JavaScript

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
JavaScript
Unofficial JavaScript logo 2.svg
Парадигма імперативна, елементи функціональної, об'єктно-орієнтована (прототип-орієнтована)
Дата появи 1995
Творці Брендан Айк
Розробник Netscape Communications Corporation, Mozilla Foundation
Останній реліз ECMAScript 2020[1] (червень 2020)
Тестова версія (27 липня 2010)
Система типізації динамічна, качина
Основні реалізації V8, SpiderMonkey, Rhino, KJS, Carakan, Chakra (Microsoft)
Під впливом від Scheme, Self, Java, C, Python
Вплинула на ActionScript, CoffeeScript, Dart, JScript .NET, Objective-J, QML, TypeScript, LiveScript
Звичайні розширення файлів .js
CMNS: JavaScript у Вікісховищі
Розширення файлу: .js
MIME-тип: application/javascript
text/javascript (застаріла)[2]
Узагальнений ідентифікатор типу: com.netscape.javascript-source[3]
Тип формату: текстовий файл

JavaScript (JS) — динамічна, об'єктно-орієнтована[4] прототипна мова програмування. Реалізація стандарту ECMAScript. Найчастіше використовується для створення сценаріїв вебсторінок, що надає можливість на боці клієнта (пристрої кінцевого користувача) взаємодіяти з користувачем, керувати браузером, асинхронно обмінюватися даними з сервером, змінювати структуру та зовнішній вигляд вебсторінки.

JavaScript класифікують як прототипну (підмножина об'єктно-орієнтованої), скриптову мову програмування з динамічною типізацією. Окрім прототипної, JavaScript також частково підтримує інші парадигми програмування (імперативну та частково функціональну) і деякі відповідні архітектурні властивості, зокрема: динамічна та слабка типізація, автоматичне керування пам'яттю, прототипне наслідування, функції як об'єкти першого класу.

Застосування[ред. | ред. код]

Мова JavaScript використовується для:

Незважаючи на схожість назв, мови Java та JavaScript є двома різними мовами, що мають відмінну семантику, хоча й мають схожі риси в стандартних бібліотеках та правилах іменування. Синтаксис обох мов отриманий «у спадок» від мови С, але семантика та дизайн JavaScript є результатом впливу мов Self та Scheme.[5]

Історія[ред. | ред. код]

Поява в Netscape[ред. | ред. код]

1995 року компанія Netscape поставила завдання вбудувати мову програмування Scheme чи «якусь схожу» в браузер Netscape. Для цього був запрошений Брендан Айк, американський розробник, що спеціалізувався на системному програмуванні. Також, для прискорення розробки, Netscape почали співробітництво з компанією Sun Microsystems.

З часом, концепція розроблюваної мови програмування була розширена до можливості використання безпосередньо в HTML-коді сторінки. Компанії мали на меті створити мову, що могла зв'язати різні частини вебсайтів: зображень, Java-аплетів, об'єктної моделі документа. Ця мова повинна була стати зручною для вебдизайнерів та некваліфікованих програмістів. Робочою назвою нової мови була Mocha, яка була змінена на LiveScript в перших двох бета-версіях браузера Netscape 2.0. А дещо пізніше, користуючись популярністю бренду Java, LiveScript був перейменований на JavaScript і третя бета-версія (2.0B3) Netscape 2.0 вже вийшла з сучасною назвою[6][7]. Для цього була придбана відповідна ліцензія у компанії Sun Microsystems, що володіла брендом Java.

1992 року компанією Nombas була розроблена скриптова мова програмування Cmm (англ. С-minus-minus, гра слів навколо мови С++), яка пізніше була перейменована на ScriptEase та могла вбудовуватися в вебсторінки. Існує хибна думка, що JavaScript створено під впливом Cmm. Насправді Брендан Айк ніколи не чув про Cmm до того, як він створив LiveScript[8]. Пізніше, Nombas зупинили розробку Cmm та почали використовувати JavaScript, а згодом брали участь у групі зі стандартизації JavaScript.

