Очікує на перевірку

Умберто Боччоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умберто Боччоні
італ. Umberto Boccioni
Народження19 жовтня 1882(1882-10-19)[1][2][…]
Реджо-Калабрія, Калабрія, Італія[4]
Смерть17 серпня 1916(1916-08-17)[2][3][…] (33 роки) або 16 серпня 1916(1916-08-16)[6] (33 роки)
 Верона, Венето, Італія[4]
(падіння з коняd)
ПохованняMonumental Cemetery of Veronad
Національністьіталійці[7]
Країна Королівство Італія
 Італія[8]
Жанрфігуративізм, портрет[4], ведута[4] і пейзаж[4]
НавчанняРимська академія витончених мистецтв і Венеційська академія витончених мистецтв
Діяльністьхудожник, скульптор, рисувальник, фотограф, художній критик, художник-гравер, митець
Напрямокфутуризм[7]
Роки творчості1907[4]1916[4]
ТвориThe City Risesd, Unique Forms of Continuity in Spaced і The Street Enters the Housed
УчасникПерша світова війна
Роботи в колекціїМузей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[9], Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Музей Креллер-Мюллер, Sprengel Museumd, Музей Соломона Гуггенгайма, Брера, Von der Heydt Museumd, Музей Новеченто (Мілан), Колекція Пеггі Гуггенхайм, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Баварські державні колекції картин, Музей Ізраїлю, Ackland Art Museumd[10], Gallerie d'Italia - Milanod, Galleria d'arte moderna Ricci Oddid, Galleria nazionale di Cosenzad, MASI Luganod, Estorick Collection of Modern Italian Artd, Print Collectiond[11], Nakanoshima Museum of Art, Osakad і Museum of Modern and Contemporary Art of Trento and Roveretod

CMNS: Умберто Боччоні у Вікісховищі

Умберто Боччоні (італійська вимова: [umˈbɛrto botˈtʃoːni]; нар. 19 жовтня 1882 — 17 серпня 1916) — італійський художник, скульптор і теоретик футуризму. Допоміг сформувати революційну естетику футуризму. Незважаючи на своє коротке життя, його підхід до динамізму форми і деконструкції твердої маси наслідували митці тривалий час після його смерті.[12] Твори Боччоні є в багатьох публічних музеях мистецтв, а 1988 року Музей мистецтва Метрополітен в Нью-Йорку організував велику ретроспективу на 100 творів митця.[13] Музей Новеченто у Мілані володіє одним з найповніших зібранням робіт художника різних періодів і чудово ілюструє поступову зміну та вдосконалення художнього стилю.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Реджіо-Калабрія у сім’ї Раффаеле Боччоні та Чечілії Форлані. Завдяки роботі батька у префектурі, сім’я часто переїздила та у різний час проживала у Форлі, Генуї, Падуї та Катанії. Після переїзду у Рим у 1901 році знайомиться з Джино Северіні з яким починає відвідувати уроки малюнку Джакомо Балли[14]. Окрім девізіонізму, Балла навчає молодого художника техніці французького імпресіонізму та постімпресіонізму.

Задля покращення навичок, у 1906 році Боччоні їде до Парижу, тогочасного центру мистецтва Європи. Повернувшись до Італії у 1907 році не довго бере уроки у Венеційській академії витончених мистецтв.

У Мілані мешкає за адресою via Adige 23 в районі Порта Романа - Віджентіно поряд з сучасним музеєм Fondazione Prada[15]. Саме вигляд з балкона своєї квартири можна побачити на багатьох картинах митця (Autoritratto 1908, Il mattino 1909, Crepusculo 1909, Officine a Porta Romana 1909, La citta che sale 1910, Campagna Lombarda 1910, La strada entra nella casa 1911, Visioni simulatnee 1911). Боччоні багато подорожував і мав можливість відвідати багато музеїв, майже вступаючи в симбіоз з деякими художниками, яких він спостерігав, особливо з інших періодів, таких як Мікеланджело, а також з Франческо Філіппіні, який надихнув його на дослідження Ломбардії. пейзаж і робота на селі, згідно з концепціями філіпінізму.

