Порошенко Марина Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марина Анатоліївна Порошенко
Марина Анатоліївна Порошенко
COA of Kyiv Kurovskyi.svg Депутатка Київської міської ради
Нині на посаді
На посаді з 14 грудня 2020
Logo of the Ukrainian Cultural Foundation.svg Голова Українського культурного фонду
19 січня 2018 — 16 грудня 2019
Попередник посаду започатковано
Наступник Михайло Захаревич
Flag of Ukraine.svg Перша пані України
7 червня 2014 — 20 травня 2019
Попередник

Людмила Янукович

Ганна Турчинова (в.о)
Наступник Олена Зеленська
Народилася 1 лютого 1962(1962-02-01) (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Відома як лікарка, кардіолог, телеведуча, політична діячка, мистецтвознавець
Місце роботи Український культурний фонд
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Освіта Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Політична партія Європейська солідарність
Батько Анатолій Михайлович Переведенцев (13.03.1933-20.08.2020)
Мати Переведенцева Людмила Миколаївна (18.02.1936 — 10.11.2020[1])
У шлюбі з Порошенко Петро Олексійович
Діти Олексій (1985)
Євгенія (2000)
Олександра (2000)
Михайло (2001)
Релігія православ'я

Мари́на Анато́ліївна Пороше́нко (у дівоцтві —Переведенцева, нар. 1 лютого 1962, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська політична та громадська діячка. Дружина п'ятого президента України Петра Порошенка (2014—2019). З 2020 року є депутаткою Київської міської ради від партії «Європейська Солідарність», очолювала список цієї партії в Києві на виборах 2020 року.

Голова Ради Благодійного фонду Петра Порошенка. У 2018—2019 роках — голова Українського культурного фонду.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1 лютого 1962 року в Києві. Батько певний час працював заступником міністра охорони здоров'я УРСР.[2]

У 1980—1986 роках навчалася у Київському медичному інституті. Закінчила аспірантуру й 1991 року захистила кандидатську дисертацію[3].

Після закінчення інституту працювала лікаркою в кардіологічному відділенні Жовтневої клінічної лікарні в Києві.

Була помічницею народного депутата 4-го скликання Віктора Короля на громадських засадах[4].

У 2005—2007 роках навчалася й закінчила з відзнакою Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» й здобула кваліфікацію «мистецтвознавець-експерт».[5]

Після парламентських виборів 2014 року Марина Порошенко стала помічницею депутата-мажоритарника із Вінниці Григорія Заболотного на громадських засадах[6].

З 2016 до 2020 року — член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»[7][8].

З 19 січня 2018 до грудня 2019 року — Голова Українського культурного фонду[9][10][11].

16 вересня 2020 року стало відомо, що Марину Порошенко висунули першим номером у списку кандидатів у депутати до Київської міської ради від партії «Європейська Солідарність»[12]. За результатами місцевих виборів у Києві «Європейська Солідарність» здобула 20,5 % голосів, і Марина Порошенко стала депутаткою Київради[13].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

2015 року взяла участь в акції до Дня матері в Україні. Учасники, що зібралися в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка, висадили сорт троянд «Леонардо да Вінчі Ред» та «Дрофа», склали слово «МАМА» із чорнобривців метровими літерами. Кошти, що зібрали під час конкурсів, були передані для лікування дітей лікарні «Охматдит»[14].

Голова Ради Благодійного фонду Петра Порошенка[15].

Родина[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Улюблені заняття — шиття, в'язання та кулінарія. Разом з чоловіком регулярно відвідує церемонію «Людина року» та виставки в «Мистецькому Арсеналі». Марина Порошенко разом з Юрієм Луценком хрестили доньку Юрія Стеця Єву.[19][20]

Під час інавгурації Петра Порошенка вона була одягнена в сукню дизайнера Лілії Григорівни Пустовіт.[21]

З 15 травня 2017 р. до 2019 року на телеканалі «Україна» в програмі «Ранок з Україною» виходила рубрика «В ритмі спорту» з Мариною Порошенко[22][23][24][25].

Нагороди[ред. | ред. код]

12 листопада 2016 року М.Порошенко отримала нагороду Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в категорії «Знакова постать»[26].