Стандартизація[ред. | ред. код]

У листопаді 1996 року Netscape заявила, що відправила JavaScript в організацію Ecma International для розгляду мови як промислового стандарту. В результаті подальшої роботи з'явилась стандартизована мова з назвою ECMAScript. У червні 1997 року, Ecma International опублікувала першу редакцію специфікації ECMA-262. Рік по тому, у червні 1998 року, щоб адаптувати специфікацію до стандарту ISO/IEC-16262, були внесені деякі зміни і випущена друга редакція. Третя редакція побачила світ в грудні 1999 року.[9]

Четверта версія стандарту ECMAScript так і не була закінчена і четверта редакція не вийшла[10]. Тим не менш, п'ята редакція з'явилася в грудні 2009 року.

У червні 2015 року[11] вийшла шоста версія, починаючи з якої комітет ECMAScript прийняв рішення перейти на щорічні оновлення і нова версія отримала назву ES2015. Вона отримала цілу низку нововведень, серед яких: об'єкт Promise для зручного асинхронного виконування коду, деструктуруюче присвоювання, стрілочні функції, функції-генератори, шаблонні рядки, оператори оголошення змінних let та const тощо.

Версія ES2016 вийшла у червні 2016 року[11], серед нововведень оператор піднесення до степеня ** та метод Array.prototype.includes, який перевіряє, чи міститься переданий аргумент в масиві.

Версія ES2017, що вийшла в червні 2017 року[11], додала можливість використання асихронних функцій, «висячих» ком в параметрах функцій, об'єкт Atomics, декількох нових методів для роботи з рядками.

Версія ES2018 вийшла у червні 2018 року[12], додала можливість здійснювати асинхронні ітерації, оператор Spread (...) для роботи з об'єктами та масивами, декілька нових можливостей для регулярних виразів, метод Promise.prototype.finally, який спрацьовує по отриманню Promise'ом статусу "виконаний".

Версія ES2019 вийшла у червні 2019 року[13], серед нововведень: новий тип даних Symbol, нові методи для роботи з рядками та масивами, перетворення об'єктів в масиви і навпаки за допомогою Entries.

Актуальною на даний момент є версія ES2020, що вийшла у червні 2020 року[14]. Вона додала до мови новий тип даних BigInt, оператор ?? для перевірки на null та undefined, можливість використання опціональних значень в об'єкті, динамічні імпорти, об'єкт globalThis, методи String.prototype.matchAll для пошуку у рядку за допомогою регулярних виразів та Promise.allSettled для спрацювання після виконання усіх Promise'ів.

Актуальний стан[ред. | ред. код]

JavaScript, наразі, є однією з найпопулярніших мов програмування в інтернеті[15]. В перші роки існування, більшість професійних програмістів скептично ставилися до мови, цільова аудиторія якої складалася з програмістів-аматорів[16]. Поява AJAX змінила ситуацію та звернула увагу професійної спільноти до мови, а її подальші модифікації за стандартами ES6+ внесли багато корисних можливостей, яких не вистачало для ефективного програмування. В результаті, були розроблені та покращені багато практик використання JavaScript (зокрема, тестування та налагодження), створені бібліотеки та фреймворки, поширилося використання JavaScript поза браузером.

Опис[ред. | ред. код]

JavaScript має низку властивостей об'єктно-орієнтованої мови, але завдяки концепції прототипів підтримка об'єктів в ній відрізняється від традиційних мов ООП. Крім того, JavaScript має кілька властивостей, притаманних функціональним мовам, — функції як об'єкти першого класу, об'єкти як списки, каррінг, анонімні функції, замикання (closures) — що додає мові додаткову гнучкість.

JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою C має такі корінні відмінності:

JavaScript містить декілька десятків вбудованих об'єктів[17], які поділяються на групи: фундаментальні (Object, Function, Boolean, Symbol), помилки (група об'єктів Error), числа та дати (Number, BigInt, Math Date), текстові (String, RegExp), індексовані (група об'єктів Array), ключові (Map, Set, WeakMap, WeakSet), для роботи з структурованими даними (ArrayBuffer, Atomics, DataView, JSON), абстрактні (Promise, Generator), рефлекційні (Reflect, Proxy), групи Intl та WebAssembly. Крім того, JavaScript містить набір вбудованих операцій, що керують логікою виконання програм. Синтаксис JavaScript в основному відповідає синтаксису мови Java (тобто, зрештою, успадкований від C), але спрощений у порівнянні з ним, щоб зробити мову сценаріїв легкою для вивчення. Так, наприклад, декларація змінної не містить її типу, властивості також не мають типів, а декларація функції може знаходитися в тексті програми після неї.

Семантика мови схожа з мовою Self.

Приклад оголошення і використання класу в JavaScript:

class MyClass {
  constructor() {
    this.myValue1 = 1;
    this.myValue2 = 2;
  }
}

const mc = new MyClass();
mc.myValue1 = mc.myValue2 * 2;

Одна з популярних технологій, що дозволила зробити сторінки динамічнішими і забезпечити нові можливості — це динамічне завантаження і вставка даних в документ, що отримала назву AJAX.

Використання в HTML[ред. | ред. код]

При використанні в рамках технології DHTML JavaScript код включається в HTML-код сторінки і виконується інтерпретатором, вбудованим в браузер. Код JavaScript вставляється в теги <script></script> , хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript.

Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом «Hello, World!» усередині браузера:

<script>
  alert("Hello, World!");
</script>

Є ще одна можливість підключення JavaScript — написати скрипт окремим файлом, та підключити його за допомогою конструкції:

<script src="шлях/до/файлу/зі/скриптом.js"></script>

Браузери, які дотримуються концепції інтеграції JavaScript в існуючі системи, підтримують включення скрипту, наприклад, у значення атрибуту події:

 <a href="delete.php" onclick="return confirm('Ви впевнені?');">Видалити</a>

Після натискання на посилання, функція confirm() викликає модальне вікно з написом «Ви впевнені?», а return false блокує перехід за посиланням. Цей код працюватиме тільки якщо в браузері вбудована та ввімкнена підтримка JavaScript, інакше перехід за посиланням відбудеться без попередження.

Асинхронні скрипти: defer/async[ред. | ред. код]

Атрибути async і defer використовуються для ввімкнення асинхронного порядку завантаження скриптів.

Атрибут async[ред. | ред. код]

Підтримується всіма браузерами, крім IE9-. Скрипт виконується асинхронно. Тобто, елемент <script async src = "..."> , виконується в момент його отримання браузером.

Атрибут defer[ред. | ред. код]

Підтримується всіма браузерами, включно з найстаршими версіями IE. Скрипт також виконується асинхронно, не змушує чекати сторінку, але є дві відмінності від async.

Перша — браузер гарантує, що відносний порядок скриптів з defer буде збережений.

Тобто, в такому коді (з async) першим працюватиме той скрипт, котрий швидше завантажиться.

<script src="1.js" async></script>
<script src="2.js" async></script>

А в такому коді (з defer) першим спрацює завжди 1.js, а скрипт 2.js, навіть якщо завантажився раніше, буде його чекати.

<script src="1.js" defer></script>
<script src="2.js" defer></script>

Тому атрибут deferвикористовують в тих випадках, коли другий скрипт 2.js залежить від першого 1.js, наприклад — використовує щось, описане першим скриптом.

Друга відмінність — скрипт з defer спрацює, коли весь HTML-документ буде оброблений браузером.

