Геез
| Геез | |
|---|---|
| ግዕዝ Gəʿəz | |
| Поширена в |  Ефіопія,  Еритрея |
| Регіон | Африка-Азія |
| Носії | Виключно в богослужінні |
| Писемність | ефіопське письмо |
| Класифікація | Афразійська
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | gez |
| ISO 639-3 | gez |
,_15th_century_(The_S.S._Teacher%27s_Edition-The_Holy_Bible_-_Plate_XII,_1).jpg)
Геез[1] — вимерла (у XIII ст.) мова афразійської мовної макросім'ї, яка мала певне поширення на території НДРЕ, Еритреї та в Ізраїлі, а раніше в Аксумському царстві. Є літургійною мовою ефіопської православної церкви, ефіопської католицької церкви, та еритрейської православної церкви. Мова ґеез перейшла в мови тиґре та тиґринську.[2]
Найдавніші письмові пам'ятки відносяться до III—IV ст.
В україномовних джерелах зустрічаються також варіанти написання геєз[3] та ґеез[4][2].
- a /æ/, < протосемітська *a; пізніше /e/
- u /uː/ < протосемітська *ū
- i /iː/ < протосемітська *ī
- ā /aː/, < протосемітська *ā; пізніше /a/
- e /eː/ < протосемітська *ay
- i /i/ < протосемітська *i, *u
- o /oː/ < протосемітська *aw
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Використовувалося ефіопське письмо.
Михайло Лучкай, відомий просвітитель Закарпаття, крім своїх головних праць з порівняльної граматики старослов'янської та української мов та «Історії Карпатської Руси», у 1815 склав у Відні невеликий словник двох основних ефіопських мов — амхарської та геез. У 1829 в Харківському університеті введено викладання мови геез, курс якої читав німецький вчений Б.-А. Дорн до 1836[5].
- ↑ Лучкай Михайло // Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліогр. слов. / упоряд.: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей, О. Д. Василюк ; редкол.: Матвєєва Л. В. (голов. ред.) [та ін.]. — К. : Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, 2011. — 260 с.
- ↑ а б Ю.-М. Левицький. Людські мови: енциклопедичний довідник. Ч.1. — Монреаль, Львів, 2013. — С. 388.
- ↑ Сівков І. В. Соматична лексика в арабській мові, мові іврит, англійській та українській мовах (структурно-семантичний та етимологічний аспекти) // Сходознавство. — 2014. — № 65-66. — С. 120.
- ↑ Капранов Я. В. Презентація наукових результатів квантитативної ностратичної верифікації ступенів споріднення афразійської, індоєвропейської і картвельської мовних сімей // Вісник КНЛУ. — 2020. — Т. 23, № 2. — С. 63-65. — (Філологія).
- ↑ Африканістика / П. В. Голобуцький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001.]
- Геез // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Мова геез на сайті Ethnologue: Geez. A language of Ethiopia (англ.)
- Мова геез на сайті Glottolog 3.0: Language: Geez [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |