Half-Life 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Half-Life 2

HL2box.jpg

Розробник Valve Corporation
Видавець Valve Corporation (Steam)
Дистриб'ютори:
Vivendi Universal (Win)
Electronic Arts (Win, Xbox)
SoftClub (Win)
бука (Win)
Локалізатор:
Valve Corporation (Steam)
Дистриб'ютор Q2264873?
Частина серії Half-Life
Попередня гра серії Half-Life
Наступна гра серії Half-Life 2: Episode One
Дата випуску
Українська локалізація Hurtom
Жанр Шутер від першої особи
Вікові
рейтинги
BBFC: 15
ESRB: M
PEGI: 16
Платформа Microsoft Windows, Xbox, Xbox 360, PlayStation 3, Mac OS X і Linux
Рушій гри Source
Режим гри одиночна гра і Багатокористувацька гра
Носій CD, DVD, цифрова дистрибуція (Steam)
Системні
вимоги
Windows 2000/XP/Windows Vista, процесор 1,2 ГГЦ, 256 МБ RAM, видеокарта з підтримкою Direct 7, вихід в Інтернет
Керування Клавіатура, мишка, геймпад
Сайт http://orange.half-life2.com/hl2.html

Half-Life 2 — науково-фантастичний шутер від першої особи, продовження відеогри Half-Life, розроблене та видане Valve Corporation. Гра вийшла 16 листопада 2004 (21 листопада 2004 в країнах СНД, видана компанією SoftClub) і одержала найвищі оцінки багатьох авторитетних видань[1]. Крім цього, гра зібрала безліч нагород і більше 35 титулів «Гра року 2004»[2]. Розробка тривала шість років, протягом яких вихідний код гри був навіть викрадений і викладений у Інтернет[3].Станом на 2011 рік було продано понад 4 мільйони копій гри[4]. У 2005 році гра була перевидана в колекційному коробковому виданні Half-Life — гра року. На території країн СНД збірник був випущений компанією Бука.

Кошторис гри становить близько 40 мільйонів доларів[5].

Ігровий процес[ред.ред. код]

Однокористувацька гра[ред.ред. код]

Група мурашиних левів атакує Гордона Фрімена, котрий відстрілюється з імпульсної гвинтівки

Як і попередник, Half-Life 2 є шутером від першої особи, поділеним на кілька глав. Гравець виступає в ролі мовчазного героя Гордона Фрімена. Продовження має майже ту ж механіку, що й Half-Life, в тому числі систему здоров'я та зброї, і містить фізичні головоломки. Окрім того гра використовує новий рушій Source Engine і поліпшену графіку. Незважаючи на в основному лінійний характер гри, гра пропонує численні тайники, які полегшують проходження.

Гордон Фрімен має окремо параметри здоров'я і броні (по 100 пунктів максимум для кожного). Здоров'я можна миттєво відновити знайденими аптечками. Броня відновлюється при збиранні батарейок і від настінних зарядних пристроїв. Була додана можливість зближення зображення через вбудований бінокль. Костюм Фрімена має окрему батарею, яка сама поступово відновлюється, коли не витрачається на такі функції як біг і дихання під водою.

Кількість боєприпасів, яку гравець може носити, порівняно з попередньою грою зменшена. Натомість Гордон за сюжетом отримує Гравітаційну гармату, яка дозволяє маніпулювати неорганічними об'єктами, кидати їх в ворогів і вирішувати головоломки.

Багато ворогів, які знайомі за першою частиною, з'являються і у другий, такі як хедкраби, барнакли і зомбі, але більша частина гри відбувається у сутичках з Альянсом, які використають проти Гордона й жителів Сіті 17 значні військові сили: від солдатів Цивільної оборони до бойових машин-синтетів.

Хоча більшу частину гри Гордонові доводиться боротися одному, як і в першійHalf-Life, іноді він користується допомогою союзників. В більшості це члени Опору, але ще зустрічаються й дружні вортигонти, і підконтрольні мурашині леви. У деяких ключових локаціях Гордон зустрічається з важливішими NPC, такими як Алікс Венс, Барні Калхаун і робот Алікс — Пес.

Багатокристувацька гра[ред.ред. код]

До виходу Half-Life 2 єдиною можливістю мультиплеєра був Counter-Strike: Source. 30 листопада 2004 року Valve випустила адд-он Half-Life 2: Deathmatch і повний SDK безкоштовно для всіх власників Half-Life 2. Пізніше Valve надала можливість безкоштовно одержати Deathmatch власникам відеокарт ATI[6] і NVidia[7] навіть якщо вони не мають Half-Life 2.

