Монгольський тугрик
| Монгольський тугрик монг. төгрөг, tögrög | |
|---|---|
 Банкнота 10 тугрик | |
| Держава(и) | Монголія |
| Символ | ₮ |
| Центральний банк | Монголбанк |
| Вебсайт | https://www.mongolbank.mn |
| Валютні курси | |
| 1 USD | 3382.61 (28 лютого 2024) |
| 1 EUR | 3661.00 (28 лютого 2024) |
| 1 UAH | 88.37 (28 лютого 2024) |
 Монгольський тугрик у Вікісховищі | |
Монгольський тугрик (монг. төгрөг, tögrög) — валюта Монголії. Поділяється на 100 мунгу.
Тугрик замінив раніше використовувані монгольські долари, а також російські і китайські гроші і грошові сурогати, що мали обіг на території Монголії до 1925 року.
Нині в обігу перебувають банкноти номіналами від 10 до 20000 тугриків зразка 1993—2013 років.
До проголошення незалежної держави в грошовому обігу Монголії перебували переважно китайські і російські гроші, срібні долари, а також будь-яке срібло у зливках[1].
В квітні 1921 року за наказом барона Унгерна Міністерством Фінансів Монгольської Республіки були випущені 6 % зобов'язання у 10, 25, 50 і 100 лян (доларів), при чому 10 доларів прирівняні до одного барана, 25 доларів прирівняні бику, 50 доларів прирівнювались до коня і 100 доларів прирівняні до верблюда[2]. Доларами нові гроші назвали за те, що вони ходили паралельно із срібними доларами, які були в обігу на території Китаю. Монгольські долари стали першою з часів Імперії національною валютою Монголії.
Після того, як 13 червня 1924 року Монголія була оголошена народною республікою, уряд МНР звернувся за допомогою у створенні монгольської національної валюти до Радянського Союзу. За рішенням Ради Народних Комісарів СРСР 2 червня 1924 р. в Урге був заснований Монгольський торгово-промисловий банк (Монголбанк) на акціонерних засадах Наркомату Фінансів СРСР і уряду МНР.
Постановою уряду Монгольської Народної Республіки від 22 лютого 1925 року «Про проведення грошової реформи» нова національна валюта отримала назву «Тугрик»[1]. Тугрик — семантична калька китайського слова «юань» (букв. «коло», «цілий», «монета»)
Право емісії було надано Монголбанку.
Тугрик був введений в обіг в грудні 1925 року[3]. Нові грошові знаки були виготовлені в Радянському Союзі. Монети викарбували на Монетному дворі у Ленінграді, а банкноти надрукували на Держзнаку в Москві.
До 1928 року мало місце паралельне використання в обігу китайських грошей і тугриків, а 1 квітня 1928 року монгольський уряд ухвалив рішення про остаточне вилучення з обігу китайських грошей і срібних зливків[1]. Тоді ж забезпечення тугрика перевели на золото.
З 1925 року в грошовому обігу з'явились срібні монети номіналом в 1 тугрик і роздрібні мідні і срібні монети 1, 2, 5, 10, 15, 20, 50 мунгу, а також банкноти. На монетах і банкнотах першої емісії було вперше вміщено національно-релігійний символ монголів — сойомбо, який в наступних емісіях буде замінений на портрет Сухе-Батора.
Перший тугрик як монета випускався лише у 1925 році. Це була срібна монета 900 проби вагою у 20 грамів. Срібні монети номіналами в 10, 15,20 і 50 мунгу випустили у 1925, а у 1937 році ідентичні монети випустили вже у мідно-нікелевому сплаві. Вони містили легенди, виконані уйгурським алфавітом (кирилиця на монгольських монетах використовується з 1945 року). На перших випусках рік карбування позначався у відповідності з монгольським календарем (рік від проголошення МНР) і монгольськими цифрами.
З 1940 року в Монголії розпочали заміну паперових грошей. На нових банкнотах було вміщено портрет Сухе-Батора, а написи були зроблені кирилицею і уйгурським алфавітом.
Нові монети були введені в обіг у 1945 році. Вони були відкарбовані з латуні (1, 2 і 5 мунгу) і мідно-нікелевого сплаву (10, 15, 20 і 50 мунгу). Номінал монет вперше позначили арабськими цифрами, проте рік випуску все ще позначався за монгольським календарем. Змінився аверс монет — замість сойомбо на них з'явився герб із вершником. За розмірами і дизайном наслідували радянські копійки.
У 1959 році були випущені нові монети з алюмінієвого сплаву відкарбовані в КНР. При цьому, монети номіналом в 1,2 і 5 мунгу мали круглий отвір посередині. На нових монетах рік позначався вже за григоріанським календарем і арабськими цифрами.
У 1950 році Монголбанк встановив золотий вміст тугрика у 0.222168 г. По курсу Держбанку СРСР на кінець 1963 року 100 тугриків прирівнювались до 22 рублів 50 коп[4].
З 1966 року в обіг були випущені нові банкноти номіналами 1,3,5, 10, 25, 50 і 100 тугриків. За кольором і дизайном вони наслідували радянські рублі зразка 1961 року. На банкнотах номіналом в 1 турик, на відміну від більших номіналів, не був розміщений портрет Сухе-Батора. А на реверсах банкнот номіналом 50 і 100 тугриків розмістили зображення Урядового палацу Монголії. Подібні банкноти були випущені також у 1981 і 1983 роках. Фіолетову банкноту 25 тугриків у цих емісіях замінили серією номіналом в 20 тугриків, виконану у зелених тонах. На реверсах банкнот нового номіналу розмістили індустріальний пейзаж. У 1970 з'явились нові монети: 1, 2 і 5 мунгу карбувалися з алюмінію, а 10, 15, 20 і 50 мунгу — мідно-нікелевий сплав (75 % Cu; 25 % Ni). Монети відкарбовані на замовлення в НДР.
