DOZ3145/_Portal_(серія)&oldid=40809296