Сюжет[ред.ред. код]

Передісторія Half-Life[ред.ред. код]

Цитадель видно з будь-якої частини Сіті 17

Дія першої частини Half-Life відбувалася у вигаданому підземному дослідницькому комплексі Чорна Меза. Експеримент над так званим «аномальним матеріалом» (з виходом Half-Life 2 Episode Two стало відомо походження цього матеріалу — його приніс G-мен) призвів до «каскадного резонансу», що створив портал в інший світ, Зен, і відкрив дорогу для цивілізації істот, що його населяє, та простій фауні. Граючи роль Гордона Фрімена, науковця, що безпосередньо брав участь у дослідженні, гравець повинен був вибратися з комплексу, наповненого прибульцями, а потім і урядовими військами.

В битві з головним антагоністом Half-Life, лідером прибульців Ніхілантом, Гордон міг почути від нього, що цивілізація Зену насправді сама рятувалася від великої загрози. Після цього Фрімена (в разі його згоди) рятував G-мен.

Half-Life 2 продовжує історію приблизно через пару десятиліть після інциденту в Чорній Мезі, коли згадувана Ніхілантом загроза — Альянс світів, вже захопила Землю. Гордон Фрімен пробуджується G-меном в «Сіті 17» — одному з останніх міст на Землі, розташованому десь у Східній Європі.

Світ Half-Life 2[ред.ред. код]

Для знищення повстанців в Сіті 17 існують спеціальні дрони — Менхаки

Більшість подій гри відбуваються в місті Сіті 17, яке перебуває під владою тоталітарного уряду, на чолі якого стоїть адміністратор, доктор Уоллес Брін, що був керівником науково-дослідницького комплексу «Чорна Меза». Але Брін, у свою чергу, сам маріонетка раси прибульців — Альянсу. Жителі паралельного світ Зен задовго до інциденту в Чорній Мезі втікли туди з рідних світів під натиском Альянсу. Викид енергії, викликаний каскадним резонансом, привернув увагу Альянсу, і незабаром вони здійснили жорстоку атаку на людство, названу «Семигодинною війною». За те, що після 7-и годин війни доктор Брін виступив від імені людства та змусив землян скласти зброю, він і заслужив заступництво Альянсу й став їхнім повноважним представником на Землі.

На час подій гри Альянс практично повністю контролює планету, крім лише декількох осередків опору. Завдяки технологіям прибульців людство отримало нові можливості, як переконує Брін, згодом стане доступне і безсмертя. Гордон по прибуттю в Сіті 17 бачить повсюдну інтеграцію чужих технологій, за допомогою якої насправді ведеться тотальний контроль над населенням, що живе в скрутних умовах. Старі будинки наполовину зруйновані рухомими конструкціями із чорного металу. Над містом літають мобільні сканери, що фотографують всіх прибулих у місто. Повсюдно блукають патрулі цивільної оборони — кіборгізованих людей, котрі вирішили служити Альянсу за привілегії. За час перебування на землі загарбники встановили в найбільших містах хмарочоси Цитаделі з «Полями придушення циклу розмноження», які не дозволяють людям мати дітей.

Головна тема й світ Half-Life 2 нагадують антиутопію, з багатьма запозиченнями та науково-фантастичними згадками. Багато деталей цього стилю залишені на розсуд гравця:

  • Доктор Брін — пряме посилання на образ Старшого Брата з роману Джорджа Орвелла «1984», він з'являється на моніторах і постерах усюди в Сіті 17.
  • Мешканці вдягнені в однакову уніформу й живуть в огидних умовах, усе під контролем твердої поліцейської сили.
  • Чітка соціальна ієрархія, що захищається низкою правил, які вимагають згоди й підпорядкування, і строго регулюються, нагадуючи поділ членів партії у «1984».
  • Не існує національних і державних знаків: крім натяків, що дія відбувається в Східній Європі, ніяких точних даних щодо цього немає. Місто, де розгортаються дії, відоме лише під назвою «Сіті 17», аналогічно «Військово-повітряній зоні 1» в «1984».

Вважається, що Сіті 17 засноване на Софії, столиці Болгарії, рідному місті художнього директора Half-Life 2, Віктора Антонова. Ця гіпотеза заснована на схожості панорами Сіті 17 і Софії, а також на тому, що часто з'являються слав'яномовні слова (слово «цимент» на одному з будинків дозволяє вважати, що це болгарська мова, а не російська. Але на плакатах на стінах іноді зустрічаються російські назви, наприклад, «Театр В. С. Мейерхольда». Фанати все ж вважають, що одна з локацій, Рейвенхольм, має на увазі Воронеж на англійський лад (raven — англ. ворон). При витриманих у грі масштабних локаціях це означало б, що вся дія відбувається в Росії. Безліч старих машин у грі також мають реальні прототипи з колишнього СРСР, хоча їхні номерні знаки не схожі на прийняті в СРСР. Як локомотиви в Сіті 17 використаються моторні вагони дизель-поїздів ДР1 зі зрізаним пасажирським салоном — ці поїзди вироблялися в Ризі, що входила тоді в СРСР, зараз вони поширені на території Росії, країн Прибалтики й СНД. Отець Григорій має ім'я, досить характерним для Східної Європи, а назва «Сіті 17» нагадує радянські засекречені міста накшталт «Арзамас-16»).

