Економіка Австрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Австрії
Vienna DC.JPG
Донауштадт (Дунай-місто), Відень
Валюта 1 євро = 100 центів
Фінансовий рік календарний рік
Організації ЄС, WTO, OECD
Статистика
ВВП $415,9 млрд (2016)
Ріст ВВП 1,4% (2016)
ВВП на душу населення $47.900 (2016)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 1,3%, промисловість: 28,1%, послуги: 70,7% (2015)
Інфляція (ІСЦ) 0,9% (2016)
Населення
поза межою бідності
4% (2014)
Індекс Джіні 29,2 (2013)
Робоча сила 3.944 млн. (2016)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (0,7%), промисловість (25,3%), послуги (74%) (2016)
Безробіття 6,1% (2016)
Галузі виробництва будівництво, обладнання, транспортні засоби та запчастини, продовольство, метали, хімікати, ліс і деревообробка, папір та картон, засоби зв'язку, туризм
Зовнішня діяльність
Експорт $141,9 млрд (2016)
Експортні товари машини та обладнання, транспортні засоби та запасні частини, папір та картон, вироби з металів, хімікати, залізо і сталь, текстиль, продукти харчування
Партнери Німеччина Німеччина 29,4%
Flag of the United States.svg США 6,4%
Італія Італія 6,1%
Швейцарія Швейцарія 5,7%
Франція Франція 4,4%
Словаччина Словаччина 4,2% (2015)
Імпорт $138,6 млрд (2016)
Імпортні товари машини та устаткування, автомашини, хімікати, вироби з металів, нафта і нафтопродукти, продукти харчування
Партнери Німеччина Німеччина 41,5%
Італія Італія 6,3%
Швейцарія Швейцарія 6%
Чехія Чехія 4,2% (2015)
Державні фінанси
Борг 85,8% ВВП (2016)
Доходи 187,3 млрд. (2016)
Витрати 192,6 млрд. (2016)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Австрія — одна з найрозвиненіших держав Європи.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Будівля фінансового центру у Відні

На межі ХХ-XXI ст. за рівнем прибутків на душу населення займає 9-е місце у світі. Основні галузі економіки: машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), металургійна, харчова, текстильна, хімічна, електрична, паперова, гірнича, виробництво алюмінію, туризм. Понад 20% промислової продукції створюється в держсекторі (металургійні, гірничодобувні галузі, енергетика). Найбільший зарубіжний інвестор — Німеччина (бл. 30% інвестицій). Третина обсягу промислового виробництва припадає на державний сектор економіки. Незважаючи на гористу місцевість, використання сучасних методів землеробства дає Австрії можливість забезпечувати продуктами 3/4 потреб внутрішнього ринку. У країні виробляють майже всі види сільськогосподарської продукції. Одна з найважливіших галузей — тваринництво. Для виноробства вирощують виноград, ліси дають сировину для целюлозно-паперової промисловості. Австрія — високоіндустріальна країна, хоч більшість населення працює в сфері роздрібної торгівлі, банківського обслуговування, охорони здоров'я, освіти і туризму, який є однією з найприбутковіших галузей в економіці (понад 170 млрд шил. на рік). Торгує більш ніж з 150 країнами світу. Розвинуті всі види сучасного транспорту. Річкові порти: Лінц, Відень.

ХХ століття[ред.ред. код]

Сучасний Відень

Упродовж тривалого часу в ХХ ст. країна залежала від зовнішньої допомоги, і тільки в 1937 змогла створити економічну базу. У березні 1938 Австрія була приєднана до Німецького рейху. Тяжкі руйнування в результаті війни, радянська окупація Віденського басейну, важливого промислового району Австрії, і післявоєнний поділ країни державами-переможницями призвели до повної перебудови економіки Австрії. План Маршалла й інші форми допомоги з боку США мали вирішальне значення для перебудови австрійської економіки. Протягом 10 років (1945–1955) значна частина економіки країни, включаючи її життєво важливі нафтові ресурси, не перебувала під австрійським контролем і не могла сприяти її реконструкції. У 1946 понад 70% австрійських підприємств були націоналізовані, у тому числі три найбільші комерційні банки, значна частина підприємств важкої промисловості, підприємства нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості. Економіка Австрії стабільно розвивалася з кінця 1950-х і до середини 1970-х років. На початку 1980-х років відбулося уповільнення зростання, після 1988 — нове його прискорення. З 1992 темпи зростання економіки знову сповільнилися через міжнародний економічний спад, зменшення експорту і високі темпи інфляції. У 1993 уряд приступив до реалізації великої програми приватизації промислових холдингів, у рамках загального плану залучення іноземних інвестицій. Зростання споживчого попиту в сусідніх з Австрією країнах Східної Європи в середині 1990-х років сприяло пожвавленню економіки країни. Після приєднання в 1995 до ЄС Австрія різко скоротила державні витрати, готуючись вступити до Європейського валютного союзу. Ці заходи також сповільнили загальне зростання економіки. А. — імпортер енергії.

Найстарішим промисловим центром, який значно розширився після виведення радянських військ, є Віденський промисловий басейн, що виробляє метали, текстиль і продукти харчування. Долина рік Мур і Мюрц у Штирії є центром металургії, виробництва автомобілів, паперу і деревини, а також продукції важкого машинобудування. Серед нових промислових центрів виділяється трикутник Лінц — Вельс — Штайр у Верхній Австрії, що має вигідне географічне положення. Найбільші промислові підприємства цього району — Об'єднаний австрійський металургійний і сталеливарний комбінат і Австрійський азотно-туковий завод у Лінці.

Внутрішнє виробництво енергії покриває лише приблизно третину енергетичних потреб країни.

Розвинутий туризм (гірськолижні курорти).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.

Посилання[ред.ред. код]