Антіох IV Епіфан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антіох IV Епіфан
дав.-гр. Αντίοχος Δ' Ἐπιφανής
Antiochus IV Epiphanes - Altes Museum - Berlin - Germany 2017.jpg
Погруддя Антіоха IV у Старому музеї, Берлін.
Правління 175 до н. е.164 до н. е.
Коронація 175 до н. е.
Біографічні дані
Імена Мітрідат
Народження 215 до н. е. або 173 до н. е.[1]
Смерть 164 до н. е. або 162 до н. е.[1]
Фарс (остан), Іран
У шлюбі з Лаодіка IV[d]
Діти Антіох V Евпатор[2][1][3], Лаодіка VI[d], Александр I Балас і Лаодіка[d]
Династія Селевкіди
Батько Антіох III Великий[4][3]
Мати Лаодіка III[d]
Медіафайли у Вікісховищі?

Антіо́х IV, Антіох Епіфан (215 до н. е. — 164 до н. е.) — сирійський цар з 175 до н. е. Молодший син Антіоха III.

Зайняв Єрусалим у 170 до н. е., захопивши велику частину священних скарбів Храму, і встановив правління грецького типу, намагаючись викорінити юдаїзм. Це викликало повстання юдеїв, очолюване Макавеями.

Антіох помер у 164 до н. е., так і не змігши його придушити.

Образ Антіоха IV у культурі[ред. | ред. код]

Вчений Нікельсбург під час дослідження Книги Даниїла, висловив думку, що персонажі книги, Навуходоносор та Валтасар є масками для Антіоха IV та його сина[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]