Очікує на перевірку

Томас Геннінґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Геннінґ
нім. Thomas Henning
Народився9 квітня 1956(1956-04-09)[1] (68 років)
Єна, Гере[d], НДР
Місце проживанняНімеччина
Країна Німеччина
Діяльністьфізик, астроном, астрофізик, викладач університету
Alma materГрайфсвальдський університет
ЗакладГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Єнський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
Аспіранти, докторантиDaniel Apaid
Ilaria Pascuccid
ЧленствоЛеопольдина[2]
Нагороди

Томас К. Геннінґ (9 квітня 1956, Єна) — німецький астрофізик, експерт у галузі формування зір і планет, директор Інституту астрономії Макса Планка (з 2001 року).

Освіта і кар'єра

[ред. | ред. код]

Геннінґ вивчав фізику та математику в Грайфсвальдському університеті, спеціалізуючись на фізиці плазми. Він продовжив навчання в Єнському університеті, де його спеціалізацією була астрономія й астрофізика та отримав ступінь доктора філософії в 1984 році. В 1984–1985 роках він працював постдоком в Карловому університеті в Празі. Після цього Геннінґ повернувся до Єни, де працював асистентом у Єнській обсерваторії, зробивши габілітацію в 1989 році. Потім він був запрошеним науковцем в Інституті радіоастрономії Макса Планка в Бонні в 1989–1990 роках і запрошеним лектором в Кельнському університеті в 1991 році. Того ж року Геннінґ повернувся до Йенського університету, обійнявши посаду керівника дослідницького підрозділу Макса Планка «Пил в областях зореутворення», і займав цю посаду до 1996 року. У 1992 році Геннінґ став професором Єнського університету[3].

У 1999 році Геннінґ став завідувачем кафедри астрофізики Єнського університету. У той же час він став директором Астрофізичного інституту та Єнської обсерваторії. Томас Геннінґ був запрошеним професором в Амстердамському університеті, в Європейській південній обсерваторії в Чилі, в Університеті Саппоро та в Копенгагенському університеті. Між 2000 і 2007 роками він був співголовою дослідницької групи DFG «Лабораторія астрофізики» в Хемніці та Єні. З 2001 року Геннінґ є директором і науковим співробітником Інституту астрономії Макса Планка, де він очолює відділ формування планет і зір. Він зберігає свою професорську посаду в Єні, а в 2003 році приєднався до Гайдельберзького університету як почесний професор[3].

Робота

[ред. | ред. код]

Геннінґ досліджує питання формування зір і планет. Однією зі сфер його діяльності є спостереження та моделювання протопланетних дисків навколо молодих зір – раннього етапу еволюції планетних систем. З цією метою Геннінґ також проводить дослідження властивостей міжзоряного пилу та, загалом, фізики та хімії міжзоряного середовища – як теоретично, так і з використанням методів лабораторної астрофізики та спостережної астрономії. Його спостережна робота зосереджена на інфрачервоних і субміліметрових довжинах хвиль.

Протягом своєї кар’єри Геннінґ брав участь у ряді великих дослідницьких проєктів, включаючи створення інструментів для космічного телескопа ESA Herschel, космічного телескопа Джеймса Вебба та телескопів Європейської південної обсерваторії, будівництво Великого бінокулярного телескопа в Аризоні, проєкт «Формування планетних систем» за результатами спостережень космічного телескопу Spitzer, кілька проєктів за результатами спостережень космічного телескопу Herschel, огляди неба Pan-STARRS і HAT South Transit Network. Він також є членом Школи Макса Планка «Matter to Life»[4], співдослідником Гейдельберзького кластеру досконалості «Структури», співдослідником EDEN Transit Survey для пошуку землеподібних планет навколо зір спектрального класу M, співдослідником Heidelberg-Chile TESS Exoplanet Network, керівником лабораторії Інституту астрономії Макса Планка «Походження життя» та членом-засновником Європейського астробіологічного інституту. У 2019 році він отримав грант Європейської дослідницької радиа на свій проект «Від дисків, що утворюють планети, до планет-гігантів»[5][6].

Геннінґ є членом ряду астрономічних керівних і консультативних органів, включаючи Раду ESO, Раду CAHA, Раду директорів LBT і PS1, а також Науково-консультативну раду Обсерваторії Карла Шварцшильда[7].

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124568637 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Henning_Thomas_D.pdf
  3. а б Biographical note on the pages of the Max Planck Society (last accessed on 2011-10-15) and entry for Thomas Henning in Who's Who at Jena University [Архівовано 2015-02-15 у Wayback Machine.] (last accessed 2011-02-19).
  4. Köpfe der Max Planck School Matter to Life. Max Planck Schools (нім.). Max Planck Society. Процитовано 22 серпня 2019.
  5. Thomas Henning receives ERC Advanced Grant worth 2.5 million Euros for research of young planetary systems. News & Events MPIA. MPIA. 16 квітня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  6. ERC FUNDED PROJECTS. ERC: European Research Council (англ.). European Commission. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 22 серпня 2019.
  7. Sections "Forschungsprojekte" and "Mitgliedschaften und Funktionen" in the entry for Thomas Henning in Who's Who at the University of Jena [Архівовано 2015-02-15 у Wayback Machine.] last accessed 2011-02-19.
  8. Thüringer Forschungspreis – Preisträger. Thüringer Forschungspreis (нім.). Federal State of Thuringia. Процитовано 22 серпня 2019.
  9. List of Members. Leopoldina – Nationale Akademie der Wissenschaften (англ.). Процитовано 22 серпня 2019.
  10. Data base entry for minor planet 30882 at the Minor Planet Center (last accessed 2011-02-19).
  11. Punia, Punita (2018). Annual Technical Report 2016-17 (PDF). Mumbai: Tata Institute of Fundamental Research. с. 9.
  12. 2017 Cozzarelli Prize Recipients. Cozzarelli Prize | PNAS. Процитовано 22 серпня 2019.
  13. Press release by the Max Planck Institute for Astronomy, June 19, 2019(last accessed 2019-08-08); Membership data base entry at the Hungarian Academy of Science (last accessed 2019-08-08).

Посилання

[ред. | ред. код]