Айбек Єгипетський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айбек
‎ الملك المعز عز الدين أيبك التركماني الجاشنكير الصالحى
Silver dirham of Aybak.jpg
Прапор
Султан Єгипту
1250 — 1257
Попередник: Шаджар ед Дурр
Спадкоємець: Мансур Алі
 
Смерть: 10 квітня 1257
Каїр, Єгипет
Поховання: Каїр
Національність: Туркмени
Країна: Мамлюкський султанат
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Рід: Бахріти
Шлюб: Шаджар ад-Дурр[1]
Діти: Мансур Алі

Айбек, аль-Малік аль-Муїзз Із ед Дін Айбек аль-Джавшангір аль-Туркмані ас-Саліх[2] (араб. الملك المعز عز الدين أيبك التركماني الجاشنكير الصالحى‎) — перший султан з мамлюкської династії Бахрітів у Єгипті. Правив у 12501257 роках. Був зведений на престол мамлюками після загибелі останнього аюбідського султана Туран-шаха. Айбек вів успішну боротьбу з прихильниками старої династії, які закріпились у Палестині. 1253 року він придушив велике повстання бедуїнів. У цілому внаслідок його політики територія мамелюкської держави помітно збільшилась. Айбек був убитий своєю дружиною та співправителькою Шаджар ед Дурр. На момент смерті йому було близько шістдесяти років. У Айбека було кілька синів, серед яких Насир ад-Дін хан і аль-Мансур Алі. П'ятнадцятирічний Алі став новим султаном.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]