Паша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ottoman tui 1877 romanian capture.jpg

Паша́ (тур. paşa, осман. پاشا -paşa, від перс. «پادشاه»‎, що йде ще від давньоперс. « pāti-xšāya-»‎ -правитель) — високий титул у політичній системі Османської імперії. Сходить до титулу пеха, що застосовувався до намісників провінцій ще в Ассирійської і давньоперсидської імперіях, і про що йдеться в Біблії.

Пашами іменувалися, як правило, губернатор або генерали. Як почесний титул «паша» приблизно дорівнює «серу» або «пану». Тільки османський султан і (делегуванням) хедив Єгипту могли шанувати титулом паші.

Спочатку титул використовувався виключно для воєначальників, але згодом девальвувався і міг застосовуватися по відношенню до будь-якої високопосадової офіційної особи або взагалі особі сторонній, удостоєній подібної честі. Вище пашів стояли хедиви і візири, нижче — беї.

Титул паша вищий феодальний титул, присвоювався як військовим так і світським чиновникам, таким як візир, бейлербей, санджакбей.

Існували паші трьох ступенів — бейлербейпаша, мірміранпаша і мірлівапаша, що відзначалося числом кінських хвостів (бунчуг), павичевих хвостів або хвостів Яків. Чотири хвости носив тільки сам султан як верховний воєначальник.

Див. також[ред.ред. код]

Мустафа Кемаль паша, 1918 р.

Джерела та література[ред.ред. код]