Хедив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хеди́в (араб. خديوي‎, осман. خدیو, Hıdiv; від перс. خدیو‎ khadīv, «господар») — титул правителів Єгиптського еялету й Єгипетського хедивату у 1805—1914 роках. Також — хедива, хедиф. Країна, що керується хедивом називається хедиват (англ. Khedivate).

Опис[ред.ред. код]

Першим хедивом почав іменувати себе Мухамед Алі, але османські султани цей титул не визнавали і продовжували називати Мухамеда Алі і його нащадків «пашами» або ж «валі». Офіційне визнання відбулося лише у 1867 році, за султана Абдул-Азіза і Ісмаїла-паші. Хедівами Порта визнавала також Тауфіка і Аббаса II.

Після того, як у 1914 році Єгипет офіційно вийшов з-під влади султана і перетворився на британський протекторат, єгипетські володарі відмовилися від титулу "хедив" і називали себе «султанами», а з 1922 року - «королями» (араб. ملك مصر‎ — «Малік Міср»).