Дзвінкість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced
◌̬
Кодування
HTML (decimal) ̬
Юнікод (hex) U+032C

Дзві́нкість (англ. voice, voicing) — у мовознавстві якість звуку, що вимовляється з вібрацією голосових звязок; у фонетиці — тип фонації, що протистоїть глухості тощо. Приголосні звуки, які вимовляються дзівнко, називається дзвінкі́ при́голосні (англ. voiced consonants) звуки; у них шум переважає над голосом. У Міжнародному фонетичному алфавіті дзвінкість деяких приголосних позначається клиноподібним діакритичним знаком ⟨◌̬⟩ під основним символом звуку; для більшості дзвінких приголосних звуків існують окремі символи (наприклад: [b], [d], [g], [ɢ]], [p], [z]).

Дзвінкі приголосні[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). Sounds of the World's Languages. Blackwells.