Хосе Давид Альфаро Сікейрос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Давид Альфаро Сікейрос
David Alfaro Siqueiros (José de Jesús Alfaro Siqueiros)
David Alfaro Siqueiros (El Coronelazo).jpg
фото 1960 р.
Народження 29 грудня 1896(1896-12-29)
Камарго, провінція Чіуауа, Мексика
Смерть 6 січня 1974(1974-01-06) (77 років)
  Куернавака, штат Морелос, Мексика
Національність мексиканець
Громадянство Мексика Мексика
Жанр художник, педагог і громадський діяч
Навчання Академія мистецтв Сан-Карлос
Діяльність художник, викладач університету, військовослужбовець
Напрямок реалізм, експресіонізм, абстракціонізм
Працівник Університет Південної Каліфорнії
Твори The Sleep[d]
Нагороди
Премії Leninpeace.jpg Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» (1967)

CMNS: David Alfaro Siqueiros на Вікісховищі


Хосе Давид Альфаро Сікейрос (ісп. José David Alfaro Siqueiros, 18961974) — мексиканський художник — живописець, графік і стінописець, політичний активіст, учасник комуністичного руху.

Mural David Alfaro Siqueiros en el Tecpan Tlatelolco.jpg

Біографія[ред. | ред. код]

Д. А. Сікейрос, «Революція повертає нам культуру», 1958 р[1].

Давид Альфаро Сікейрос народився 29 грудня 1896 р. в мексиканському місті Камарго, провінція Чіуауа. У 1911 р. вступив до Академії мистецтв Сан-Карлос в Мехіко, там брав участь у студентському страйку, протестуючи проти порядків у закладі. Потім навчався в художній школі Санта-Аніта. З молодості відчував себе революціонером, в 1911 р. взяв участь у громадянській війні на стороні конституціоналістів. Служив офіцером у армії мексиканського президента Венустіано Карранси.

З 1919 по 1922 р. Сікейрос жив у Франції та Іспанії. У 1921 р. він опублікував в Барселоні «Маніфест революційного мистецтва», а в 1922 р. заснував «Революційний синдикат працівників техніки і мистецтва». Член Мексиканської комуністичної партії (МКП) з 1922. З 1924 р. член ЦК МКП, активний учасник організації профспілкового руху та міжнародних комуністичних конгресів, займав пост головного редактора газети El Mundo, співпрацював з іншими лівими газетами. Разом з ним в комуністичному русі брали участь і інші мексиканські художники, зокрема Дієго Рівера.

У 1930 р. Сікейрос був заарештований, а потім засланий в містечко Таско. Заслання виявилася плідним в творчому плані — тут художник створив кілька десятків робіт.

У період з 1932 по 1936 р. Сікейрос жив і працював переважно в США; там він прикрасив розписами фасади будівель Художньої школи Чуінард і мистецького центру Плаза в Лос-Анджелесі (1932).

У 19371939 р. Сікейрос брав участь у громадянській війні в Іспанії як офіцер Республіканської армії під командуванням Енріке Лістера. Дослужився до полковника.

За завданням НКВС комуніст-сталініст Сікейрос бере участь у групі бойовиків (кодова назва «Кінь»), сформованої для ліквідації Троцького.

24 травня 1940 — разом з « Філіпе», Леопольдо і Луїсом Ареналь та іншими бере участь у невдалій спробі замаху на Троцького.

Наприкінці 1940 р. заарештований разом з іншими членами групи «Кінь» у зв'язку з убивством Троцького.

У 1960 р. обраний членом політкомісії ЦК МКП. У тому ж році був поміщений у в'язницю за політичну діяльність, але в 1964 р. влада звільнила його під тиском міжнародної громадської думки.

Він неодноразово приїжджав до Москви (1927, 1955, 1958 і 1972). Почесний член Академії мистецтв СРСР (1967), лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1967).

Помер 6 січня 1974 р. в місті Куернавака.

У його честь названа вулиця в Санкт-Петербурзі.

Основні твори[ред. | ред. код]

Монументальні композиції[ред. | ред. код]

  • Розпис в Національній підготовчій школі (фреска, 1922—1923, Мехіко),
  • Розпис в клубі профспілки електриків (1939, Мехіко),
  • Розпис у Палаці образотворчих мистецтв (1945 і 1950—1951, Мехіко),
  • Розпис у Національному музеї історії (почата в 1959, Мехіко)
  • Мозаїка і рельєф на фасаді ректорату Університетського містечка (1952—1954, Мехіко);
  • Монументально-декоративна споруда «Поліфорум» (1971, Мехіко)

Станковий живопис[ред. | ред. код]

  • «Пролетарська мати» (1929–1930, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк),
  • Портрет Дж. Гершвіна (1936, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк).
  • Нещасний випадок у шахті (Accidente en la mina, 1931).
  • Нова демократія (La nueva democracia, 1945)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Каталог выставки «Лицо Мексики», Л.—М, 1977, с. 71

Посилання[ред. | ред. код]