Наприклад, якщо документ досить великий…

<script src="async.js" async></script>
<script src="defer.js" defer></script>

…то скрипт async.js виконається, щойно завантажиться, можливо, до того, як весь документ готовий. А defer.js почекає готовності всього документа.

Це буває зручно, коли ми в скрипті хочемо працювати з документом, і повинні бути впевнені, що він цілком отриманий.

Типізація[ред. | ред. код]

Оскільки JavaScript є інтерпретованою мовою програмування, без строгої типізації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій. Типізація вважається одною з ключових проблем JavaScript, тому восени 2012 року, компанія Microsoft презентувала мову програмування TypeScript, що компілюється в JavaScript та містить декілька важливих для програмістів доповнень, що полегшують розробку.

Відлагодження[ред. | ред. код]

При розробці великих і нетривіальних вебзастосунків з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів відлагодження. Оскільки браузери, від різних виробників, дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації Об'єктної моделі документа, необхідно мати відлагоджувач для кожного браузера, якщо вебзастосунок орієнтовано на нього.

На даний час Firefox, Opera, Google Chrome, Edge та Safari мають зневаджувачі для себе.

Також існують такі корисні інструменти, як:

  • ESLint — перевірка якості коду, що сканує JavaScript-програму, шукаючи вади у коді;
  • Prettier — автоматичне форматування коду у коректний вигляд;
  • Babel — компілятор JavaScript-коду до старіших версій стандарту ECMAScript, який допомагає розробникам використовувати найновіші можливості мови для оточення, що не встигло реалізувати останній стандарт.

Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На вебсторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та HTML, синтаксичні помилки знайти легше, якщо зберігати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих, пов'язаних між собою .js файлів. Таким чином, синтаксична помилка не спричинятиме «падіння» всієї вебсторінки та дозволить сповістити користувача про проблему.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Standard ECMA-262. www.ecma-international.org. Процитовано 18 січня 2021.  (англ.)
  2. RFC 4329. tools.ietf.org. 
  3. System-Declared Uniform Type Identifiers. Mac OS X Reference Library. Apple Inc. Процитовано 2010-03-05. 
  4. ECMAScript Language Specification. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 20 серпень 2014. 
  5. ECMAScript Language Overview (PDF). 2007-10-23. с. 4. Архів оригіналу за 2010-07-13. Процитовано 2009-05-03. 
  6. Press release announcing JavaScript, «Netscape and Sun announce Javascript», PR Newswire, December 4, 1995
  7. TechVision: Innovators of the Net: Brendan Eich and JavaScript. Web.archive.org. Архів оригіналу за 2008-02-08. 
  8. Brent Noorda's Answers on ECMA. Quora. Процитовано 2014-04-13. 
  9. ECMAScript 3rd Edition specification (PDF). Архів оригіналу за 2015-04-12. Процитовано 2013-05-26. 
  10. Documentation. ECMAScript. Архів оригіналу за 2011-04-26. Процитовано 2014-04-13. 
  11. а б в ES6, ES8, ES2017: что такое ECMAScript и чем это отличается от JavaScript. Tproger (ru-RU). 2017-09-07. Процитовано 2017-10-08. 
  12. Caballero, Carlos (2020-01-28). JavaScript ES2018 Features With Examples. Medium (en). Процитовано 2021-01-18. 
  13. Caballero, Carlos (2020-01-28). Twelve ES10 Features in Twelve Simple Examples. Medium (en). Процитовано 2021-01-18. 
  14. Caballero, Carlos (2020-01-28). JavaScript ES2020 Features With Simple Examples. Medium (en). Процитовано 2021-01-18. 
  15. 15 самых популярных языков программирования по версии GitHub (ru-RU). Процитовано 2017-10-08. 
  16. JavaScript: The World's Most Misunderstood Programming Language. Crockford.com. Процитовано 2009-05-19. 
  17. Standard built-in objects - JavaScript | MDN. developer.mozilla.org. Процитовано 2021-01-18. 

Посилання[ред. | ред. код]