Самі розробники в книзі Half-Life 2: Raising the Bar, що розповідає про процес створення гри, стверджують, що «Сіті 17» не мало єдиного прототипу, а було створено після вивчення архітектури багатьох східноєвропейських міст (наприклад, внутрішній вид лікарні був створений на основі фотографій лікарні у Чорнобилі).

Глави[ред.ред. код]

Як і перша частина, Half-Life 2 розділена на глави:

Глава 1: Прибуття (англ. Point Insertion) — Гордон Фрімен прибуває в Сіті 17 на пасажирському потязі. Громадянин, який їхав з ним, каже, що не помітив, як Гордон сідав в поїзд. На вокзалі Гордон збирається сісти на потяг до Нова Проспект, однак, співробітники Цивільної оборони (ЦО) змушують його пройти в кімнату для допитів. Офіцер, який повинен був допитувати Фрімена, несподівано знімає маску, і Гордон впізнає в ньому старого друга, Барні Калхауна, колишнього співробітника охорони Чорної Мези. Виявляється, що Барні впровадився до лав ЦО, працюючи під прикриттям на Опір. Він відправляє Гордона в підпільну лабораторію доктора Кляйнера, колишнього вченого, нині також учасника Опору. Просуваючись по місту, Гордон спостерігає сцену масових арештів у житловому будинку; дві людини на вулиці зауважують: «Ось так завжди… спочатку будівлю, потім і весь квартал». Детектори Альянсу фіксують «відхилення у чисельності» людей в будівлі та поліцейські починають переслідувати Гордона. У підсумку наздогнавши його, вони оглушають Гордона паралізуючими електрокийками, але його рятує Алікс Венс — дочка колишнього колеги Фрімена, Ілая Венса. Алікс проводить Гордона в лабораторію доктора Кляйнера, приховану в підсобних приміщеннях поряд з міською підстанцією.

Глава 2: «Червоний день календаря» (англ. A Red Letter Day) — в лабораторії Гордон надягає новий, удосконалений енергокостюм п'ятої моделі. Кляйнер вирішує, що Гордона найкраще відправити в «Східну Чорну Мезу», базу повстанців за містом, на території старої ГЕС, за допомогою сконструйованого ним телепорту. Але через пошкодження телепорту ручним вихованцем Кляйнера — хедкрабом на кличку Ламарр, процес телепортації відбувається невдало, і Фрімену доводиться вибиратися з міста пішки.

Глава 3: Через канали (англ. Route Canal) — пробираючись через міські канали, Гордон, переслідуваний солдатами Альянсу, знаходить бази Опору, населені злочинцями, біженцями, повстанцями та вортигонтами — розумними прибульцями з Зену, що стали після семигодинної війни союзниками Опору. Вибравшись на околицю міста, Фрімен знаходить табір повстанців, де йому дають аероглісер (англ. Airboat), що дозволяє перетнути заражені радіацією канали.

Розділ 4: Небезпечна вода (англ. Water Hazard, дослівно — Водна небезпека) — аероглісер Гордона помічають патрулі Альянсу та посилають за ним в погоню бойовий вертоліт. Коли Фрімен прибуває на проміжну базу Опору, вортигонт-механік вмонтовує на катер Гордона імпульсний кулемет, завдяки якому він знищує гелікоптер і втрачається з виду спецслужб Альянсу, та благополучно дістається бази.

Глава 5: Східна Чорна Меза (англ. Black Mesa East) — Гордон прибуває на базу Опору. Його зустрічає помічниця Ілая — Джудіт Моссман. Вона супроводжує Фрімена вниз, до лабораторії. Далі Алікс дає героєві граві-гармату та показує, як нею користуватися. Гордон навчається керувати граві-гарматою, граючи з роботом Алікс — Псом, оснащеним аналогічним маніпулятором. Раптом база піддається масовій атаці сил Альянсу і Гордону з Алікс доводиться повернутися всередину. Стеля, що обвалилася в результаті ракетної атаки гелікоптера, відрізає Гордону шлях назад і йому доводиться йти через підземний тунель, що веде в покинуте шахтарське містечко Рейвенхольм. Ілая Венса заарештовують та відправляють до в'язниці суворого режиму Нова Проспект.

Розділ 6: «Ми не ходимо в Рейвенхольм…» (англ. «We Don't Go To Ravenholm...») — Гордон незабаром розуміє, чому це місто покинуте: воно заповненене паразитами-хедкрабами, що зомбують людей. Отець Григорій (напівбожевільний священик та єдина зустрінута незомбована людина, що живе в Рейвенхольмі) допомагає йому вижити в моторошному місті та приводить Фрімена до покинутої шахти, яка веде в доки на узбережжі біля Сіті 17. Раніше шахтарське містечко, колишня база Опору, була піддана масовому обстрілу «крабснарядами». Додаткова мета даного обстрілу полягала в тому, щоб скоротити постачання агентів Опору в Сіті 17.

