Хаджжі I аль-Музаффар
| Хаджжі аль-Музаффар араб. الملك المظفر سيف الدين حاجي بن محمد | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1346 — 1347 | |||
| Попередник: | Шабан I аль-Каміль | ||
| Спадкоємець: | Аль-Хасан ан-Насір | ||
| Народження: |
1331  Каїр, Єгипет | ||
| Смерть: |
грудень 1347 Каїр, Єгипет | ||
| Країна: |
Мамлюкський султанат | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Діти: |
Мухаммад аль-Мансур Салахуддін | ||
Аль-Музаффар Сайф ад-Дін Хаджжі ібн Мухаммад (араб. الملك المظفر سيف الدين حاجي بن ن محمد; 1332–1347) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
Зійшов на престол після повалення його зведеного брата Шабана у вересні 1346 року. На той момент йому було лише чотирнадцять років, і він любив поло, тортури та ігри з голубами. Віддавав перевагу компанії борців з нижчих шарів суспільства, а не знатних емірів. Коли делегація емірів дорікнула йому у поганому керівництві державою, він, за легендою, убив кількох голубів на їхніх очах та заявив, що вчинить так само щодо кожного, хто буде суперечити йому.
Фінансове керівництво на той час перебувало у руках еміра Гурлу. За його порадою султан збільшив число своїх мамелюків, закупивши черкеських рабів (сам Гурлу був черкесом). Зусилля Гурлу з концентрації влади у своїх руках і прагнення ліквідувати потенційно небезпечних суперників призвели до змови емірів під керівництвом віце-регента Аріктая ан-Насірі. Гурлу був усунутий від свого поста та вбитий під часмолитви.
Султан Хаджжі пережив свого фаворита ненадовго. У грудні 1347 року повстання емірів завершилось убивством султана. Йому спадкував інший син султана ан-Насіра Мухаммада — Аль-Хасан ан-Насір.
- Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250–1382. New York 2008, стор. 133–134