Період дивізіонізму

[ред. | ред. код]

З переїздом до Мілану Боччоні пише більшість своїх до-футуристичних робіт. Цей період триває до 1910 року. У Мілані починає вивчати роботи визначних італійських дивізіоністів Джузеппе Пеліцца да Вольпедо та Гаетано Превіаті[16]. До цього періоду відносяться дивізіоністичні картини художника які присвячені соціальній та урбаністичним тематикам. Оскільки художник мешкає з матір’ю та сестрою, вони дуже часто стають протагоністами його полотен.

Художні роботи періоду

[ред. | ред. код]
  • Autoritratto, 1905
  • La signora Virginia, 1905
  • Il mattino, 1909
  • Crepusculo, 1909
  • Officine a Porta Romana, 1909
  • Campagna Lombarda 1910
  • Tre donne, 1909-1910
  • Rissa in Galleria 1910

Період футуризму

[ред. | ред. код]

У 1909 разом з Карло Карра, Луїджі Руссоло, Джакомо Балла та Джіно Северіні підписує Маніфест художників футуристів, опублікований Філіппо Томмазо Марінетті. Це стає початком художніх експериментів Боччоні і формує художника, як одного з основних представників італійського та світового футуризму. Картини передають динамізм і присвячені темам урбанізму та технологічного прогресу.

На цей період припадають експерименти Боччоні зі скульптурою. Аналогічно до картин, у своїх небагатьох скульптурах артист передає ідею динамізму та руху.

Художні роботи періоду

[ред. | ред. код]
  • La città sale, 1910-1911
  • La strada entra nella casa, 1911
  • Stati d’animo I., 1911
  • Materia, 1912
  • Dinamismo di un ciclista, 1913
  • Il bevitore, 1914
  • Dinamismo di una testa di donna, 1914

Скульптура

[ред. | ред. код]
  • Forme unique della continuità nello spazio, 1913
  • Sviluppo di una bottiglia nello spazio, 1913
  • Antigrazioso, 1912-1913
  • Dinamismo di un cavallo in corsa + case, 1914-1915

Смерть

[ред. | ред. код]

З початком Першої світової війни Боччоні приймає рішення вступити до лав італійської армії. У 1916 році митець помирає після необережного падіння з коня під час військового тренування[17].

Визнання

[ред. | ред. код]

Скульптура Forme unique della continuità nello spazio зображено на італійській монеті у 10 євро центів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Umberto Boccioni
  3. а б Umberto BoccioniOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. а б в г д е ж RKDartists
  5. SNAC — 2010.
  6. Find a Grave — 1996.
  7. а б Encyclopædia Britannica
  8. https://www.workwithdata.com/person/umberto-boccioni-1882
  9. http://www.moma.org/collection/works/32963
  10. https://ackland.emuseum.com/people/3008/umberto-boccioni/objects
  11. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/403184
  12. Museum of Modern Art – Umberto Boccioni in the Collection.
  13. Michael Brenson (16 September 1988). Met Retrospective Explores Boccioni And Futurism. The New York Times. Retrieved October 2015.
  14. Gino Severini, frammenti di vita parigina. Процитовано 28 травня 2022.
  15. Self-Portrait - Umberto Boccioni. pinacotecabrera.org (амер.). Процитовано 28 травня 2022.
  16. Umberto Boccioni - Biografia e opere a Milano - Arte.it. www.arte.it (італ.). Процитовано 28 травня 2022. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  17. Umberto Boccioni | Italian painter | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 28 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Umberto Boccioni papers, 1899—1986(англ.)
  • Bora, Giulio, and Giulio Bora. 6: Nascita e sviluppi dell’arte del 20. secolo. Electa/B. Mondadori, 2003.