Глава 7: Шосе 17 (англ. Highway 17) — Гордон знаходить базу Опору, яку атакують солдати Альянсу. Після відбиття атаки з Гордоном по відеозв'язку зв'язується з Алікс та повідомляє, що Ілай захоплений та знаходиться в Нова Проспект, в'язниці суворого режиму і просить Гордона звільнити його: «Раніше це була в'язниця суворого режиму, а зараз дещо гірше. Зустрінемося біля вантажного поїзда…» Повстанці надають Гордону саморобний автомобіль — баггі, на якому він по берегу направляється до в'язниці. Водночас на полювання за Гордоном відправляють елітний «Надлюдський» підрозділ Збройних Сил Альянсу.

Пересуваючись узбережжям, Гордону доводиться прориватися через численні блокпости та засідки і допомагати іншим повстанцям відбивати напади ворога (зокрема, на базі «Мала Одеса», якою командує полковник Одеса Каббедж). Становище Гордона ускладнює ще й та обставина, що почався сезон розмноження в комахоподібних істот, які живуть на узбережжі — мурашиних левів, і в цей час вони особливо агресивні.

Глава 8: Піщані пастки (англ. Sandtraps) — Гордон прибуває до «Точки Маяка», наступної бази Опору, і допомагає повстанцям відбитися від перших хвиль атаки сил Альянсу, але потім змушений продовжити свою подорож пішки. Таємна стежка виводить Фрімена до піщаного пляжу, під яким ховаються полчища мурашиних левів. Щоб не розбудити їх, Гордону доводиться пробиратися по скелях та використовувати різні пристосування. В кінці шляху Фрімена чекає битва з Мірмідонтом − солдатом мурашиних левів.

Після перемоги над ним Гордон отримує фероподи — залози, наповнені феромонами, завдяки яким він тепер може керувати мурашиними левами та нацьковувати їх на ворогів. За допомогою мурашиних левів Гордон штурмує блокпости перед Нова Проспект. Коли він проникає на територію бази по старих трубах каналізації, охорона викликає два штурмовики, але Гордон успішно знищує їх і проникає в будівлю тюремного комплексу.

Глава 9: Нова Проспект (англ. Nova Prospekt) — проникнувши в стару частину тюрми, Гордон прямує у бік вокзалу для зустрічі з Алікс. За допомогою мурашиних левів Фрімен долає опір охоронців в'язниці та зомбі, які проникнули в занедбані приміщення. Також гравця чекає дві сутички з охоронцями мурашиних левів. Тут вперше гравець чує, як доктор Брін звертається до солдатів з приводу невдачі захоплення Фрімена, називаючи їх виродками. У кімнаті стеження (кімната з безліччю моніторів) на одному з екранів можна побачити G-мена.

Глава 9a: Завихрення (англ. Entanglement) (нерідка для Half-Life гра слів; слово entanglement позначає також фізичний термін «сплутані квантові стани») — Гордон зустрічає Алікс, після чого вони знаходять Ілая. Алікс за допомогою зламаного нею комп'ютера відправляє капсулу з Ілаем в телепортаціонний зал, після чого вони з Гордоном починають розчищати собі шлях до телепорту. Гордон штурмує блокпости та відбиває послані проти нього спецзагони Альянсу, в той час як Алікс перепрограмовує кулемети, налаштувавши їх проти солдатів, і відключає захисні поля. Після цього вони знаходять телепортаціонную камеру та виявляють там Джудіт Моссман, яка виявляється зрадницею і вже давно працює на Альянс. Алікс наказує їй телепортувати Ілая в лабораторію доктора Кляйнера, але замість цього Моссман вдається перемістити себе і Ілая на головну базу Альянсу — Цитадель. Поки телепорт знову заряджається, Гордон та Алікс відбивають атаки солдатів Альянсу, після чого телепортуються в лабораторію Кляйнера.

Глава 10: Порушник № 1 (англ. Anticitizen One, в іншому перекладі Головний порушник) — вибух телепортаційного обладнання призводить до того, що Гордон з Алікс прибувають в лабораторію Кляйнера через тиждень після відправлення (хоча для Гордона та Алікс цей тиждень здається частками секунди між «ще там» і «вже тут»). За цей час Опір підняв повстання і Сіті 17 поглинене хаосом. Алікс вирішує супроводжувати Кляйнера в безпечне місце, а в допомогу Гордону передає Пса, однак практично одразу робот вплутується в бій з технікою Альянсу. Потім Гордон зустрічає загін повстанців та разом з ними намагається пробитися до Цитаделі, щоб звільнити Ілая Венса. Загін Фрімена успішно пробиває собі дорогу з околиць міста. Незабаром до них приєднується Алікс: з її допомогою Фрімен знищує один з генераторів, що живлять енергією захисні системи Альянсу. Проте потім, відправившись на розвідку, Алікс потрапляє в засідку і її відвозять на транспортері. Фрімен відправляється на пошуки Барні Калхауна.

