Перейти до вмісту

Фо (суп)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фо
Група стравголовна страва і Суп з локшиною Редагувати інформацію у Вікіданих
Походження В'єтнам Редагувати інформацію у Вікіданих
Необхідні компонентирисова вермішель Редагувати інформацію у Вікіданих

Фо (МФА: fɤ˧˩˧) — страва в'єтнамської кухні, суп з локшиною, в який при сервіруванні додають яловичину або курятину, іноді шматочки смаженої риби або рибні кульки. У першому випадку страва носить назву фо бо, а в другому — фо га[1], в третьому — фо ка. Фо вважається національною стравою В'єтнаму.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Фо походить від страви під назвою «сяо трау» (Xáo Trâu) – простого супу зі шматочками м’яса водяного буйвола та рисовою локшиною, приготованою на бульйоні. «Сяо трау» був популярною їжею на сільських ринках Ханоя.[3] Коли французи колонізували В'єтнам (Французький Індокитай) у 1880-х роках, вони привезли з собою і свої страву – рагу з овочів та яловичини під назвою пот-о-фе.

У 1860-х роках китайські торговці імпортували з Камбоджі понад 500 корів на місяць для продажу французькій армії.[4] На початку ХХ століття велика рогата худоба у В'єтнамі вважалася робочими тваринами і споживалася в їжу лише французами.[3] Кістки та м'ясні обрізки, що залишилися, перероблялися та продавалися кількома м'ясними крамницями в Ханої.

Оскільки місцеві жителі ще не споживали яловичину, вуличні торговці, які вже продавали суп з локшиною, побачили у цьому ринкову нішу.[5] Оскільки яловичина була недорогою, вуличні торговці в порту використовували її для приготування xáo bò (стрічкової локшини з яловичиною).[3]

У 1954 році закінчився Французький колоніальний період, і Женевська конференція розділила країну на Північний і Південний В'єтнам. Південні в'єтнамці додавали до супу багато інгредієнтів, таких як паростки квасолі, тайський базилік, соус чилі та ферментований бобовий соус, схожий на соус хойсін, тоді як північні в'єтнамці дотримувалися традиційного варіанту срави.

Фо у воєнний час

[ред. | ред. код]

Під час війни у ​​В'єтнамі дефіцит змусив державні закусочні фо в Ханої готувати суп без м'яса. Коли США почали відправляти безпілотні літальні апарати для фотографування Північного В'єтнаму в 1962 році, місцеві жителі глузливо називали свій пісний суп «Phở không người lái», що буквально означає «Фо без пілота». Це малося на увазі фо без м'яса.[5]

Глобалізація

[ред. | ред. код]

Возз'єднання Північного та Південного В'єтнаму в 1975 році призвело до масового відтоку біженців, багато з яких оселилися в Північній Америці, Франції та Австралії. Вони плекалт своє культурне коріння, відкриваючи невеликі ресторани по всьому світу, готуючи власний фо вдома та пригощаючи своїх друзів супом з локшиною. В'єтнамські ресторани фо пропонують традиційні бульйони та свіжоприготовлену локшину бань фо, але також розробляють нові варіації, такі як фо з лобстером, фо з яловичиною, приготований методом су-від, та фо зі смаженим рисом.[5] У 2011 році фо посів 28-е місце у списку «50 найсмачніших страв світу» за версією CNN Go.[6]

Приготування та різновиди рецептур

[ред. | ред. код]

Фо подається в мисці та містить, окрім міцного прозорого бульйону – зазвичай приготованого з яловичих кісток – рисову локшину (її роблять зазвичай роблять з рисового борошна) та традиційно тонкі скибочки яловичини (phở bò; phở tái, якщо м'ясо готується в мисці) або курки (phở gà). Ще додають інші інгредієнти – кільця цибулі або цибулі-порею, кінзу, м'яту, лайми, нарізаний перець чилі та різні спеції, такі як білий перець, бадьян та рибний соус. У південному В'єтнамі також додають в'єтнамський базилік та поростки бобів мунг. Ці інгредієнти зазвичай подають окремо на тарілках, щоб люди могли готувати суп на свій смак.

Страву прикрашають азійським різновидом базиліка, м'ятою, лаймом та проростками бобів мунг.

У В'єтнамі багато закусочних, що спеціалізуються на супі фо, який вважають дуже смачною та дешевою національною стравою. Там суп фо часто продають у вуличних кіосках з їжею. Традиційно це страва на сніданок, тому багато ресторанів, що спеціалізуються на фо, відкриваються рано вранці та закриваються десь близько полудня. У великих містах це обмеження щодо годин роботи зазвичай не дотримується.

У Північному та Південному В'єтнамі існують різні регіональні методи приготування: тоді як у Ханої на півночі В'єтнаму використовується досить легкий, злегка пряний бульйон, на теплому півдні м'ясні кістки часто обсмажують на вугіллі перед приготуванням, щоб зробити бульйон ще більш насиченим за кольором та смаком, а перед вживанням додають значно більше спецій.

Вшанування

[ред. | ред. код]

У 2017 році В'єтнамське відомство інтелектуальної власності оголосило 12 грудня «Міжнародним днем ​​Фо», щоб підкреслити важливість страви як культурного надбання.[7]

12 грудня 2021 року Google вшанував суп дудлом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Johnathon Gold Pho Town; Noodle stories from South El Monte Dec. 12-18 2008 LA Weekly
  2. ↑ Pho – Das Nationalgericht Vietnams » Vietnamesische Rezepte (нім.). 16 липня 2019. Процитовано 12 грудня 2025.
  3. ↑ а б в Nguyễn Ngọc Tiến (02 лютого 2011). Phở Hà Nội. hanoimoi (в'єтн.).
  4. ↑ Hot soup: Vietnam is a country divided by a common pho. The Economist (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 12 грудня 2025.
  5. ↑ а б в The History of Pho - Lucky Peach. Lucky Peach (амер.). 24 травня 2016. Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 12 грудня 2025.
  6. ↑ World's 50 most delicious foods. CNNGo.com (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 12 грудня 2025.
  7. ↑ tre, Tuoi (13 грудня 2018). Vietnam officially makes December 12 'Day of Pho'. Tuoi tre news (в'єтн.). Процитовано 12 грудня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фо_(суп)&oldid=46944182