Ферміон Майорани
Ферміон Майорани — гіпотетична частинка зі спіном 1/2, що є власною античастинкою. Можливість існування такої частинки теоретизував Етторе Майорана 1937 року[1]. Ферміон Майорани може бути тільки нейтральною частинкою. У контексті, коли мова йде про ферміон Майорани, всі інші ферміони, що не є власними античастинками, називають діраковими.
Жоден ферміон у рамках Стандартної моделі не є ферміоном Майорани. Однак, нейтрино може бути ферміоном Майорани, якщо вийти за межі Стандартної моделі. Якщо нейтрино має масу і є ферміоном Майорани, то можливий безнейтринний подвійний бета-розпад, в якому число лептонів не зберігається. Досі жодного випадку безнейтринного подвійного бета-розпаду не спостерігалося. Якщо він існує, то це надзвичайно рідкісна подія. Однак, експерименти з його реєстрації продовжуються, оскільки це задача, що стосується фундаментальних засад фізики.
Квазічастинки як майоранівські ферміони[ред. | ред. код]
У фізиці конденсованих середовищ розглядається можливість існування квазічастинок, що описуються як майоранівські ферміони. Наразі немає остаточних та переконливих свідчень про існування таких квазічастинок, проте було зроблено експерименти, у яких спостерігалися "кандидати" на ферміони Майорани.
У 2012 році вчені з Делфтського технічного університету повідомили про свій експеримент із напівпровідниковою нанодротиною з антимоніду індію, приєднаною з одного боку до звичайного металевого електорода, а з іншого — до надпровідного електрода[2][3]. Ефекти, які вдалося спостерігати у такій системі, можна пояснити за допомогою гіпотези про утворення квазічастинок ферміонів Майорани у цій нанодротині.
В 2014 році вченими Принстонського університету вперше спостерігалися свідчення зв'язаних станів Майорани при використанні низько-температурного тунельного мікроскопа.[4][5] Було припущено, що зв'язані стани Майорани з'являються на краях рядка атомів заліза на поверхні свинцю, коли той знаходиться в стані надпровідності. Фізик Джейсон Аліцеа з Каліфорнійського технологічного інституту, що не брав участі в цьому відкритті, сказав що ця робота надає «переконливе свідчення» існування ферміонів Майорани, але «ми повинні припускати можливість інших пояснень — навіть якщо прямо зараз немає відповідних кандидатів»[6].
Потенційне застосування[ред. | ред. код]
Ведеться дискусія стосовно можливості побудови кубітів (ключової складової квантового комп’ютера) на базі квазічастинок майоранівських ферміонів[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ E. Majorana (1937). Teoria simmetrica dell’elettrone e del positrone. Nuovo Cimento (Italian) . 14: 171. Переклад англійською.
- ↑ Signatures of Majorana Fermions in Hybrid Superconductor-Semiconductor Nanowire Devices. 25 May, 2012. doi=10.1126/science.1222360
- ↑ Elusive Majorana fermions may be lurking in a cold nanowire, Ars Technica. http://arstechnica.com/science/2012/04/experiment-may-have-found-majorana-fermions-in-a-nanowire/ [Архівовано 19 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Nadj-Perge, Stevan; Drozdov, Ilya K.; Li, Jian; Chen, Hua; Jeon, Sangjun; Seo, Jungpil; MacDonald, Allan H.; Bernevig, B. Andrei; Yazdani, Ali (2 жовтня 2014). Observation of Majorana fermions in ferromagnetic atomic chains on a superconductor. Science. doi:10.1126/science.1259327.
{{cite journal}}:|url-access=вимагає|url=(довідка); Cite використовує застарілий параметр|subscription=(довідка); Недійсний|displayauthors=9(довідка) - ↑ Majorana fermion: Physicists observe elusive particle that is its own antiparticle. Phys.org. 2 жовтня 2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ New Particle Is Both Matter and Antimatter. Scientific American. 2 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 липня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||