Глава 11: «За Фріменом!» (англ. «Follow Freeman!») — від командира загону повстанців Гордон дізнається, що Барні притиснутий снайперами на даху, після чого визволяє його. Гордон та Барні з повстанцями пробираються до опорної бази Альянсу, іменованої «Нексус Нагляду» (англ. Overwatch Nexus), щоб відключити генератори силового поля, блокуючого прохід до Цитаделі. Площа перед базою контролюється пристроєм придушення.

Прорвавшись всередину будівлі, Фрімен руйнує три генератори, підходи до яких перекриті пастками та автоматичними кулеметами. Крім того, на захист будівлі Альянс постійно направляє загони десанту. Після того, як пристрій придушення відключається, площа перед будівлею стає полем битви повстанців та військ Альянсу. Барні залишається в будівлі координувати інші загони, в той час як сам Фрімен повинен пробратися до складу з боєприпасами для РПГ, щоб знищити численних страйдерів. За допомогою Фрімена повстанці відбивають цю атаку, а Гордону належить наступна битва біля підніжжя цитаделі, де на руїнах житлового кварталу повстанців атакує ще один загін страйдерів за підтримки численної піхоти.

Після битви біля стіни, Гордон знову зустрічає Барні і Пса. Пес пробиває в стіні пролом, а Барні говорить Фрімену: «Якщо побачиш Бріна — передай йому, щоб ішов нахрін!» (англ. «If you will see Dr.Breen, tell him: Fuck you!»).

Глава 12: Наші Покровителі (англ. Our Benefactors) — Гордон пробирається в Цитадель через каналізаційні канали. Він потрапляє в глухий кут, і йому доводиться подорожувати далі в транспортній капсулі, «стручку» (англ — Pod), що рухається кудись в лабіринтах бази. Система безпеки зауважує Гордона та поміщає його в конфіскаційне поле, яке знищує всю зброю, крім гравітаційної гармати. При спробі знищення цього пристрою система дає збій і, навпаки, підсилює її властивості, додаючи нову — здатність маніпулювати органічною матерією, після чого помаранчеве випромінювання стає синім. Озброєний лише нею, Гордон розчищає свій шлях на верхні рівні Цитаделі, поки знову не потрапляє в глухий кут і не стикається вдруге з необхідністю подорожувати в контейнері.

Глава 13: Темна енергія (англ. Dark Energy) — капсула з Гордоном піднімається на верхні поверхи Цитаделі, потім зупиняється і в приміщенні включаються силові поля, конфіскують зброю; під впливом полів гравітаційна гармата повільно пропливає в повітрі і її забирає один з елітних солдатів охорони. Джудіт Моссман зустрічає колишнього вченого та супроводжує «стручок» з ним у кабінет голови Бріна, де Гордон нарешті стикається з ним лицем до лиця. Брін намагається переконати Ілая, поміщеного в металевий контейнер, перейти на бік Альянсу, але, коли лідер Опору відмовляється, Брін викликає Алікс, також поміщену в металеву капсулу. Коли Брін розуміє, що навіть під страхом заподіяння шкоди Алікс йому не вдасться переконати Ілая, він говорить, що той йому більше не потрібний, і починає загрожувати Гордону. Але коли він приймає рішення відправити Ілая і Алікс через телепорт в світи, де, на його думку, неможливо вижити, Джудіт, плекавши надію врятувати Ілая, встає на сторону Гордона та звільняє його з контейнера. Брін хапає гравігармату та випускає енергетичний розряд в бік супротивників, після чого йому вдається втекти до величезного телепорта на вершині Цитаделі, який зможе перенести його в інше місце. Моссман і Ілай залишаються в кабінеті Бріна, збираючись покинути Цитадель у його персональній транспортній капсулі, а Гордон з Алікс кидаються в погоню. Дівчина намагається зупинити переміщення за допомогою комп'ютера, але їй це не вдається, оскільки Брін передав керування телепортом на інший бік, і Гордону доводиться вирушати слідом за Уоллесом. На своє нещастя, Брін залишає гравігармату в залі керування реактором, за допомогою якої Гордон проривається до телепорта та знищує його. Підйомник з Бріном падає з великої висоти. У цей момент відбувається масштабний вибух, але тут час завмирає та перед Гордоном з'являється G-Man, котрий повідомляє, що отримав кілька цікавих пропозицій на рахунок Фрімена. Потім G-Man прощається і йде в світлий отвір, повідомивши йому, що покличе Гордона, коли час останнього прийде знову.

Розробка[ред.ред. код]

Робота над Half-Life 2 два почалася одразу після виходу Half-Life з кількох карток, де були записані назви потенційних локацій. Письменник-фантаст Марк Лейдлоу текстово описав вступний епізод, де Гордон отямлюється в потязі, слухаючи пасажира, яким задав уявлення про майбутню гру. За 6 років розробки було зібрано понад 50000 зображень, на основі яких вибудовувався світ гри.

