Сім святих мучеників Макавеїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сім святих мучеників Макавеїв
Saints Maccabees.jpg
Медіафайли на Вікісховищі

Сім святих мучеників Маккавеїв: Авим, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Алім і Маркелл (дав.-гр. Ἀβεὶµ, Ἀντώνιος, Γουρίας, Ἐλεάζαρος, Εὐσεβώνας, Ἀχείµ, Μάρκελλος), а також матір Соломонія (дав.-гр. Σολοµονὴ) і вчитель їх Елеазар. Їх мучеництво описується в Біблії, у Другій книзі Макавейській (6:18 — 7:42), а також у Четвертій книзі Маккавейскій, яка у біблійний канон не входить[1]. Постраждали в 166 році до н. е. від сирійського царя Антіоха Епіфана. Шануються Римсько-католицькою церквою і Православною церквою в лику мучеників, пам'ять відбувається 14 серпня (за григоріанським і 1 серпня юліанським календарем).

Історія і агіографія[ред. | ред. код]

Антіох Епіфан, проводячи політику елінізації населення, ввів у Єрусалимі і в усій Юдеї грецькі язичницькі звичаї. Він опоганив Єрусалимський храм, поставивши в нього статую Зевса Олімпійського, до поклоніння якому примушував юдеїв.

Дев'яносторічний старець — законоучитель Елеазар, який за прихильність до Мойсея закону був судимий, з твердістю пішов на муки і помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Елеазара: сім братів Маккавеїв та їхня мати Соломонія. Вони були засуджені в Антіохії царем Антіохом Єпіфаном, де, безстрашно визнали себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися принести жертву язичницьким богам. Старший з юнаків, який давав першим відповідь цареві від імені всіх семи братів, був підданий жахливим тортурам на очах в інших братів і матері; решта п'ять братів один за одним зазнали ті ж муки. Залишився сьомий брат, наймолодший. Антіох запропонував святій Соломонії схилити юнака до зречення, щоб їй залишився хоч останній син, але мужня мати зміцнювала і його в сповіданні Істинного Бога. Отрок рішуче відхилив вмовляння царя і так само твердо переніс муки, як і його старші брати.

Після смерті всіх дітей свята Соломонія, стоячи над їх тілами, піднесла руки з вдячною молитвою Богу і померла. Подвиг святих семи братів Маккавеїв надихнув Іуду Маккавея, і він підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і, здобувши перемогу, очистив Єрусалимський храм від ідолів.

Мощі семи святих мучеників Маккавеїв зберігаються в базиліці святого апостола Андрія в Кельні (Німеччина). Мощі Соломонії — в стамбульському Соборі Святого Георгія.

У святителя Григорія Богослова[2] є "Слово" на пам'ять братів Маккавеїв.

См. також[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]