Дослов'янська Хорватія
Територія Хорватії була населена з доісторичних часів. Знаряддя з нижнього шару Шандаля I стоянки Шандаля (серб. Шандаља) датуються віком бл. 800 тис. років. Шандаля II має радіовуглецеве датування бл. 12320 років.
У середньому палеоліті (45-38 тис. років тому) тут мешкали неандертальці (у печері Віндія, в околицях Крапини)[1]. Неандертальці з Крапини були канібалами[2] та хворіли на рак[3].
Перші ознаки появи культури людини сучасного вигляду на стоянці Шандаля-2 з'явилися через 5-6 тисячоліть після кампанського вулканічного супервиверження, що сталося 39 тис. років тому і тривало сотні років в районі Флегрейських полів на Апеннінах[4].
Палеолітична Венера з печери Влакно на острові Дугі-Оток датується віком 15 тис. років[5].
На узбережжі і островах Адріатики широкого поширення набули неолітичні пам'ятники імпресо (7700 років тому). У поселеннях данильської культури Покровнику і Данило Бітині на середземноморському узбережжі Далмації знайдено керамічні вироби-ритони, які 7200 років використовувалися для зберігання ферментованих молочних продуктів, мабуть, м'якого сиру[6]. За результатами генетичних досліджень тодішні жителі Далмації страждали на непереносимості лактози[7]. Данільську культуру змінила хварська культура. Культури раннього неоліту виявлено на Хварй й інших хорватських островах, а також на континенті. Так, у 2023 році, дослідники знайшли залишки неолітичного поселення і дороги на дні Адріатичного моря біля узбережжя хорватського острова Корчула. Радіовуглецевий аналіз знайдених предметів на місці розкопок показав, що це неолітичне поселення існувало приблизно 7000 років тому[8][9].
У представників культури кардіальної кераміки з печери Земуніка (Zemunica Cave) визначено Y-хромосомні гаплогрупи C1a2, E1b1b1a1b1 і мітохондріальні гаплогрупи H1, K1b1a, N1a1[10].
Енеоліт представлений вучедольською культурою, у представників якої визначено мітохондріальні гаплогрупи T2c2, T2e, U4a і Y-хромосомні гаплогрупи R1b1a1a2a2, G2a2a1a2a[10].
Першими мешканцями цих земель в історичний період були племена іллірійців (далмати), що ототожнюються з племенами гальштатської культури (XII—V ст. до н. е.)[11].
Приблизно в IV — III століттях до нашої ери континентальні землі сучасної Хорватії були колонізовані кельтськими племенами; а узбережжя Далмації і острова — греками. Вважається, що перша грецька колонія на далматинських островах була заснована на Висі (Іссе) в IV столітті до н. е.
Римське панування[ред. | ред. код]
У II столітті до н. е. територія Хорватії була завойована Римом, спочатку Істрія (177 р. до н. е.), а потім і інші землі.
У 35 році до н. е. римляни захопили місто Сисція.
На землях Хорватії були утворені дві римські провінції — Паннонія (континентальна частина сучасної Хорватії і частина сучасної Угорщини) і Далмація.
Столицею Далмації стало місто Солін, де імператор Діоклетіан побудував до 305 року свою резиденцію, площею 39 тис. м², з мавзолеєм і храмом Юпітера. Однак після його смерті палац перетворюється на пустку.
В епоху Великого переселення народів[ред. | ред. код]
Після падіння Західної Римської імперії регіон переживав тяжкі часи.
У 535 році готи розоряють Салону[12]. Після довгої війни візантійці на правах спадкоємців Римської імперії до 554 встановлюють повний контроль над Далмацією[13]
Однак незабаром з'являється нова загроза — авари, які створюють могутню державу, що розкинулася від Альп до Азовського моря. У 596 році вони захоплюють Далмацію[14] та починають заселяти її підвладними слов'янами з території Галичини, в числі яких виявляються білі хорвати. Очевидно, що візантійці відчайдушно боролися за Далмацію, так що аварам довелося повторно підкорювати цей регіон в 630 році[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Неандертальця прочитали цілком. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ Виявлено нові свідчення канібалізму серед неандертальців. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ Неандертальцям варто було б відвідувати онколога …. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ Супервиверження не знищило балканських неандертальців. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ dugom-otoku-pronaena-paleoliticka-venera-dobila-je-ime-lili Na Dugom otoku pronađena paleolitička Venera — dobila je ime Lili!
- ↑ Sarah B. McClure et al. Fatty acid specific δ13C values reveal earliest Mediterranean cheese production 7,200 years ago [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.], September 5, 2018
- ↑ Археологи виявили найдавніші сліди виробництва сиру [Архівовано 12 вересня 2018 у Wayback Machine.], 6 вересня 2018
- ↑ Поселення епохи неоліту знайшли в морі біля Адріатичного узбережжя. ВІДЕО. 08.06.2023
- ↑ У Середземному морі біля узбережжя Хорватії знайшли поселення 7000 років (ВІДЕО). 08.06.2023
- ↑ а б Iain Mathieson et al. The Genomic History Of Southeastern Europe [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.] 2017
- ↑ Хронологічні рамки і локальні групи гальштатської культури. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ Історія Хорватії. Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ війни з вандалами, остготамі і вестготами; їх результати. Персія. Слов'яни. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ Феофілакт Симокатта. Історія. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ Авари. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 3 грудня 2018.