Персонажі[ред.ред. код]

Одним з першочергових завдань стало створити реалістичну лицеву анімацію персонажів. Для цього було відібрано 40 зображень різних емоцій, з якими аніматори далі працювали в програмі Valve Faceposer. Для кожного персонажа було створено бібліотеку емоцій, які визначали його образ. За основу персонажів бралися пересічні співробітники Valve. Вигляд Гордона Фрімена було засновано одразу на кількох реальних людях. До озвучування залучалися голлівудські актори, такі як Роберт Калп, Мішель Форбз, Майкл Шапіро.

В дизайні таких противників як зомбі та сталкери розробники орієнтувалися на те, щоб ці істоти викликали одночасно відразу і жалість. «Набагато страшніше боротися з божевільним заручником, ніж просто з чудовиськом, яке хоче зжерти ваші мізки» — зауважував Тед Бекмен. Подібно розроблявся образ Радників Альянсу, заснований на ідеї про людину, настільки залежну від технологій, що її кінцівки і органи чуття атрофувалися. Особливим різновидом ворогів стали синтети Альянсу — біороботи, що поєднують риси машини і тварини, є зміненими Альянсом істотами із завойованих світів. Працюючи над рухами синтетів, аніматори брали за візрець рухи реальних тварин. Так рухи страйдера засновані на рухах жирафа і горили.

Сценарій[ред.ред. код]

Впродовж розробки сценарій зазанв низки змін. Він мав будуватися за схемою: Гордон прибуває в Сіті 17 на потязі — зустрічає Барні і Кляйнера — зустрічаю Ілая та Пса в Пустках поза містом — знайомиться з Алікс — прибуває на Повітрезамінник — дістається до корабля «Бореаліс» — добирається до бази «Кракен» в Арктиці, де знайомиться з Моссман — повертається в Сіті 17, де бореться з Консулом (Бріном). Роботами-манхеками мали керувати геймери, впевнені, що грають у відеоігри. Замість Нова Проспект розроблялася локація Повітрезамінника, що поступово отруював атмосферу Землі. Серед важливих подій планувалося знищення зброї, яка запускала по повстанцях ракети з хедкрабами.

В ранньому варіанті у фіналі Воллес Брін (раніше Консул і Адміністратор) мав отримати безсмертя від Альянсу, а Гордон Фрімен прибував саме в цей момент.

Технічні аспекти[ред.ред. код]

За основу було взято новий рушій, Source, здатний забезпечувати реалістичну взаємодію об'єктів. Першою завершеною сценою стала сцена в лабораторії Айзека Кляйнера, яка бралася за зразок для інших. Для деяких сцен спочатку озвучувалися діалоги, а після цього створювалися відповідні анімації та ефекти. Однією з важливих проблем стало освітлення персонажів для підкреслення їхніх емоцій.

Вигляд Сіті 17 був заснований на вигляді європейських міст з архітектурою 1930-70-х років. Для цього бралися фотографії міст Болгарії, Румунії та Росії. При цьому творці прагнули не ралістичності, а створення відчуття спотворення, сюрреалізму, що забезпечувалося додавання контрастних елементів технологій Альянсу. Акцент ставився на гнітючій атмосфері. Численні деталі також слугували для створення ілюзії нелінійності гри.

В 2003 році Valve зрозуміли, що одна група розробників не може справитися з розробкою. Її було розбито на кілька менших і дано більш жорсткі завдання. Дизайн Сіті 17 розроблявся від грубих начерків до завершених локацій поступовим додаванням елементів: завалів, сміття, рослин. Створена локація кілька днів випробовувалася в ігровому процесі для виявлення помилок, зайвих чи відсутніх потрібних елементів. Для розрізнення ігрового процесу на різних стадіях готовності використовувалося різнокольорове оформлення локацій. Такі місця як лабораторія Кляйнера було спочатку змодельовано на рушієві, а потім доопрацьовано у Photoshop, щоб мати уявлення про її образ для подальшої роботи.

Декотрі помилки рушія було вирішено залишити й обернути на користь. Так гелікоптер в одній зі сцен замість стріляти викидав бомби. В підсумку це вилилося в сцену битви Гордона з таким гелікоптером[8].

Реакція[ред.ред. код]

Огляди
Світові
Видання Оцінка
1UP.com 9/10[9]
Edge 10/10 (PC)[10]
Game Informer 9.5/10 (PC)[9]
7.25/10 (Xbox)[11]
GamePro 5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg (PC)[13]
4.5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar half.svg (Xbox)[11]
Game Revolution A-[9]
GameSpot 9.0/10 (PC)[12]
8.3/10 (Xbox)[11]
GameSpy 5/5 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svgStar full.svg[14]
GameTrailers 8.5/10 (Xbox)[11]
IGN 9.7/10 (PC)[15]
9.4/10 (Xbox)[11]
Maximum PC 11/10[16]
OXM 8.5/10[11]
PC Gamer (US) 98%[18]
Play A (PC)[9]
9/10 (Xbox)[11]
The Cincinnati Enquirer 4/4 starsStar full.svgStar full.svgStar full.svg[19]
The New York Times Positive[20]
Агрегатори
Агрегатор Оцінка
GameRankings 95,31% (PC)[9]
89.83% (Xbox)[11]
Metacritic 96/100 (PC)[21]
90/100 (Xbox)[22]

Half-Life 2 одержав безліч позитивних оглядів і дуже гарні продажі. Більше чотирьох мільйонів копій гри було продано через Steam.

