Антіох IV Епіфан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антіох IV Епіфан
дав.-гр. Ἀντίοχος Ἐπιφανής
Antiochus IV Epiphanes - Altes Museum - Berlin - Germany 2017.jpg
Погруддя Антіоха IV у Старому музеї, Берлін.
Правління 175 до н. е.164 до н. е.
Коронація 175 до н. е.
Біографічні дані
Імена Мітрідат
Народження 215 до н. е.
Смерть не раніше 161 до н. е. і не пізніше грудень 164 до н. е.
У шлюбі з Лаодіка IV і Antiochisd
Діти Антіох V Евпатор[1][2][3], Лаодіка VI, Александр I Балас і Лаодіка
Династія Селевкіди
Батько Антіох III Великий[4][3][5]
Мати Лаодіка IIId
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Антіо́х IV, Антіох Епіфан (215 до н. е. — 164 до н. е.) — сирійський цар з 175 до н. е. Молодший син Антіоха III.

На думку дослідника Б. Скольника, Антіох IV зміг стати новим басилевсом завдяки підтримки вихідців з Мілету, які мали великий вплив при селевкідському дворі з часів правління його старшого брата[6].

Зайняв Єрусалим у 170 до н. е., захопивши велику частину священних скарбів Храму, і встановив правління грецького типу, намагаючись викорінити юдаїзм. Це викликало повстання юдеїв, очолюване Макавеями.

Антіох помер у 164 до н. е., так і не змігши його придушити.

Образ Антіоха IV у культурі[ред. | ред. код]

Вчений Джордж Нікельсбург під час дослідження Книги Даниїла, висловив думку, що персонажі книги, Навуходоносор та Валтасар є масками для Антіоха IV та його сина[7].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • George W E. Nickelsburg. Stories of Biblical and Early Post-Biblical Times // The Literature of the Jewish People in the Period of the Second Temple and the Talmud, Volume 2 Jewish Writings of the Second Temple Period : [англ.]. — 1984. — ISBN 978-90-04-27511-9.
  • Смирнов С. В. Милетяне и Селевкиды. (Заметка о роли придворных в A династическом кризисе II в. до н.э.) : [рос.] // Мнемон: Исследования и публикации по истории античного мира. — 2016. — № 16-2. — С. 79-86. — ISSN 1318-193X.