Українка (Білогірський район, Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Українка
Ukrainskoe 2.JPG
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада/громада Зуйська селищна рада
Код КОАТУУ 0120755310
Облікова картка Українське 
Основні дані
Населення 93
Поштовий індекс 97632
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°07′49″ пн. ш. 34°16′46″ сх. д. / 45.13028° пн. ш. 34.27944° сх. д. / 45.13028; 34.27944Координати: 45°07′49″ пн. ш. 34°16′46″ сх. д. / 45.13028° пн. ш. 34.27944° сх. д. / 45.13028; 34.27944
Місцева влада
Адреса ради 97630, АРК, Білогірський район, смт. Зуя, вул. Шосейна, 64
Карта
Українка. Карта розташування: Україна
Українка
Українка
Українка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Українка
Українка

Українка у Вікісховищі?

Украї́нка (до 1948 року — Тубенкой[1]; у 1948—2012 — Українське[2]; крим. Töbenkӧy, рос. Украинка) — село в Україні, в Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Зуйській селищній раді. Населення за переписом 2001 року становить 96 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Невелике село Українка знаходиться на північному заході району. Розташоване в степовій зоні Криму, в долині Зуї, на обох берегах річки. Висота над рівнем моря — 171 м. Сусідні села: Володимирівка — приблизно за 1,2 км вище по долині і Новожилівка — за 3,5 км на північний захід. Відстань до райцентру — близько 32 кілометрів, відстань до залізничної станції Прольотна — близько 18 км.

Історія[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства «Казі Аскер Кесек» входив в Зуйський кадилик Акмечетського каймакамства[3].

Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області.

За переписом 1805 року в селі Казіаскер налічувалося 20 дворів і 106 жителів, виключно кримських татар. В 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, поселення приписали до Зуйської волості.

Ukrainskoe 4.JPG

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року була скасована волосна система і село включили до складу новоствореного Сарабузського району Сімферопольського повіту, а в 1922 році повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких був ліквідований Сарабузський район, утворений Сімферопольський і село включили до його складу.

Незабаром після звільнення Криму, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, всі кримські татари були депортовані в Середню Азію. А вже 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму», за яким в Карасубазарський район з Тамбовської області переселялося 6000 осіб.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР, від 18 травня 1948 року, Тубенкой було перейменовано в Українське[4].

Після ліквідації в 1959 році Зуйського району, село включили до складу Білогірського району.

Примітки[ред. | ред. код]