Оцінки[ред.ред. код]

Half-Life 2 була визнана гідною найвищої уваги й оцінок ігрової преси. Гра одержала 35 нагород «Гра року» і середній рейтинг близько 90-100%. Однак сильній критиці була піддана система електронної дистрибуції Steam, розроблена Valve. Для установки Half-Life 2 необхідно зареєструвати обліковий запис у даній системі. Проблеми полягали в численних збоях даної системи як при реєстрації, так і при її використанні.

Доповнення[ред.ред. код]

Half-Life 2: Lost Coast

З моменту виходу Half-Life 2 Valve випустила два доповнення й один додатковий рівень. Причому спочатку додаткові епізоди замислювалися як один великий аддон Half-Life 2: Aftermath. Але через деякий час було вирішено відмовитися від розробки великого продовження й розбити ігрову серію на три епізоди, що дозволило випускати ігри частіше, розкриваючи сюжет поступово.

Lost Coast — рівень, що початково розташовувався десь між главами «Highway 17» і «Sandtraps», але був вирізаний із гри, і згодом став демонстрацією нових можливостей ядра Source, а саме застосування HDR-освітлення. У фінальній версії, за сюжетом, Гордон Фрімен непоясненим чином опиняється на узбережжі біля покинутого рибальницького селища. Від місцевого жителя він дізнається про розміщену в руїнах церкви зброю Альянсу, яку знищує і так само загадково зникає, як і з'явився.

Half-Life 2: Episode One — перше доповнення, дія якого розвивається відразу ж після закінчення другої частини, де Гордон і Алікс повинні встигнути втікти з Сіті 17, щоб не загинути під час вибуху Цитаделі. Проте їм доводиться сповільнити ядро Цитаделі, повернувшись туди. Алікс в ході виконання завдання отримує інформацію про підготовку Альянсом нового нападу на Землю.

Episode Two — друге доповнення, дія якого розгортається в більшості на відкритих просторах на околицях Сіті 17. Гордон з Алікс шукають спосіб закрити портал, крізь який має прийти нова хвиля прибульців. Для цього вони шукають дорогу в Білий гай, де розташована база повстанців з потрібними технологіями. Останнє доповнення, випущене станом на 2015 рік.

Episode Three — запланована завершальна частина трилогії Half-Life 2. Відомо, що гравець відвідає покинутий в Арктиці корабель «Борей» (англ. Borealis)[23].

В інтерв'ю Eurogamer Ґейб Ньюелл повідомив, що «епізоди» по суті справи і є Half-Life 3 і точніше було б говорити «Half-Life 3: Episode One»[24]. Гейб також сказав, що випуск епізодів — це найкращий варіант, що не змусить фанатів гри чекати ще шість років, щоб побачити продовження[24].

28 березня 2015 року в Steam стало доступне схвалене Valve фанатське доповнення Half-Life 2: Update, яке осучаснює графічну складову гри. Воно включає поліпшення спеціальних ефектів та освітлення, збільшену деталізацію світу, виправлення деяких баґів оригіналу та коментарі розробників[25].

Саундтрек[ред.ред. код]

Всі нижчеперелічені треки були написані музикантом Келлі Бейлі. Деякі з них є оригінальними треками з Half-Life, в HL2 вони перейменовані. Власники спеціального колекційного видання гри, крім інших бонусів, одержали CD з оригінальними саундтреками. Цей CD окремо не продається.

Треки 16, 18 і 42 представлені тільки на CD. Треки 44 — 51 не включені до складу CD, але є в грі.