За словами організаторів заходу, Марина Порошенко «удостоєна цієї нагороди як відома громадська діячка, представник України на міжнародній арені в питаннях гуманітарної та соціальної діяльності, а також ініціатор і ідейний натхненник проєкту, спрямованого на соціалізацію дітей з інвалідністю та створення для них доступного освітнього середовища».

« «Уся моя робота та робота моєї команди спрямована на покращення життя дітей України, зокрема дітей з інвалідністю. Цю нагороду я присвячую всім українським жінкам — матерям і берегиням. Я дякую їм за повсякденну нелегку працю на благо української сім'ї, українського суспільства й усієї Української держави»[27]. «

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Померла теща Петра Порошенка. nv.ua (uk). Процитовано 2020-11-10. 
  2. Петр Порошенко: «Сейчас уже могу сказать, что когда ездил в Луганскую область, моя машина была обстреляна, и всю нашу группу пытались захватить в заложники» (рос.)
  3. Відповідь на запит Головному редактору Київського бюро Радіо Свобода. rferl.org. 
  4. Посіпаки: Порошенко Марина Анатоліївна, помічник народного депутата. posipaky.info. Процитовано 2020-10-11. 
  5. Марина Порошенко продемонструвала свій диплом мистецтвознавця /Укрінформ, 07.02.2018/
  6. Бізнес на мандаті. Чиї інтереси обслуговують нові парламентарі?. Українська правда (uk). Процитовано 2020-10-11. 
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №566/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-10-11. 
  8. Затверджено новий склад Ради з питань розвитку Мистецького арсеналу. Арсенал (uk). Процитовано 2020-10-11. 
  9. Марину Порошенко обрано Головою Українського культурного фонду /Сайт Міністерства культури України, 19.01.2018/
  10. Марина Порошенко пожалілась, що її звільняють через прізвище. Бородянський відповів. suspilne.media. Процитовано 2020-10-11. 
  11. Жена Порошенко досрочно увольняется из Культурного фонда. LIGA (ru). 2019-12-16. Процитовано 2020-11-22. 
  12. "Порошенко, але не Петро": хто очолить список Європейської Солідарності на виборах до Київради. Інтернет-видання "Час-Дій" (uk). 2020-09-16. Процитовано 2020-09-22. 
  13. Депутати Київради | КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА. kmr.gov.ua. Процитовано 2020-12-07. 
  14. Акція до Дня Матері за участю Марини Порошенко
  15. 45 ТИСЯЧ СОЛОДКИХ ПОДАРУНКІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ПЕРЕДАВ МІСТУ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПЕТРА ПОРОШЕНКА 18.12.2012. Архів оригіналу за 05.06.2014. Процитовано 01.06.2014. 
  16. История любви Петра и Марины Порошенко
  17. Теща Порошенко была против этого брака, а теперь оправдывается
  18. Петр Порошенко: «Сейчас уже могу сказать, что когда ездил в Луганскую область, моя машина была обстреляна, и всю нашу группу пытались захватить в заложники»
  19. Юрий Луценко призывает избрать Президентом своего кума. Архів оригіналу за 29 травень 2014. Процитовано 27 травень 2014. 
  20. Луценко, Порошенко і Стець породичалися. ФОТО. ВІДЕО
  21. Инаугурационный гардероб первой леди Марины Порошенко разработан украинскими дизайнерам. Unian. Процитовано 2014-6-7. 
  22. Дружина Порошенка показуватиме вправи на каналі Ахметова. Українська правда. 2017-04-29. Процитовано 2017-05-17. 
  23. Канал «Україна» запускає нову рубрику в програмі «Ранок з Україною». Телеканал Україна. 2017-05-05. Процитовано 2017-05-17. 
  24. Порошенко натякнув, що дружина сама вирішила піти на канал Ахметова. Українська правда. 2017-05-14. Процитовано 2017-05-17. 
  25. Канал Украина (2017-05-15). «В ритме спорта»: зачем перед физическими упражнениями нужна разминка | Ранок з Україною на сайті YouTube
  26. Марина Порошенко отримала відзнаку Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття»
  27. Марину Порошенко оголосили «Жінкою ІІІ тисячоліття»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]