Трабзон (вілайєт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа провінції Трабзон. Османська імперія
Провінція Трабзон (зел.) на контурній мапі Османської імперії

Вілайєт Трабзон[1] розміщувався на північному сході Османської імперії, на південному узбережжі Чорного моря. Площа провінції — 32 400 км².

Історія[ред.ред. код]

У 1867 році в рамках реформ часів Танзімату еялет Трабзон було перетворено на Трабзонський вілайєт.

У 1914 році вілайєт відігравав важливу роль в забезпеченні та пересуванню військ під час Першої світової війни. землія Трабзонського вілайєту проходив Кавказький фронт. У 1915—1916 роках в вілайєті османський уряд організував знищення понтійських греків. Тоді загинуло більше 140 тис. осіб. У 1916 році російські війська зайняли Трабзон й більшу частину вілайєту. У 1917 році вслід за захоплення влади більшовиками в Росії почався відхід Російських військ. Понтійські греки організували партизанський спротив туркам, що знову зайняли Трабзон. 1918 році відбулася капітуляція Османської імперії перед Антантою.

У 1919 році оголошено Республіку Понту, яку ніхто не визнав. Її столицею стало місто Трабзон. Планувалося утворити Понтійсько-Вірменську федерацію з огляду на кількість вірмен та понтійських греків мешкало в колишньому Трабзонському вілайєті. Втім у 1920 році війська Турецької республіки 9утворена з вілайєтів Анкара, Конья, Кастиамону) перейшло у наступ проти Греції на заході та Франції на півдні. після перемог у 1921 році почався наступ на Трабзон, який невдовзі було захоплено Слідом за цим за наказом мустафи Кемаля влаштовано різанину понтійських греків (в межах вілайєту загинуло до 100 тис. осіб).

Структура[ред.ред. код]

На початку XX століття вілаєт подразделялся на 6 санджаків: Самсун, Трабзон, Лазистан, Гюмюшхане, Орду та Гіресун.

Населення[ред.ред. код]

Згідно перепису населення 1908, населення провінції складало 1 587 164 осіб, з яких крім мусульманського населення (турки, лази, курди, черкеси 800 789 осіб складали: греки близько 700 000, вірмени близько 80 000 і ассирійці до 20 000 (за іншими даними число вірмен було вище).

Економіка[ред.ред. код]

Розвитку набули землеробство та рибна промисловість, а також тваринництво. Тут насамперед вирощували пшеницю (насамперед в Самсунському санджаку), ячмінь, овес, бобові, овочі, фрукти, горіхи. Вілайєт був значним виробником волоського горіху і фундуку. Виловлювали в значних кількостях фоцен, з яких робили масло, а також рибу, яку виловлювали 300 т на рік (на кінець 1860-х років). З 1870-х років знижується вирощування льону, коноплі та рису.

На кінець ХІХ століття нараховувалося 40 тис. биків і корів, 800 тис. овець і кіз, 50 тис. коней та віслюків. Наявність значного порту Трабзон (1885 року переобладнано) сприяло зовнішній торгівлі. У 1863 році проведено залізницю до Ерзурума, а звідти до Персії.

Було виявлено поклади свинцю, міді, заліза, марганцю, вугля, проте їх слабко розробляли через не бажання допускати до їх розробки іноземні компанії.

Примітки[ред.ред. код]