  • 1. «Hazardous Environments» (Valve Theme [Long Version]) — 01:26
  • 2. «CP Violation» — 01:47
  • 3. «The Innsbruck Experiment» — 01:09
  • 4. «Brane Scan» — 01:42
  • 5. «Dark Energy» — 01:34
  • 6. «Requiem for Ravenholm» — 00:35
  • 7. «Pulse Phase» — 01:11
  • 8. «Ravenholm Reprise» — 00:54
  • 9. «Probably Not A Problem» — 01:28
  • 10. «Calabi-Yau Model» — 01:48
  • 11. «Slow Light» — 00:46
  • 12. «Apprehension and Evasion» — 02:19
  • 13. «Hunter Down» — 00:17
  • 14. «Our Resurrected Teleport» — 01:13
  • 15. «Miscount Detected» — 00:50
  • 16. «Headhumper» — 00:10
  • 17. «Triage at Dawn» — 00:47
  • 18. «Combine Harvester» — 01:27
  • 19. «Lab Practicum» — 02:56
  • 20. «Nova Prospekt» — 01:59
  • 21. «Broken Symmetry» — 01:05
  • 22. «LG Orbifold» — 02:54
  • 23. «Kaon» — 01:13
  • 24. «You're Not Supposed to Be Here» — 02:43
  • 25. «Suppression Field» — 00:57
  • 26. «Hard Fought» — 01:17
  • 27. «Particle Ghost» — 01:42
  • 28. «Shadows Fore and Aft» — 01:28
  • 29. «Neutrino Trap» (Hurricane Strings) — 01:37
  • 30. «Zero Point Energy Field» (Cavern Ambiance) — 01:44
  • 31. «Echoes of a Resonance Cascade» (Space Ocean) — 01:40
  • 32. «Black Mesa Inbound» (Vague Voices) — 02:15
  • 33. «Xen Relay» (Threatening Short) — 00:41
  • 34. «Tracking Device» (Credits / Closing Theme) — 01:05
  • 35. «Singularity» (Traveling Through Limbo) — 01:21
  • 36. «Dirac Shore» (Dimensionless Deepness) — 01:28
  • 37. «Escape Array» (Electric Guitar Ambiance) — 01:29
  • 38. «Negative Pressure» (Steam in the Pipes) — 01:59
  • 39. «Tau-9» (Drums and Riffs) — 02:08
  • 40. «Something Secret Steers Us» (Nuclear Mission Jam) — 02:04
  • 41. «Triple Entanglement» (Sirens in the Distance) — 01:34
  • 42. «Biozeminade Fragment» (Alien Shock) — 00:34
  • 43. «Lambda Core» (Diabolical Adrenaline Guitar) — 01:44
  • 44. «Entanglement» — 00:39
  • 45. «Highway 17» — 00:59
  • 46. «A Red Letter Day» — 00:39
  • 47. «Sand Traps» — 00:34
  • 48. «CP Violation (Remix)» — 01:45
  • 49. «Trainstation PT. 1» — 01:30
  • 50. «Trainstation PT. 2» — 01:12
  • 51. «Radio» 00:39

Примітки[ред.ред. код]

  1. Half-Life 2 reviews for the PC. GameTab (англійською). Архів оригіналу за 2011-08-25. 
  2. http://www.hl-inside.ru/hl2/awards/
  3. http://www.ag.ru/news/03-10-2003#12012
  4. First In Half-life Episodic Trilogy Debuts At Number 1. Steam News (англійською). Архів оригіналу за 2011-08-25. 
  5. Valve: No new Portal this year (інтерв'ю з Дагом Ломбаді). Eurogamer. Архів оригіналу за 2011-08-25. 
  6. http://www.steampowered.com/ati_offer1a/
  7. http://www.steampowered.com/nvidia
  8. Hodgson, David (2003). Half-Life 2: Raising the Bar. Prima Games. ISBN 0761543643. 
  9. а б в г д е Half-Life 2 - PC. Game Rankings. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2008-09-22. 
  10. Reviews Database. Edge Online. Архів оригіналу за 2007-04-29. Процитовано September 3, 2006. 
  11. а б в г д е ж и к л Half-Life 2 (Xbox). GameRankings. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-09-12. 
  12. Ocampo, Jason (2007-12-12). The Orange Box Review for PlayStation 3. GameSpot. Процитовано 2010-05-29. 
  13. Half-Life 2 - Australian Review (Reviews). GamePro. Архів оригіналу за 2008-09-17. Процитовано May 21, 2006. 
  14. ;Half-Life 2 review. GameSpy. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано May 20 2006. 
  15. Half-Life 2 Review. IGN. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано May 20 2006. 
  16. Half-Life 2. Maximum PC. December 2004. 
  17. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок vgsreview не вказаний текст
  18. Half-Life 2. PC Gamer. December 2004. с. 48. 
  19. Half-Life 2: A Tech Masterpiece. Cincinnati Enquirer. Архів оригіналу за 2006-03-16. Процитовано May 20 2006. 
  20. A Big Sequel That’s Worthy of Its Lineage. The New York Times. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано May 20 2006. 
  21. Half-Life 2. Metacritic. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 2008-09-22. 
  22. Half-Life 2 (Xbox). Metacritic. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-09-12. 
  23. Half-Life 2: Episode One gold, Two dated, Three announced. GameSpot. Процитовано May 25 2006. 
  24. а б Interview — Opening the Valve. Eurogamer. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано June 7 2006. 
  25. Сегодня в Steam выйдет обновление с улучшенной графикой для Half-Life 2. 3DNews. Процитовано 28 березня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]

Фанклуби/співтовариства
  • Halflife2.Net(англ.) — великий англомовний фансайт
  • HLFallout(англ.) — англомовний фансайт
  • Half-Life Inside(рос.) — великий російськомовний фансайт
Тематичні ресурси

Джерела[ред.ред. код]

Офіційні сайти