Антіох IV Епіфан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антіох IV Епіфан
дав.-гр. Αντίοχος Δ' Ἐπιφανής
Antiochus IV Epiphanes - Altes Museum - Berlin - Germany 2017.jpg
Погруддя Антіоха IV у Старому музеї, Берлін.
Правління 175 до н. е.164 до н. е.
Коронація 175 до н. е.
Біографічні дані
Імена Мітрідат
Народження 215 до н. е.
Смерть 164 до н. е., 162 до н. е.[1] або 161 до н. е.[2]
Фарс (остан), Іран
У шлюбі з Лаодіка IV
Діти Антіох V Евпатор[3][1][4], Лаодіка VI, Александр I Балас і Лаодіка[d]
Династія Селевкіди
Батько Антіох III Великий[5][4][2]
Мати Лаодіка III[d]
Медіафайли у Вікісховищі?

Антіо́х IV, Антіох Епіфан (215 до н. е. — 164 до н. е.) — сирійський цар з 175 до н. е. Молодший син Антіоха III.

Зайняв Єрусалим у 170 до н. е., захопивши велику частину священних скарбів Храму, і встановив правління грецького типу, намагаючись викорінити юдаїзм. Це викликало повстання юдеїв, очолюване Макавеями.

Антіох помер у 164 до н. е., так і не змігши його придушити.

Образ Антіоха IV у культурі[ред. | ред. код]

Вчений Нікельсбург під час дослідження Книги Даниїла, висловив думку, що персонажі книги, Навуходоносор та Валтасар є масками для Антіоха IV та його сина[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]