Випуск 1970 року повторювався в 1977, 1980 і 1981 році із заміною року емісій. Тираж 1977 року, як і попередній, замовили в Східній Німеччині, а емісії 1980—1981 років були першими монетами, що карбувались власними силами.
В умовах різкого зменшення радянської економічної допомоги Монголії стабільність тугрика почала падати. У 1990 році в державі встановили новий фіксований курс: 30 тугриків за 1 USD. У 1991—1992 році його тричі девальвували, а потім повністю скасували.
У 1971 році в обіг були випущені пам'ятні монети номіналом в 1 тугрик присвячені 50-річчю МНР із зображенням конного пам'ятника Сухе-Батару і написом «50 ЖИЛ» (50 років)[5]. Дизайн монети наслідував радянські пам'ятні рублі: номінал позначили прописом на гербовій стороні. У 1981 році була виконана друга емісія пам'ятних монет, вже на честь 60-річчя МНР із наслідуванням зображення попередньої монети. Пам'ятні тугрики карбували на замовлення в НДР. Латунний сплав монет відповідає сплаву східнонімецьких 20 пфенігів.
Монета на честь 65-річчя МНР (1986 р.) змінила дизайн: на реверсі зобразили погрудний профільний портрет Сухе-Батара.
В честь першого спільного радянсько-монгольського польоту в космос в 1981 році був викарбуваний ще один вид тугрика з алюміністої бронзи[5]. На монеті зобразили членів екіпажу «Зоюзу-39»: Володимира Джанібекова та Жугдердемідиїна Гуррагчу.
У 1984 році в обіг випустили монету присвячену 60-річчю монгольського банку, а у 1986 році монета присвячена року миру. У 1988 році представили монету присвячену Карлу Марксу.
| Рік | Зображення | Метал | Гурт | Діаметр
(мм) |
Товщина
(мм) |
Вага
(г) |
Тираж |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1971 | Латунь | 1921 — 1971 * НЗГ ТӨГРӨГ * | 32 | 2.65 | 14.9 | ||
| 1981 | Латунь | 1921 — 1981 * НЗГ ТӨГРӨГ * | 32 | 2.65 | 14.9 | ||
| 1981 | Алюмінієва бронза
(61-87 % Cu; 8-28 % Al; 5-11 % Ni) |
32 | 2.65 | 14.9 |
Монети мунгу були вилучені з обігу у 90-і роки ХХ ст. в зв'язку з інфляцією. Замість них випустили банкноти номіналами 10, 20 і 50 мунгу, які не були офіційно вилучені з обігу, проте нині не використовують через дрібну реальну вартість. Також були випущені нові монети номіновані у тугриках.
На банкнотах від 1 до 100 тугриків зображено однаковий портрет Сухе-Батара. На більших банкнотах зображено портрет Чингісхана. На зворотах — пейзажі із символами кочового життя. Банкноти захищені водяними знаками з тими ж портретами і абревіатурою Монголбанк. Елементами захисту також є смуга з мікротекстом Mongolbank по лівому краю купюри і металізована цвітозмінна смуга.
У 2010 руці Монголбанк випустив банкноти покриті полімерною плівкою. (Банкноти датовані 2009 роком).
В наш час в обігу залишаються банкноти від 10 до 20000 тугриків і монети 20, 50, 100, 200 і 500 тугриків.
| Номінал | Аверс | Реверс | Розмір | Колір |
|---|---|---|---|---|
| 10 мунгу | 45 × 90 мм | Рожевий | ||
| 20 мунгу | 45 × 90 мм | Жовто-коричневий | ||
| 50 мунгу | 45 × 90 мм | Зелено-блакитний | ||
| 1 тугрик | 115 × 57 мм | Жовто-коричневий | ||
| 5 тугрик | 120 × 60 мм | Помаранчевий | ||
| 10 тугрик | 125 × 61 мм | Зелений | ||
| 20 тугрик | 130 × 65 мм | Червоно-фіолетового | ||
| 50 тугрик | 135 × 66 мм | Коричневий | ||
| 100 тугрик | 140 × 68 мм | Фіолетовий | ||
| 500 тугрик | 145 × 70 мм | Зелений | ||
| 1000 тугрик | 150 × 72 мм | Синій | ||
| 5000 тугрик | 150 × 72 мм | Рожево-фіолетовий | ||
| 10000 тугрик | 150 × 72 мм | Помаранчевий | ||
| 20000 тугрик | 150 × 72 мм | Вапно та фіолетовий |
- ↑ а б в История Монгольской Народной Республики / Матвеева Л. В. (ред.). — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Наука, главная редакция восточной литературы, 1983. — С. 364
- ↑ Л.Иольсон Живая валюта // Советский коллекционер. — 1924, № 11-12. — с.18-19
- ↑ Монгольская монета // Бурят-Монгольская правда. — № 286 (678) 12 декабря 1925. — С. 3
- ↑ Финансово-кредитный словарь. В 2 томах / ред. В. П. Дьяченко. — Т.2. — М.: Госфиниздат, 1964. — С. 428
- ↑ а б Ларин-Подольский И. А. Юбилейные и памятные монеты мира: иллюстрированная энциклопедия / И. А. Ларин-Подольский. — М.: Издательство «Э», 2016. — 256 с.
- Обігові монети Монголії(російська)
- Обігові банкноти Монголії(російська)
